Закордонні паспорти і державна психотерапія

Українці змушені стояти у чергах за закордонними паспортами по кілька тижнів. З погляду держави, так і має бути.

…Черга під стінами Печерського ОВІРу в Києві починає формуватися з самого ранку. Закордонні паспорти видають лише двічі на тиждень – у п’ятницю і суботу. Люди записують свої прізвища на аркуші паперу і чекають, поки їх покличуть усередину. Але кличуть не всіх.

…Мешканці Івано-Франківщини, щоб здати документи на закордонний паспорт, змушені записуватися за три тижні, а для того, щоб отримати документ, чекають ще півтора місяця.

Таких прикладів можна навести кількасот – якраз за кількістю ОВІРів в Україні. Причому держава на місці не стоїть, а намагається привчити українців до думки, що так і має бути.

Першим кроком на шляху до досягнення цієї благородної мети стало введення нових, "єдапсівських" паспортів. У результаті чого старі паспорти видавати перестали, а нові до ВВІРів не доїхали. Тривало це довго. Згодом Міністерство внутрішніх справ вирішило ліквідувати підприємство "Ресурси-документ", яке за додаткові гроші надавало послуги з пришвидшеного виготовлення закордонних паспортів.

У "Ресурсах-документ" стверджують, що рішення про їхню ліквідацію активно "проштовхує" консорціум ЄДАПС, який хоче зайняти їхню нішу на ринку. "Інтерес ЄДАПСу виявився дуже просто: не дочекавшись рішення про нашу ліквідацію, вони написали лист на міністерство внутрішніх справ, де вони говорять, що вже готові розгорнути міжрегіональний вузол, на базі якого прийматимуть людей, – розповів "proUA" генеральний директор "Ресурсів" Володимир Швачко. – Тобто вони хочуть робити те ж саме, що ми".

У ЄДАПСі обвинувачення спростовують. Як заявив "proUA" заступник генерального директора консорціуму ЄДАПС зі зв’язків зі ЗМІ та громадськістю Олександр Драніков, планів зайняти місце "Ресурсів-документ" у ланці видачі громадянам України закордонних паспортів у консорціуму немає.

Однак у кожному випадку, сталося те, що сталося. Після бійки панів чуби затріщали у пересічних українців. Спершу держава створили неймовірні черги. Згодом ліквідувала можливість за додаткові гроші цю чергу пришвидшити. Ми не стверджуємо, що подібна структура (як "Ресурси документ", чи тим паче ЄДАПС) в Україні мусить бути. Зрештою, в європейських країнах ( про які всі так люблять говорити) їх не існує. Однак там не існує і черг.

У тому ж Франківську один із заробітчан розповідав аборигенам про те, що в Барселоні для того, щоб отримати виїзний тимчасовий паспорт, потрібно чекати одну годину після здачі документів, і заплатити 25 євро.

Мало того. Попри те, що "герой Цушко" зробив більшість своїх громадян невиїзними, "маленьким українцям" втовкмачують в голову, що черги під ОВІРами – норма.

А щоб сакраментальне "так і має бути" назавжди осіло у свідомості окремих несвідомих громадян, держава про всяк випадок заплутала процес оскарження невчасного отримання закордонного паспорту.

"У постанові Кабінету Міністрів від 31 березня 1995 року "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення" є згадка про 10 робочих днів, протягом яких може бути виданий паспорт, однак відсутні підстави, механізм прискореної видачі паспорта, – пояснив "proUA" юрист Михайло Крулько.

А в Постанові Верховної Ради України "Про затвердження положень про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" від 23 лютого 2007 року про десятиденний строк взагалі мова не йде.

Зважаючи на існуючу субординацію щодо чинного законодавства, перевагу слід надавати зазначеній вище Постанові Верховної Ради. Інакше кажучи, законодавець з одного боку, Кабінет Міністрів з іншого, дали можливість чиновникам, причетним до видачі паспортів, маніпулювати строками видачі. Фактично у громадянина з’являється право оскаржувати їхні дії тільки після того, як пройшов трьохмісячний термін з моменту подачі документів".

Мету, таким чином, майже досягнуто. Швидко отримати закордонний паспорт неможливо. Оскаржити це в суді – теж. Лишається жити з тим, що є, – як в анекдоті:

– Ну що, тобі психолог допоміг, і в тебе припинився енурез?

– Не припинився, але я тепер цим пишаюся…