Навіщо запрацював завод Nemiroff

Безпрецедентним для України силовим захопленням підприємства Nemiroff, що організували Грібов та Кіпіш, зараз займаються Генпрокуратура, МВС, Міністерство юстиції, Антикорупційний комітет, а також комітет ВРУ з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики. Щоб виправдати свої дії, об’єднані заради внутрьошньокорпоративної рейдерської атаки проти сім’ї Глусь міноритарії запустили інформаційну кампанію стосовно відновлення зупиненого ними ж виробництва після його силового штурму та блокування. При цьому вони вводять в оману суспільство: наче Генпрокуратура, МВС та Антикорупційний комітет приймають участь у цих незаконних діях.

Розповсюджуючи інформацію про завод, що запрацював після нападу трьохсот бойовиків, озброєних вогнепальною зброєю, світло шумовими гранатами та сльозоточивим газом, Грібов і Кіпіш намагаються зняти зростаючу в регіоні соціальну напругу через масові звільнення й невиплату заробітної платні, а також з матою відвернути увагу правоохоронних органів від незаконного внесення до держреєстру свого "кишенькового" директора Сорочинського, яку вони здійснили всупереч забороні Господарського суду м.Києва від 4 березня 2014 року, Ухвалі Окружного адміністративного суду  м.Києва від 13 березня 2014 року, рішенню Окружного адміністративного суду м.Києва від 4 квітня 2014 року, а також судовим приписам європейських судів (копії документів надаються).

Ще на початку квітня суд зобов’язав держреєстратора реєстраційної служби Немирівського районного управління юстиції негайно видалити інформацію про Сорочинскього з ЄДРУ, а натомість відновити запис про Аллу Глусь як єдиного легітимного гендиректора ДП "УГК "Nemiroff". Це судове рішення до цього часу не виконано.

Заяви про запуск виробництва в м.Немирів, інвестиціях в переобладнання заводу-гіганта – чергова байка, запевняють близькі до компанії джерела. До захоплення на підприємстві був двотижневий запас підготовленої до розливу горілки, запаси спирту в спиртосховищах, а також оплачений акциз на велику партію спирту, який ще не отриманий від "Укрспирту". Цього достатньо, щоб забезпечити роботу підприємства протягом місяця. А в подальшому завод, вірогідно, знову зупинять, адже його робота невигідна рейдерам і суперечить гострій необхідності повернути кредити російським банкам за імпортований в Україну аналог Nemiroff з Росії. На сьогодні головне завдання Грібова і Кіпіша – продати колосальні об’єми російської горілки, яка зараз стоїть мертвим тягарем на складі імпортера та на полицях магазинів. Вона не припала до душі вітчизняному споживачеві. За оцінками експертів, при нинішній динаміці продажів продукції Nemiroff в Україні запасів російського аналогу знаменитої української горілки вистачить як мінімум на півроку.

Слід зазначити, що інформаційний простір навколо конфлікту Nemiroff намагаються контролювати політтехнологи та парники – ті ж "герої", що задіяні у політичних проектах, спрямованих на компрометацію Майдану та України в цілому. Дмитро Носіков – піарник Віктора Зубрицького – один з ключових фігурантів в відбілюванні рейдерських дій Кіпіша та Грібова. Разом із Зубрицьким вони фігурують у схемі МВС, що спрямована на боротьбу з фактами компрометації Майдану, і яка була презентована на прес-конференції курівництвом силових структур Арсеном Аваковим. Послуги Носікова коштують чимало й сплачуються рейдерами за рахунок російських кредитів, отриманих нібито під розвиток бізнесу. За період 2012-2014 рр. рейдери виплатили Носікову майже $300 тис.

Робити висновки про серйозність виробничих планів об’єднаних міноритаріїв можна буде не раніше, ніж через місяць – за об’ємами сплаченого до бюджету акцизного збору. Але вже зараз очевидно, що наповнення української казни до планів Грібова та Кіпіша не входить. Боргові зобов’язання перед російськими банками під особисті гарантії та високі ризики втрати акцій вимагають від них зовсім інших дій.

Наприкінці   року московське відділення Сбербанку Росії після неодноразових відмов центрального офісу таки видало Грібову та Кіпішу 530 млн руб. Кредит був наданий нібито для поповнення обігових коштів незаконно створеній компанії "Немірофф Водка Рус". Як виявилося пізніше, за гроші російського Сбербанку Грібов і Кіпіш організували штурм українського підприємства Nemiroff – щоб знищити конкурента російського імпорту.

Щомісяця від простою горілчаного виробництва в Немирові держава втрачає близько 100 млн грн. Без роботи лишаються тисячі співробітників заводу-гіганта, яким не виплачується заробітня платня, що є порушенням закону. Фінал свавілля по-немирівськи напряму залежить від оперативності роботи правоохоронних органів і повернення ситуації в правове поле. Ця знакова історія в розвитку української економіки. Якщо держава закриває очі на реалізацію подібних рейдерських захоплень підприємств із таким виском рівнем корупції, то про цивілізований бізнес як явище в нашій країні можна забути надовго.