Час платити за дешевий бензин

Український ринок нафтопродуктів знову лихоманить. Наприкінці минулого тижня вартість бензину А-95 у деяких регіонах країни досягала 4,90 грн./літр. Експерти зазначають, що зростання цін у другій половині 2007 року на два місяці запізнилося, що може бути пов’язане з домовленостями між урядом і трейдерами про збереження стабільності на ринку бензину й дизельного палива до парламентських виборів. Тим часом залишилося невідомим, що пообіцяв український уряд трейдерам в обмін на ці зобов’язання. Аналітики припускають, що серед обіцянок можуть значитися введення загороджувального мита для імпортних нафтопродуктів і скасування ПДВ на інвестиційне обладнання для нафтопереробних заводів. До речі, в цьому випадку виробники можуть згадати, що Кабінет Міністрів давав їм подібні обіцянки ще в серпні 2006 року, однак відтоді нічого не було виконано. Не виключено, що крім названих компромісів уряд знайшов "індивідуальний підхід" до кожного гравця ринку. Зокрема, ТНК зацікавлена в продовженні роботи нафтопроводу "Одеса — Броди" в реверсному режимі, "Приват" у збереженні контролю над "Укрнафтою", "Татнефть" і поготів перебуває в підвішеному становищі.

Комбінуючи різні методи, уряд домігся відстрочки сезонного стрибка цін до жовтня. Поки йде формування коаліції й Партія регіонів усе ще зберігає шанси на одержання місць у майбутньому уряді, паливні трейдери не роблять різких рухів, однак уже поволі почали піднімати ціни на АЗС, пояснюючи це тим, що українські нафтопереробні заводи на початку жовтня підвищили вартість відпускної продукції. Останні ж посилаються на те, що Росія з 1 жовтня ввела рекордне експортне мито на свою нафту в розмірі $250,3 за тонну. З огляду на те, що більша частина нафтопродуктів на українському ринку виробляється з російської нафти, даний фактор справді має місце. Хоча, за підрахунками експертів, підвищення цін на бензин мало відбутися не більш ніж на 25–30 копійок.

Більше того, третій рік поспіль російські власники українських НПЗ продовжують знижувати переробку нафти. Зокрема, за дев’ять місяців цього року вони скоротили переробку сировини ще на 3,5% — до 10,148 млн. т. При цьому закупівля російської нафти скоротилася на 4,2% — до 8,088 млн. т, тоді як нафта українського видобутку — збільшилася на 0,6% — до 2,093 млн. т. Водночас за рахунок поглиблення переробки сировини й зниження випуску дизпалива НПЗ за підсумками дев’яти місяців збільшили виробництво бензину на 5,5% — до 2,85 млн. т. Таким чином, національна нафтопереробна промисловість задовольняє потреби економіки в готових нафтопродуктах трохи більше ніж на половину. Експерти висловлюють припущення, що російські компанії свідомо створюють штучний дефіцит палива в Україні. З огляду на те, що ціни на світовому ринку нафти знову ставлять рекорди та експорт із європейських заводів закономірно дорожчає, створюються передумови для зростання цін і на російське паливо.

Поліпшити ситуацію може введення в експлуатацію Одеського НПЗ, що останні два роки простоював. Однак навряд чи цей завод досягне 95% глибини переробки сировини, що обіцяв "Лукойл". У той же час, після того, як це підприємство запрацює на повну потужність, прихильники відкриття кордонів для імпортних нафтопродуктів втратять одного з впливових лобістів. Поки Одеський НПЗ стояв на ремонті, "Лукойл" змушений був імпортувати паливо для своєї мережі АЗС із Румунії й Болгарії, тому його представники не були проти заходів відкриття внутрішнього ринку, започаткованих Юлією Тимошенко в 2005 році. Тепер же російська компанія може кардинально змінити свою точку зору.

Крім названих проблем, українські експерти прогнозують виникнення на національному паливному ринку ще однієї загрози. Це пов’язане з можливим поглинанням російською газовою монополією двох найбільших вітчизняних НПЗ — Лисичанського й Кременчуцького. У пресі Росії останнім часом усе активніше з’являється інформація про намір "Газпрому" придбати 50% акцій російсько-британського нафтового холдингу "ТНК-ВР", якому належить Лисичанський НПЗ. Уперше про можливість такого поглинання заговорили два роки тому. У травні 2005 року в ході візиту до Росії президент Вritish Petroleum Джон Браун заявив голові "Газпрому" Олексію Міллеру, що готовий обговорювати продаж російської частини "ТНК-ВР" російському монополісту. Тепер же, за словами російських журналістів, розмови ведуться в цілком практичній площині.

Відомий інтерес "Газпрому" і до Кременчуцького нафтопереробного заводу. Українські експерти не виключали, що гучні скандали навколо даного виробництва ініційовані російською газовою монополією для того, щоб установити над ним свій контроль. Минулого місяця міністр палива й енергетики Юрій Бойко і голова "Газпрому" Олексій Міллер домовилися про поставки 2,5–3 млн. т нафти в рік на Кременчуцький НПЗ. "Татнефть", наразі ще контролююча завод, загрожує припинити поставки нафти в Кременчук, що може дестабілізувати український внутрішній ринок. У випадку, якщо "Газпром" отримає юридичний або фактичний контроль над Лисичанським і Кременчуцьким НПЗ, які виробляють понад 65% світлих нафтопродуктів в Україні, на ринку встановиться монополія. І якщо до цього часу український уряд хоч із величезними зусиллями, але все ж таки контролював апетити кількох російських компаній, що конкурують між собою, то впливати на єдиний "Газпром" буде дуже складно.

На думку експертів, російські нафтові компанії можуть скільки завгодно обґрунтовувати економічну об’єктивність підвищення цін на паливо в Україні. Однак на тлі цього незаперечним залишається факт, що ціна на американський бензин при істотно кращій якості, значних транспортних витратах і при вищому податковому навантаженні залишається меншою за ціну на бензин український, зроблений із російської нафти.

Коментар:

Володимир Омельченко, експерт енергетичних програм Центру ім. Разумкова:

— Підвищення цін на бензин зумовлене комплексом причин. По-перше, вітчизняні нафтопереробні підприємства збільшують відпускні ціни, що пов’язане з підвищенням Росією експортного мита. По-друге, закінчилася передвиборна компанія, під час якої уряд намагався втримувати ціни на ринку адміністративними методами, і тепер не існує жодних бар’єрів для підвищення вартості бензину.