УКРАИНА

материалы по теме:

Власть

«Секретна» євроінтеграція

0

«Усі питання переговорів записані в директивах, а вони секретні». Тому про що домовляються урядовці в Брюсселі - дізнаємось постфактум.

«Хлопці!. Ми всіх вас приведемо в Євросоюз. Головне не заважайте. А ще краще – не пхайтеся». Приблизно таку сентенцію в обгортках дипломатичних фразеологізмів чують від українських чиновників представники українських громадських організацій.

До такого ставлення «третій сектор» уже звик. Однак деколи він вкoтре робить спробу переконати держслужбовців, що від допомоги відмовлятись не варто.

Тоді збираються форуми, на них запрошують як чиновників, так і гостей з-за кордону. З примарною надією, що наші зверхники врешті-решт переймуться світовим досвідом, і зроблять так «як у них». Не переймаються. Відтак усе залишається «так як у нас».

Останнім подібним показовим форумом стала недавня міжнародна конференція “Підвищення прозорості переговорного процесу з Європейським Союзом: міжнародний досвід та уроки для України”, яку провів Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Делегацією України для участі у переговорах з ЄС щодо укладення нового базового договору між Україною та ЄС.

На форум завітало багато достойників з уряду. Мінекономіки, МЗС, Мінюст et cetera. Виступали впевнено, однак представників NGO вирішили не слухати: по обіді (себто після ланчу, коли врешті настала черга громади) – розійшлися.

Позиція можновладців щодо інформування громадськості з питань, що винесені на переговори є ЄС, виявилась спільною, і коротко виглядала так:

- усі питання переговорів записані в директивах, а вони секретні. Якщо ж їх зробити публічними, то українська сторона втратить позиції на переговорах.

- при кожному міністерстві створено громадські ради, до яких входять всі зацікавлені громадські організації, саме з ними і радимося.

- раді співпраці з експертами від громадськості, але нам потрібна не риторика, а фахові пропозиції.

Думки представників третього сектору виявились протилежними.

Скажімо, Голова Словацької асоціації зовнішньої політики Александр Дулеба вважає, що громадські ради не можуть підмінити собою голосу громади: «Консультації з громадськістю не можуть відбуватися раз чи два на рік у рамках громадської ради при міністерстві. Має бути організована постійна, регулярна робота. Без широких дискусій під загрозу буде поставлена легітимність такого експерта, який формує позицію від імені усіх громадян країни».

Він вважає, уряд має ініціювати дискусію щодо євроінтеграції. І не за вибірковим принципом, а заохочуючи створення відкритих для усіх бажаючих інформаційних платформ.

«У Словаччині в період переговорів про членство була створена така платформа у вигляді Словацького національного європейського конвенту. Роботу конвенту підтримував уряд, зокрема і фінансово. 300 експертів працювало в 11 робочих групах, утворених за секторальними політиками ЄС»,- поділився досвідом експерт..

Доповідачка з питань України Європейського економічного та соціального комітету Мол Хеллам, яку ще вважають «мамою всіх балтійських NGO», притримується такої ж позиції: “Якщо я подзвонила своєму знайомому - експерту громадської організації і щось запитала, - то не можна стверджувати, ніби я таким чином провела консультації з громадянським суспільством. З естонського досвіду можу сказати, що з моменту, коли уряд залучив громадські організації, підтримка європейської інтеграції у суспільстві значно зросла.”

Навіть у Сербії, де переговори з Евросоюзом тимчасово призупинені, громадські експерти залучені до роботи у Національному конвенті.

Представниця Європейського руху Сербії Наташа Драгожловіч розповіла, що конвент є платформою для обговорення усіх питань, пов’язаних із переговорами з ЄС щодо укладення Угоди про стабілізацію і асоціацію. «Такі дискусії стали можливими завдяки публікації урядового позиційного документу на переговорах з ЄС», - відзначила вона.

Українські експерти, зрозуміло, - теж не дурніші за своїх іноземних колег. Тільки, чим це їм допомагає?

«Остання громадська рада була з питань євроінтеграції і нової посиленої угоди. Планувалося створити робочі групи. Але на цьому все закінчилось. Жодного механізму запропоновано не було. Це швидше консультації, а не спіпраця, вони не впливають на прийняття рішень»,- розповів «proUA» керівник одного з відомих українських NGO.

«Навіть інформація про тендери не є відкритою, про них довідуєшся «по-секрету», - скрушно зауважив в спілкуванні з «proUA» один із делегатів форуму.

Напевне, усе ж таки дехто дізнається. От на інформування про НАТО гроші постійно виділяють. Інша річ, що ніхто про нього так нічого і не дізнався. Влада завжди керувалась олімпійським спокоєм і олімпійським принципом: головне участь, а не результат.

P.S. Для коректності мусимо зауважити, що проблеми із співпрацею з владою існують не лише в «третього сектора». Їх має і «четверта» влада. Наведемо один приклад із досвіду спілкування редакції «proUA» з прес-службою МЗС.

У січні була ратифікована Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз. Готуючи статтю «Пиво только членам профсоюза» ми цікавились: на якій підставі Національна Спілка Журналістів України була вибрана єдиною організацією, що має право свідчити, що відповідна особа є кваліфікованим журналістом. Запит залишився без відповіді до цих пір.

Не розуміючи чому так сталось, цього разу ми ще раз передзвонили МЗС. Тепер уже із питанням: чи не має пресова служба кадрового голоду? «Ні,- заспокоїли нас,- Штат укомплектовано. Вакансій нема ». Ну, і слава Богу. Можливо, ми дарма переживали…

Читайте новости Comments.UA в социальных сетях facebook и twitter.

Источник: Ольга Рось

Теги:

Версия для печати
164660
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине
властьвласть деньги деньги стиль жизнистиль жизни hi-tech hi-tech спорт спорт мир мир общество общество здоровье здоровье звезды звезды
Архив Экспорт О проекте/Контакт Информатор

Нажмите «Нравится»,
чтобы читать «Комментарии» в Facebook!

Спасибо, я уже с вами.

   © «Комментарии:», 2016

Яндекс.Метрика Система Orphus