УКРАИНА

материалы по теме:

Власть

Малі війни за великі податки

0

Із чотирьох проектів Податкового кодексу України найкращі шанси на прийняття мають кабмінівський та підготовлений Миколою Катеринчуком і Ксенією Ляпіною

Про необхідність об’єднання податкових законів у єдиний кодекс в Україні почали говорити ледь не з моменту створення державної податкової служби — 22 серпня 1996 року. Саме тоді президент Леонід Кучма, оговтавшись від конституційних бійок, своїм указом організував службу, яка зобов’язана адмініструвати та збирати податки. «Батьком» податкової став Микола Азаров, згодом — автор проекту «Партія регіонів» і перший віце-прем’єр в обох Кабінетах Міністрів Віктора Януковича.

Перший не означає кращий

Автором першого з нині існуючих проектів Податкового кодексу, який був схвалений урядом Віктора Януковича, є саме Микола Азаров. І, на думку першого заступника керівника державної податкової служби Олександра Буханевича, саме цей документ є найперспективнішим. Із вуст податківця це почути не дивно: кодекс Азарова передбачає 35 податків і зборів державного та місцевого рівнів на відміну від зареєстрованого 14 березня проекту народних депутатів від НУ — НС Миколи Катеринчука та Ксенії Ляпіної, в якому лише 25 зборів і податків.

Але за висловом першого заступника керівника ДПА криється більш глибока інтрига. Олександр Буханевич — стовідсоткова креатура Президента Віктора Ющенка, його око в податковій, яку очолює Сергій Буряк, багаторічний «бютівець» і відданий прихильник Юлії Тимошенко. І слова Буханевича, колишнього губернатора Хмельниччини та члена політичної ради пропрезидентської партії «Наша Україна», можна вважати деякою мірою думкою самого глави держави.

У цьому сенсі не так важливо, що кодекс пана Азарова далекий від досконалості. Сергій Прохоров, перший віце-президент Української спілки підприємців і промисловців, наголошує, що цей проект, зокрема, так і не робить прозорим повернення ПДВ при експорті. Зважаючи на те що УСПП є структурою, що на даний час афільована з Партією регіонів, критика з боку Прохорова виглядає дещо дивно, бо збігається з думкою прем’єра Юлії Тимошенко, яка взагалі виступає за скасування ПДВ. Або, як варіант, зниження його ставки.

Утім, саме кодекс Миколи Азарова став основою для проекту, який зараз готує урядова група під керівництвом міністра фінансів Віктора Пинзеника. Проект кодексу мають презентувати до 1 травня, але вже зараз його підтримує комітет податкової та митної політики парламенту на чолі з «бютівцем» Сергієм Терьохіним — давнім другом пана Пинзеника. В цьому контексті кодекс пана Пинзеника має непогані шанси, бо його можуть підтримати як Блок Юліі Тимошенко, так і Партія регіонів. «Регіони» готові віддати свої голоси за проект міністра фінансів, якщо той збереже норму про відшкодування ПДВ при експорті. Але все не так просто.

Війна біля тіла номер один

На відміну від Миколи Азарова та Віктора Пинзеника, які сьогодні нечасті гості у першої особи держави, пані Ляпіна входить до найближчого оточення Віктора Ющенка. Точніше, до так званого «жіночого клубу», який інколи збирається почаювати у Ющенка і потеревенити про різне. Здебільшого про благочинність. Але ніхто не може завадити Ксенії Ляпіній поговорити і про податкову реформу. Крім того, пані Ляпіна як заступник голови комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва може впливати на будь-який документ, що є на розгляді в цій парламентській структурі.

Окрім цього, за словами Миколи Катеринчука, при існуючій підтримці блоку НУ — НС він сподівається на сприяння з боку прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. А щоб Верховна Рада прийняла саме його Податковий кодекс, Микола Дмитрович згоден йти на поступки й видозмінювати документ, але без збільшення тиску на підприємців.

Новації від Катеринчука та Ляпіної

У кодексі Катеринчука — Ляпіної все ж таки забагато «сирих» місць. По-перше, документ не передбачає відмову від авансових платежів, що за бажанням податківця дає йому змогу агресивно поповнювати бюджет, вимагаючи сплатити податки наперед. Як це зараз, за свідченнями підприємців, відбувається у низці регіонів країни.

По-друге, кодекс містить норму про так зване мінусове значення доходів. Як кажуть досвідчені бухгалтери, це може призвести до того, що у разі збиткової діяльності підприємство змушене буде показувати зменшені затрати, аби сплатити податок. Інакше податкова матиме підстави, щоб не приймати звіти та внести підприємство до групи ризику. А це, в свою чергу, призведе до позапланових і зустрічних перевірок.

По-третє, депутати пропонують нарешті ввести податок на нерухомість. Ідея у цілому непогана, хоча й навряд чи її з ентузіазмом сприймуть у сесійній залі. Та найскладніше інше. На думку більшості девелоперів та операторів ринку нерухомості, вирахувати ставку податку на житло, офіс, склади тощо сьогодні майже неможливо — в Україні немає єдиного реєстру нерухомості та чітких нормативів, за якими можна оцінювати стан і вартість тієї чи іншої будівлі. Робити ж розрахунки лише за даними бюро технічної інвентаризації нелогічно, оскільки вони застарілі й не відповідають реальній вартості нерухомості. У кодексі йдеться, що методику оцінки має визначити Кабінет Міністрів і передати її органам місцевого самоврядування. Але на чому ґрунтуватиметься ця методика і чи не будуть її переписувати щоразу зі зміною владної команди — це питання залишається відкритим.

І нарешті, кодекс Катеринчуа — Ляпіної передбачає податок, який зазвичай збирають лише у великих містах для гальмування будівництва житла — будівельний збір. Платниками збору є будь-які особи, які отримують дозвіл на будівництво об’єкта містобудування та/або тимчасових споруд. На території Києва, Севастополя та обласних центрів ставка збору становитиме від десяти до двадцяти мінімальних заробітних плат, в інших населених пунктах — удвічі менше. Планується, що платитимуть збір і пересічні громадяни — при будівництві житла або дачі від двох до п’яти мінімальних зарплат.

Верховна Рада може все

Навіть якщо кодекс Катеринчука — Ляпіної припаде до душі парламентарям і буде прийнятий за основу, він однаково набуде чинності лише з 1 січня 2010 року. Бо потрібно ще прийняти поправки та зміни до 38 чинних законів. До того часу бізнес, який працює в Україні, керуватиметься чинним заплутаним законодавством. А там (можливо) і Верховна Рада передумає та заходиться готувати вже нові поправки до Податкового кодексу.

Бо, за наявною інформацією, для НУ — НС розробляється ще один проект Податкового кодексу, який ось-ось мають озвучити. Відомо, що над ним працює група незалежних експертів і вони ще не визначилася, кому саме віддати документ. Достеменно відомо, що в ньому передбачено 24 податки та збори, а платником податку на прибуток буде лише юридична особа.

Згодом може з’явитися ще чимало проектів оподаткування. Але поки що країна знаходиться на рівні 2000 року, коли у Верховній Раді одночасно лежали чотири проекти Податкового кодексу, але жоден з них так і не набув чинності.

Читайте новости Comments.UA в социальных сетях facebook и twitter.

Источник: Анастасія Верницька, «KW»

Теги:

Версия для печати
165096
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине
властьвласть деньги деньги стиль жизнистиль жизни hi-tech hi-tech спорт спорт мир мир общество общество здоровье здоровье звезды звезды
Архив Экспорт О проекте/Контакт Информатор

Нажмите «Нравится»,
чтобы читать «Комментарии» в Facebook!

Спасибо, я уже с вами.

   © «Комментарии:», 2016

Яндекс.Метрика Система Orphus