- Що роблять ваші діти після уроків? - Уроки!

"Мы не рабы. Рабы – немы". Саме таку першу фразу писали учні вечірніх шкіл часів громадянської війни. Так виглядає, що лексика 20-их має шанси повернутись на початок ХХІ століття без особливих змін.

Щоправда, тепер у ролі "рабів" виступають не колишні будьонівці, а українські школярі.

Пересічна українська дитина давно вже стала рабом. Усе її життя – це "здобування знань". Часто непотрібних, дуже часто – криво викладених, і завжди таких, що пожирають увесь вільний час.

Примарні надії на 12-річку розтанули одразу після її введення. Просто народився ще один закон Мерфі. Годин на вивчення окремих предметів стало навіть менше. Натомість об’єм обов’язкового матеріалу — збільшився .

Для прикладу. Мама дев’ятикласника київської школи розповіла нам, що у нематематичних школах на тиждень передбачено 4 уроки алгебри у першому семестрі й 5 — у другому. Натомість обсяг матеріалу, що виноситься на іспит, передбачає навантаження таке, як у спецшколах – 8 уроків. "Нам нічого іншого не залишилось, як найняти репетитора, що є викладачем у математичному ліцеї. У нього 1,5 годинне заняття коштує 100 грн." — додає вона.

Інша співрозмовниця, тележурналістка, син якої навчається в 7-у класі гімназії скаржиться: "Настільки велике навантаження, що діти на уроці не встигають освоїти навіть програму уроку. Відповідно їм задають і класичне домашнє завдання, і те – що не встигли на уроці. У нас по 3 пари щодня, і на виконання домашніх завдань син витрачає не менше години на кожен предмет. І ще на вихідні є завдання".

Як вдалося з’ясувати "proUA", учневі 7-го класу якраз і рекомендовано витрачати на виконання домашніх завдань до трьох годин. І рекомендує це зовсім не Міністерство освіти і науки, а Державний санітарний лікар.

У 2001 році були затверджені Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), де і визначено час, що має затрачати учень на виконання домашніх завдань.

Цитуємо пункт 9.9:

…У 1-му класі домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2-му класі 45 хв.; у 3 класі — 1 години 10 хв.; 4 класі — 1 год. 30 хв.; у 5-6-му класах — 2,5 години; у 7-9 класах — 3 години; у 10-12 класах — 4 години.

Ознайомившись із цим пунктом, додавши час, проведений дитиною в школі, і час, який затрачається на виконання домашніх завдань, неважко зафіксувати, що в Україні 11-ти річній дитині дозволено працювати 8,5 годин, а 17-ти річна — працює вже як до Великої Жовтневої Соціалістичної Революції — по 12 годин на день!

Можливо, навчання у школі наша держава вважає відпочинком і дозвіллям, а не працею?

Відповідь на це запитання підказала інформація, що з’явилася на сторінках популярної польської газети "Метро".

Виявилось, що польські батьки також занепокоєні навалою домашніх завдань. Але вони на це скаржаться вже не "на кухні", а Уповноваженому із прав людини. У штаті якого є спеціальний посадовець – Речник Прав Учня. Саме його офіс засипали скарги батьків, які вважають, що виконання шкільних завдань вдома суперечить правам дитини.

Речник Прав Учня провів розслідування і дійшов висновку, що заборонено задавати додому ті завдання, які учень не встиг виконати на уроці.

Він вважає, що виконання шкільних завдань вдома порушує 31-шу статтю Конвенції ООН про Права Дитини, яка говорить, що Держави-учасниці визнають право дитини на відпочинок і дозвілля.

Україна також ратифікувала цю конвенцію ще у 91-ому. На жаль, наші законодавці не подбали про те, щоб у відповідність до Конвенції ООН про Права Дитини були приведені українські закони, постанови і правила.

Український Уповноважений Верховної Ради України з прав людини таких скарг від батьків ще ніколи не отримував. Як розповіла "proUA" радник Омбудсмана Ірина Таргулова, батьки скаржаться на жорстоке ставлення до дітей у школах, на переповненість класів, на перепрофілювання чи закриття шкіл.

"В Україні теж є Омбудсмен з прав дитини. Але з 1999 року я не пригадую жодної скарги до Уповноваженого з прав людини з приводу перевантаження дітей у школах. Якщо такі скарги будуть, ми будемо проводити дослідження залучаючи до нього і педагогів, і психологів, і психіатрів" — повідомила пані Таргулова.

Отож, справа за батьками і дітьми – скарги "з кухні" надіслати Уповноваженому з прав людини. Бо з теперішньою "наукою" жодного "дозвілля" в українських дітей не буде. Особливо, якщо зважити на якість освіти і те, скільки часу і грошей поглинають репетитори і "гуртки" англійської, математики, астрономії… Поговоримо про це вже після свят. Не хочеться псувати і нам, і Вам настрій.