УКРАИНА

материалы по теме:

Власть

Гроші під м’ячем

0

Творці української прем’єр-ліги нарешті дізналися, що футбол - це не завжди збитки

Потоки капіталу в український футбол збільшуються щороку, але самостійно заробляти гроші наші клуби поки що не навчилися. На відміну від західних реалій конвертація спортивних успіхів у прибутки вдається не дуже, а на плаву найпопулярнішу серед вітчизняних вболівальників гру підтримують майже виключно грошові вливання власників клубів. «Ні для кого не секрет, що на даний момент абсолютно кожний український футбольний клуб -- збиткова організація. У жодному з них надходження від продажу квитків на матчі, клубної символіки й прав на телетрансляції не покривають витрати на утримання команди. Хоча в провідних футбольних країнах ситуація складається з точністю до навпаки», -- прокоментував Леонід Климов, почесний президент ФК «Чорноморець». За неофіційні даними, бюджети українських клубів на 80% (а часто й більше) формуються за рахунок грошей їхніх власників. І лише приблизно 20% бюджету складають надходження від реклами, телетрансляцій, продажу квитків і клубної атрибутики.

Італія -- чобіт чоботом

В європейському футболі сьогодні чітко виділяються дві бізнес-моделі: італо-іспанська й англійська. У першому випадку головна ставка робиться на прибуток від продажу прав на телетрансляцію матчів (такі надходження часто формують понад 50% бюджету клубу). Головним чином інтерес телеглядачів підігрівається за допомогою придбання футбольних мегазірок. Найчастіше витрати на купівлю гравців і їхню зарплатню на якийсь час перевищують доходи клубів, але в майбутньому обов’язково відбувається зростання доходів. Тимчасовий же дефіцит покривається за рахунок особистих коштів власників клубів, які вбачають у цьому важливу складову свого іміджу. Наприклад, «Міланом» володіє екс-прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі, «Інтером» -- нафтовий магнат Массімо Моратті, «Ювентусом» -- родина Аньєлі (концерн «Фіат»).

Істотний дохід приносить клубам участь в єврокубках, насамперед у Лізі чемпіонів. На відміну від пострадянського простору, де європейські турніри розглядаються здебільшого лише як засіб підвищення власного реноме, західні команди бачать у них головним чином заробіток (оскільки до традиційних джерел доходів додаються грошові внески від УЄФА за проходження до кожного наступного раунду змагань). Якщо клуб не потрапляє до Ліги чемпіонів, це суттєво відображається на його фінансовому стані. Наприклад, у сезоні 2004/05 німецька «Боруссія» (Дортмунд) «пролетіла» повз провідні європейські клубні змагання, що за підсумками року вилилося їй у збитки на рівні 15 млн. євро.

Ще один приклад критичної залежності клубів від «трансляційних» грошей пропонує італійська Серія А. У сезоні 2000/01 клуби вимагали від телевізійників настільки високу ціну за право показу своїх матчів, що два платні канали зазнали $600 млн. збитків; Природно, у наступному сезоні телевізійники істотно скоротили показ футболу, придбавши права на на трансляцію в основному в команд «великої трійки» («Мілан» -- «Інтер» -- «Ювентус»). Це відразу ж позначилося на фінансовому стані інших клубів. У наступному році «Фіорентіну» визнали банкрутом і вигнали з «вишки». Загальні збитки всіх італійських клубів склали 950 млн. євро. На півтора десятка команд, що не входили до «великої трійки», припадало лише 20% надходжень від телетрансляцій. Виправити становище вдалося лише в сезоні 2005/06 року, але для цього «дрібноті» довелося вдатися не багато не мало до блокування початку чемпіонату.

Симптоматично, що власники вітчизняних клубів сприймають статтю доходів від телетрансляцій як найбільш швидко зростаючу й у перспективі прибуткову (що підтверджує порівняно свіжий досвід сусідньої з нами Росії). «Важливим є створення свого телевізійного каналу, що транслюватиме матчі прем’єр-ліги. Не найманого каналу, що обирає для трансляції один-два клуби, а каналу, що буде транслювати саме прем’єр-лігу, давати огляд її матчів», -- стверджує власник ФК «Арсенал» Вадим Рабинович. За його словами, всі власники українських команд солідарні з цією ініціативою.

Туманний Альбіон

Для англійської бізнес-моделі характерний більш рівномірний розподіл доходів за джерелами. У цьому випадку приблизно третину доходів клуби отримують від телетрансляцій матчів, другу третину -- від продажу квитків, а решту добирають на продажах атрибутики, спонсорських внесках і рекламі. Збалансованість надходжень -- головна передумова фінансової стабільності британських клубів. Однак останніми роками в їхніх бюджетах почали домінувати так звані matchday income: продаж квитків та товарів (пиво, закуски тощо), клубної атрибутики, що дає англійцям додаткову фінансову страховку у разі невдач в єврокубках.

До того ж клуби в Англії є власниками своїх стадіонів, що дозволяє створювати комфортніші умови для вболівальників і збільшувати заробітки на супутніх продажах. У той час як реалізація напоїв і бутербродів на стадіонах в Україні не приносить значних доходів, а торгівля найприбутковішим напоєм -- пивом -- на території стадіонів заборонена, цей вид бізнесу генерує тому ж «Манчестер Юнайтед» дохід, що рівняється 5% вартості проданих квитків. А німецький клуб «Шальке», за найскромнішими підрахунками, одержує від подібних продажів по 120 тис. євро за кожну гру на своєму полі.

Нагадаємо, що англійська прем’єр-ліга створювалася для виправлення ситуації, що склалася в британському футболі в 80-х роках минулого століття: низька відвідуваність матчів, застарілі стадіони, невдачі й, зрештою, відлучення від єврокубків. Щось подібне спостерігаємо сьогодні й в Україні. Однак представники вітчизняних клубів вважають, що проблему низької відвідуваності стадіонів найближчим часом вирішити все ж таки не вдасться. Головна причина -- низька платоспроможність населення. В Англії ж вболівальник -- це основне джерело доходу клубу. Маркетингові служби клубів аналізують структуру своїх фанатів, розробляють індивідуальний підхід до кожного їхнього сегмента. На стадіонах практикується застосування динамічної цінової політики залежно від рівня гри, купівельної спроможності фанів і наповненості арени. Показово, що зараз і російські клуби цілеспрямовано працюють над залученням на стадіони вболівальників, які могли б витрачати на клуб близько $500, а в перспективі -- $1000 на рік.

Прекрасне далеке

Усіма переліченими вище способами заробітків українські клуби можуть скористатися вже в найближчому майбутньому. Складніше з іншими можливостями, які на Заході -- явище звичайне, а в нас -- головний біль. Наприклад, спонсорство. У провідних європейських клубах способи розміщення логотипів торговельних марок-спонсорів пророблені глибоко й детально. Чиясь реклама розміщається спереду на футболці, чиясь -- на рукавах і на спині, а чиясь -- на спортивному костюмі. Рекламні щити, електронні табло, зони в кімнаті для прес-конференцій -- усе це брендується і приносить клубу гроші.

У сучасній Україні залучення спонсорів у футбол ускладнено. Більшість нинішніх брендів, що спонсорують клуби, є афільованими з власниками останніх. Вітчизняний незалежний бізнес поки недотягується до належного рівня за фінансовою вагою, а закордонному наш футбол поки що нецікавий.

Якщо зі створенням прем’єр-ліги все ж буде вирішено зробити акцент на залученні спонсорів, особливо гостро постане питання прозорості фінансової діяльності вітчизняних футбольних клубів. Поки що лише «Шахтар» (Донецьк) можна назвати більш-менш відкритим утворенням, та й то з істотними застереженнями, оскільки в опублікованій звітності не знайшли свого відображення великі трансферні суми останнього міжсезоння. Крім того, розсекречення фінансового стану клубів може привести до того, що спливуть факти володіння одним власником двома, а то й трьома вітчизняними футбольними командами.

Як робити прем’єр-лігу?

Звичайно прем’єр-ліга створюється за принципом один клуб -- один голос. Тобто на кшталт якогось акціонерного товариства, де всі клуби мають рівні частки й одержують більш-менш однакові доходи. Тут і з’являється перша проблема, пов’язана з кількістю клубів у прем’єр-лізі. Не секрет, що в українському чемпіонаті лише в невелику кількість команд їхні власники вкладають відчутні кошти. І чи захочуть ділитися прибутками провідні клуби з біднішими?

Виходом для елітного дивізіону може стати обмеження кількості команд до 12 (за прикладом Шотландії). Проведення чемпіонату в чотири кола, причому в третьому й четвертому команди мають ділитися на дві групи: кращі боротимуться за чемпіонство, а гірші -- за виживання. Очевидно, що збільшення кількості матчів між провідними командами може істотно підвищити інтерес вболівальників до чемпіонату, що обернеться заповненими стадіонами і попитом на трансляції з боку телебачення.

Але поки що власники українських клубів розглядають прем’єр-лігу радше як інструмент вирішення поточних організаційно-ігрових проблем (суддівство, ліміт на легіонерів), а не як спосіб заробляння грошей. І тому з вуст експертів звучать побоювання, що добрі наміри можуть не вийти за рамки переділу влади між клубами та Федерацією футболу України (ФФУ).

Крім того, в українському футболі вже понад рік триває протистояння між двома футбольними асоціаціями -- Федерацією футболу України й Професійною футбольною лігою. Контроль над першою приписують умовній групі Суркіс -- Коломойський, а над другою -- групі Ахметов -- Колесников. Саме конфлікт між власниками провідних українських клубів «Динамо» (Київ) і «Шахтар» (Донецьк), по суті, і завадив створенню вітчизняної прем’єр-ліги ще наприкінці минулого року.

Крім потенційних конфліктів усередині прем’єр-ліги, можливе також виникнення і зовнішнього. Річ у тім, що відповідно до статуту УЄФА ліги чи інші загальнонаціональні об’єднання клубів створюються лише за згодою національної асоціації (у випадку України -- ФФУ) і підпорядковуються їй. «Прем’єр-ліга повинна мати достатні повноваження й будувати із ФФУ відносини на договірних засадах. Спільну мову ще належить знайти, тому що регламентні документи УЄФА й ФІФА закріплюють беззастережний контроль над футбольними процесами в країні за федераціями футболу», -- розповів генеральний директор «Дніпра» (Дніпропетровськ) Андрій Стеценко.

Довідка:

14 листопада 2007 року власники футбольних клубів української вищої ліги вирішили розпочати створення української прем’єр-ліги. Для відпрацьовування її кінцевої моделі було обрано спостережну раду у складі Петра Димінського (ФК «Карпати»), Віталія Данилова (ФК «Харків») і Вадима Рабиновича (ФК «Арсенал»). Очолив раду нинішній керівник Професійної футбольної ліги Равіль Сафіуллін. У середині грудня група має надати розроблені нею пропозиції.

Читайте новости Comments.UA в социальных сетях facebook и twitter.

Источник: Ігор Макаров, «KW»

Теги:

Версия для печати
111504
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине
властьвласть деньги деньги стиль жизнистиль жизни hi-tech hi-tech спорт спорт мир мир общество общество здоровье здоровье звезды звезды
Архив Экспорт О проекте/Контакт Информатор

Нажмите «Нравится»,
чтобы читать «Комментарии» в Facebook!

Спасибо, я уже с вами.

   © «Комментарии:», 2016

Яндекс.Метрика Система Orphus