Черновецький зіграє з «іногородніми» в карти. Соціальні

Київська міська державна адміністрація (КМДА) знову звернулася до ідеї введення в життя різного виду карток. На початку року чиновники хотіли поставити на облік усіх приїжджих у столиці, змусивши їх купувати комунальні карти. Однак це було занадто схоже на відкрите викачування грошей із приїжджих, тому плани просувалися з великим скрипом і, схоже, остаточно забуксували.

Тепер київська влада добралася до "офіційних" киян. Минулого тижня перший заступник голови адміністрації Денис Басс доручив "Київпастрансу" прискорити введення автоматизованої системи оплати проїзду у міському транспорті. Таким чином, у найближчому майбутньому можна чекати, що процес оплати буде здійснюватися за допомогою безконтактних електронних карток. Пан Басс повідомив, що "соціально-транспортна картка киянина" стане першим етапом введення так званої "соціальної картки", що є платіжним інструментом із більш широкими функціями. Вона надасть можливість не тільки одержувати пенсію та інші соціальні виплати, а й робити покупки в магазині.

Використання "соціальних карток" з ініціативи місцевих і центральних органів влади практикується у світі вже давно. Зокрема, в Німеччині в більшості великих міст весь громадський транспорт обладнаний терміналами, що приймають кредитні, дебетні й смарт-карти. При цьому за допомогою соціальних карт німці можуть не тільки купувати, а й брати кредити, оплачувати комунальні послуги, поповнювати телефонні рахунки і навіть розплачуватися в "Макдональдсах". При цьому банки, які залучаються владою до цієї системи, часто надають знижки на весь спектр операційних можливостей картки, тому громадяни заощаджують не тільки час, а й гроші. До використання даного виду платіжних систем доросли і росіяни. Проект "Соціальна картка москвича" у столиці РФ почала реалізовуватися ще 2001 року. Тільки за рахунок корекції кількості пільговиків "Мосгортранс" зменшив збитки від надання пільг на 15–20%.

Плани київської влади щодо створення системи соціально-транспортної картки виглядають досить прогресивними, однак традиційно мають низку "але". По-перше, аналогічні наміри озвучувалися нинішньою адміністрацією Києва ще півтора роки тому, і відповідно до них ця система мусила запрацювати ще на початку 2007 року. Більше того, у середині минулого року КМДА запросила банкірів обговорити перспективу її впровадження. Тоді сторони домовилися, що система працюватиме на основі банківської платіжної карти, натомість банки мають взяти участь у фінансуванні цього проекту. Відбирати банківські установи для участі в проекті планувалося на конкурсній основі. Але, незважаючи на безліч домовленостей, їхня реалізація практично не зрушила з місця.

По-друге, експерти все частіше говорять про те, що реальні цілі впровадження соціально-економічної картки киянина можуть розходитися з декларованими. Місцева влада стверджує, що за допомогою цього проекту можна підвищити культуру обслуговування населення, зменшити тіньовий обіг грошей у міському пасажирському транспорті, поліпшити економічні показники, автоматизувати фінансовий і статистичний облік. Також, за словами чиновників, це допоможе підрахувати точну кількість громадян пільгових категорій, щоб скоротити суму наданих із бюджету столиці субсидій. Як видно, саме "заощадити" на пільговиках і є однією з найважливіших цілей. Нагадаємо, на пільговий проїзд в Україні мають право 14 категорій громадян: пенсіонери за віком (у тому числі ветерани праці), ветерани й учасники війни, інваліди всіх категорій, ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС, діти-сироти й діти, позбавлені батьківської опіки, працівники міліції, прокурори й слідчі прокуратури, військовослужбовці, депутати всіх рівнів, судді, працівники державної податкової адміністрації, хворі СНІДом, реабілітовані.

Крім цього, зацікавленими в запуску соціально-транспортної картки є банки. Цей проект дозволяє додатково влити в банківські установи сотні мільйонів гривень, а у випадку подальшого просування "соціальної картки" йтиметься вже про мільярди. І банки, і керівництво Києва прекрасно усвідомлювали перспективи функціонування цієї системи. Примітно, що спочатку проект "соціальної карти" розроблявся на основі "Національної системи масових електронних платежів", учасниками якої є тільки 22 українські банки. Це давало підстави припускати, що система створювалася під певних клієнтів. Пізніше банківське лобі домоглося допуску до даного проекту й міжнародних платіжних систем, зокрема VISA і MasterCard, учасниками яких є 102 банки в Україні.

Представники КМДА поки не називають точну дату повномасштабного впровадження картки. Варто зазначити, що тільки переустаткування всього громадського транспорту технічно займе досить багато часу, тому про запуск соціально-транспортної картки можна буде говорити тільки ближче до кінця 2008 року. Київська влада обіцяє виділити відповідне матеріальне забезпечення з міського бюджету вже в найближчому майбутньому. Але в той же час низка експертів вказують, що діяльність по впровадженню нової системи може бути істотно активізована у зв’язку з перспективами позачергових виборів столичного мера.