УКРАИНА

материалы по теме:

Стиль жизни

Майкл Джексон мріяв побувати в Києві

0

У кінці жовтня в 25 містах світу одночасно пройде прем`єра документального фільму про Майкла Джексона «This Is It».  Фільм режисера Кенні Ортеґи є ретроспективою кар`єри Короля поп-музики. Українські шанувальники творчості Майкла Джексона зможуть побачити фільм вже з 28 жовтня. Хоча сам Майкл Джексон так ніколи в Україну й не приїхав, проте в Україні є люди, які завдяки своїй наполегливості та великому бажанню змогли приїхати до Суперзірки.

Про свою зустріч із Майклом Джексоном та участь танцювальній імпровізації у піснях «Earth Song» та «Heal The World» згадує танцівниця балету Львівського оперного театру ім.Соломії Крушельницької Ольга Яремійчук.

Коли я, тоді ще студентка факультету журналістики Львівського університету імені Франка, приїхала до Москви 14 вересня 1993-го, я ще не знала чи зможу потрапити на перший концерт Майкла Джексона в Москві.

Та мені пощастило. Я зуміла пройти у готель «Метрополь», де зупинився Джексон зі всією своєю командою. Мені стало в пригоді відмінне знання англійської мови та … кмітливість.

Я сказала міліціонеру з охорони готелю, що йду брати інтерв’ю в Ґрега Філінґейнса, клавішника та аранжувальника Майкла. Ім’я Ґрега спало мені на думку спонтанно, але дуже допомогло, адже міліціонер мене пропустив.

Далі, при вході безпосередньо у готель я просто «забула» російську мову і сама підійшла до охоронця з компанії «Десса» (організатора візиту Майкла до Росії), й англійською мовою почала «сваритися» з ним. На що він спантеличено відповів російською: «Пройдите туда (показав на фойє готелю), там вам все объяснят. Я вас не понимаю! Как ужасно не знать языка!»

Опинившись у лобі «Метрополя», я помітила співачку та авторку двох пісень Майкла Саїду Ґерретт. Я мимоволі вигукнула «Саїда!» на що та обернулась та кинулась мене обіймати.

Я розповіла, що приїхала з іншої країни, з України, спеціально на концерт, а ще хочу взяти інтерв’ю в Ґрега. Подарувавши Саїді гуцульську інкрустовану шкатулку, я натомість отримала два квитки та перепустку-запрошення у ВІП-зону.

Стадіон Динамо(Москва, 1996) за 4 години до концерту. Кількість військових в охороні вражає. Труппа Майкла була шокована численністю солдат на стадіоні.

Трохи згодом я зустріла цілу команду артистів, костюмерів та гримерів, які приїхали з Джеко. Вони засмутили мене звісткою про те, що Філінґейнса в Москві немає, оскільки він через сімейні обставини терміново перервав турне і вилетів до LA (Лос-Анжелеса).

Усі ці люди з оточення Майкла були дуже щирими та привітними. Кевін Дорсі, керівник бек-вокалістів Майкла та гімнастка і танцівниця Мішель Рені Берубі, до речі, двічі чемпіонка США з художньої гімнастики також подарували мені кілька квитків та ВІП-перепустки.

Коли виявилось, що в команди Майкла проблема з перекладачем, я погодилась допомогти. Крім того я стала ще й гідним екскурсоводом по Москві, де я провела не одні шкільні канікули, бо там мешкали мої родичі та друзі сім’ї.

А ще я  розказувала американцям про Україну. А один з вокалістів, Доріан Холлей, приємно вразив мене тим, що знав про Україну в контексті «трипільської культури», про  яку багато читав.

У день концерту, 15 вересня, конкуренти «Десси» намагались зірвати концерт, оголосивши в метро, що шоу відмінили. І погода начебто сприяла конкурентам - лив сильний дощ. Сцену безперервно під час виступу Майкла витирали рушниками. Один раз він навіть пожартував, що «вона, як лід». А Мішель пізніше зізналась мені, що страшенно боялась злетіти з помосту.

За кілька годин до концерту у ВІП- зоні я зі своєю подругою спостерігала, як гримуються бек-вокалісти і танцівники. Кілька разів промайнув вже загримований Майкл. Проте його не можна було турбувати, він налаштовувався на виступ.

А пізніше після шоу ми з Мішель та моєю подругою побували в особистій кімнаті Майкла та взяли собі на пам’ять кілька повітряних кульок, котрі створювали йому настрій.

Після концерту я піднялась на сцену, на якій ще зовсім недавно був Майкл. І, стоячи на ній та спостерігаючи за тим, як розходиться натовп, та як працівники сцени демонтують лаштунки, я загадала бажання наступного разу опинитись тут вже не після, а під час шоу. І ця мрія здійснилась у 1996 році.

На жаль, і вдруге до України Майкл не доїхав. Знову нікому було офіційно запросити Артиста. Забракло коштів і бажання. А мене запросили…до Москви мої друзі з трупи Суперзірки.

Режисер Майкла Кенні Ортеґа навіть запропонував взяти участь у танцювальній імпровізації на сцені у піснях «Earth Song» та «Heal The World»!

Кенні Ортега і я . Перед виїздом на концерт.

Майже весь концерт перед цими фінальними піснями я була за лаштунками. Враження неймовірні!

Повертаючись у 1993 рік, наступного дня після шоу я приїхала в «Метрополь» попрощатися зі своїми новими друзями, котрі від’їздили. А Майкл ще затримувався на один день. Провівши Мішель, Доріана, Кевіна, Саїду та інших, я залишилась у фойє готелю, сподіваючись на нагоду побачити Майкла. Звичайно, без сприяння охорони зірки це було б неможливо. Мені просто дозволили там бути. Цілий день очікування вже підірвав мою надію зустріти зірку (він відвідував дитячі будинки та лікарні і приїхав до готелю аж о восьмій вечора).

І коли я вже збиралась йти (у мене за дві години був поїзд), в кінці коридору відчинились двері, і я побачила Майкла і кількох людей з його найближчого оточення. Майкл був у чорних штанах, військовому кителі, червоній сорочці, капелюсі та окулярах. Свої дзеркальні окуляри він потім зняв.

Я вперше в житті зрозуміла, що таке не вірити своїм очам… Я привіталась з Майклом і сказала, що мене звуть Ольга, і я приїхала з України. На що він в першу чергу подякував мені за подарунок (напередодні концерту я передала Майклові через його особистого гримера Карен Фей гуцульську інкрустовану люльку та свої малюнки – портрети Джеко).

Ми спілкувались хвилин десять. Перше, що мене вразило, хтось сказав Майклу : «В тебе мало часу», на що він відповів : «Ні, я маю час» і підійшов до мене.

Вразив тембр його голосу - якийсь надзвичайно теплий.

На моє запрошення відвідати Україну, де, безперечно, його чекають тисячі фанатів, він відповів, що мріяв побувати в Києві.

Він планував виступити в Києві, Москві і Санкт-Петербурзі. Та…не знайшлося в Україні промоутера. Офіційної пропозиції  ніхто з можновладців не надсилав, як це зробив в Росії Єльцин.

Від Майкла я отримала запрошення до Неверленду на його знамените ранчо і пообіцяла додати до його колекції народних та сценічних костюмів український.

Пізніше вишита сорочка та прекрасний гуцульський черес (широкий шкіряний пояс) роботи косівського майстра Фіцича опинились в колекції Суперзірки.

Дещо зі своєї бесіди з Майклом я  згодом почула у двох його піснях «Stranger in Moscow» та “You Are Not Alone».

Для мене Майкл Джексон -  особлива людина, геній.

До тепер, коли чую «Stranger In Moscow» у мене мурашки бігають по шкірі. Гнітюча атмосфера самотності в тій холодній дощовій Москві, де після від’їзду Майкла за кілька тижнів відбувся путч і стрілянина по Білому дому, передана співаком бездоганно. Слухаючи цю пісню я знову і знову переконуюсь, що лише надзвичайно вдумлива і талановита особистість, якою був Майкл, могла її написати.

Я  вірила, що Майкл приїде в Україну, бодай як турист. Він ніколи не був у нас «надто» популярним, тож міг би спокійно подорожувати без зайвого ажіотажу. Карпати так нагадують Швейцарські Альпи, а Крим – Каліфорнію, місця, які Джексон так любив.

Крім того Майкл вже давно шукав країну, куди можна було би переїхати з ненависної і чужої йому Америки. В альбомі «History» в нього є серйозні пісні «They Don`t Care about Us», «Tabloid junkie" та інші, де він співає, що це країна з хот-догівським мисленням. Що уряди країн про нас усіх не дбають, що ЗМІ нам підсовують інформаційні жуйки і т.п.

Скористатись запрошенням Майкла до Неверленду мені не вдалося. Першого разу, перебуваючи два тижні в Каліфорнії у друзів в 1994 році я  його не застала. Він був у Нью-Йорку. А наступного разу, збираючись у Штати, я отримала відмову у візі.

Так що не судилось мені побувати на знаменитому ранчо Суперзірки, як і не судилось розказати Майклові про його особистого секретаря Скотта Шейфера.

У Москві в 1996 році Шейфер попросив мене допомогти йому з перекладом під час поїздки за покупками для Майкла. Чеки секретар постійно брав на значно більші суми. Мені ж Шейфер пояснив, що так треба «для податків»…

Пригадую свої ідеалістичні спроби «заманити» Майкла Джексона в Україну, я поїхала в Київ, потрапила в міністерство культури до заступника міністра. Просила офіційно запросити Майкла до Києва. Сказала, що це буде чудово, коли зірка такого рівня перед натовпом  молоді скаже кілька слів українською… Я також звернулась до директора фестивалю «Червона рута» пана Мельника. Його відповідь вражає мене до тепер: «не на часі таке для України, немає коштів»…

Зліва направо Айзея Сандерс (клавішник), Дарріл Файніз (бек-вокал), Ольга Яремійчук, Дженіфер Баттен (гітаристка! вона ж знімалась в славетному кліпі на сцені з Майклом на пісню "DIRTY DIANA"). У цій скромній жінці важко впізнати круту гітаристку з її знаменитим "ерокезом" на голові.

Автор: Ольга Яремійчук

 

 

Читайте новости Comments.UA в социальных сетях facebook и twitter.

Источник: Jungle

Теги:

Версия для печати
19
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине
властьвласть деньги деньги стиль жизнистиль жизни hi-tech hi-tech спорт спорт мир мир общество общество здоровье здоровье звезды звезды
Архив Экспорт О проекте/Контакт Информатор

Нажмите «Нравится»,
чтобы читать «Комментарии» в Facebook!

Спасибо, я уже с вами.

   © «Комментарии:», 2016

Яндекс.Метрика Система Orphus