УКРАИНА

материалы по теме:

Власть

Десять пам’яток, які впадуть услід за фортецею Чембало

0

«Рейтинг» пам’яток української архітектури, яким загрожує шлях у небуття

Обвалення частини генуезької фортеці Чембало в Балаклаві, яка бачила за 700 років не одну зливу, можна вважати символічною подією — це пам’ятник нехлюйства української влади щодо своєї багатющої історико-культурної спадщини.

У країні налічується майже 138 тис. пам’яток культури, 64 заповідники, а 70 тис. об’єктів потребують вивчення й узяття на облік. Однак, за інформацією Міністерства регіонального розвитку й будівництва, майже 60% пам’яток національного значення перебувають у незадовільному стані, а 10% — у аварійному.

Опубліковані в травні 2008 року результати аудиту Рахункової палати України свідчать, що Мінкульт і Мінрегіонбуд, які є виконавцями бюджетних програм з охорони об’єктів історико-культурної спадщини, витратили понад 56 млн. грн. із порушенням законодавства. Через недбалість із боку Головного управління у галузі охорони культурної спадщини виконання заходів Комплексної програми паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003–2010 роки жодного разу (крім 2005 року) у запланованих обсягах не профінансовано, і, відповідно, паспортизацію не проведено, йдеться у звіті.

На реконструкцію й консервацію фортеці Чембало у 2004–2007 роках було витрачено 400 тис. грн. Основна частина цих коштів пішла на будівництво оглядового майданчика й сходів, що ведуть до неї. На укріплення головної вежі фортеці грошей не вистачило.

Це зайвий раз свідчить, що сила традиційних «методів лікування» державою занехаяної інфраструктури культурної спадщини — скромних фінансових ін’єкцій, надання національного статусу й перепідпорядкування — співвимірна із дієвістю засобів народної медицини. Необхідна «інтенсивна терапія», інакше услід за фортецею Чембало впадуть інші не менш відомі пам’ятники. Які саме, «k:» з’ясували, опитавши експертів. Наводимо цей сумний перелік.

Підгорецький замок, Львівська область. Цей об’єкт внесено у складений Всесвітнім фондом пам’яток список ста світових шедеврів, яким загрожує знищення 2008 року. Збудований у XVII сторіччі архітекторами Андре дель Аквою і Гійомом де Бопланом. У радянський час тут знаходився санаторій для хворих на туберкульоз. Нинішній стан замка катастрофічний — майже нічого не залишилося від північної оборонної стіни, напівзруйновані зовнішні сходи, похилилася вежа північного бастіону.

Андріївська церква, Київ. Об’єкт, який є частиною Національного заповідника «Софія Київська» передають на баланс Української автокефальної православної церкви. Проведення масових богослужінь із запалюванням свічок завдасть шкоди іконам XVIII сторіччя, намальованим на полотні. Крім того, пагорбу, на якому стоїть церква, загрожує зсув. Ситуацію погіршує будівництво, розгорнуте поруч із Андріївською церквою на вулиці Десятинній.

Києво-Печерська Лавра. Із 65 об’єктів, переданих монастирю, розташованому на території Лаври, більше половини піддано змінам і перебудові. Торік було зруйновано Західну в’їзну браму Нижньої лаври. Внаслідок будівельних робіт на території заповідника й довкола нього на стінах церков виникли тріщини, під загрозою обвалу перебувають лаврські печери.

Садиба поміщика Попова у Василівці, Запорізька область. «Замок Попова» уважають однією з перлин архітектури, що поступається красою лише Воронцовському палацу в Алупці. Спроектований у ХІХ сторіччі російським архітектором Миколою Бенуа. Із 12 об’єктів комплексу садиби дев’ять перебувають у аварійному стані. Протікають дахи, руйнуються зовнішні стіни флігелів, стайні та оглядової вежі.

Будинок музею Богдана й Варвари Ханенків, Київ. Це один з небагатьох вітчизняних музеїв, що у радянські часи уник сумної долі розподілу й переміщення колекцій і зберіг за собою рідні стіни. Особняк Ханенків зобудовано 1887 року за проектом архітектора Роберта-Фрідріха Мельцера. Фасад виконано у дусі італійських ренесансних палаццо. На невеликому подвір’ї за особняком збереглися двоповерхові цегельні будинки, у яких розміщувалися господарські приміщення, так звані «служби». У комплексі ці будови являють собою раритетний для сучасного Києва образ міської садиби кінця ХIХ сторіччя. Нині цьому ансамблю загрожує руйнування, оскільки маловідома, але впливова будівельна компанія впритул до стін музею вирішила зводити житлову висотку з підземними паркінгами. «Служби» підлягають знесенню, а особняку Ханенків загрожує руйнування через різку зміну рівня ґрунтових вод і роботи важкої будівельної техніки. Головне управління культури Києва, у підпорядкуванні якого перебуває музей, рекомендує дирекції не сваритися «з добрими людьми» і знайти вигоду від сусідства з новобудовою.

Фортеця «Окопи Святої Трійці». Унікальний військовий і ландшафтний пам’ятник, розташований на стику Хмельницької, Чернівецької й Тернопільської областей у місці впадання ріки Збруч у Дністер. Історія пам’ятника бере початок у 90-х роках XVII сторіччя, коли Річ Посполита відвойовувала в турків Поділля й готувалася до операції з узяття Кам’янця. 25 березня 1692 року Станіслав Яблоновський заклав перший камінь нової фортеці, а вже наприкінці жовтня будівництво завершили, і фортеця одержала назву «Окопи гори Святої Трійці». Воєнні дії навколо Окопів тривали упродовж семи років. Після узяття Кам’янця й підписання миру між Річчю Посполитою і Османською імперією 1699 року форт втратив колишнє стратегічне значення. Від колись грізної споруди в Окопах залишилися лише дві вежі, невелика частина стіни, дозорна вежа на стрімкій скелі над Збручем. Нині пам’ятник тихо руйнується від господарської діяльності.

Клеванський замок, Рівненська область. Збудований 1475 року на замовлення литовської князівської династії Чарторийських. У радянський час у замку знаходилося ПТУ, потім диспансер для примусового лікування алкоголіків. 2006 року рівненська влада передала пам’ятник в експлуатацію будівельній компанії «Інвестжитлобуд», яка має намір збудувати тут туристичний комплекс із музеєм, рестораном, готелем. Однак нині замок нищиться від атмосферних впливів, оскільки компанії «Інвестжитлобуд» не вистачає коштів не лише на створення інфраструктури, а й навіть на відновлення перекриттів і вікон, які колись згоріли під час пожежі.

Палац Радзивилів в Олиці, Волинська область. Будівництво резиденції литовської династії Радзивилів розпочалося 1564 року. Тоді ж містечко одержує Магдебурзьке право. Це був значний культурний, торговельний і ремісничий центр Волині. У радянські часи Олика перетворюється в занедбане провінційне містечко. У Троїцькому костьолі організували склад, а в палаці Радзивилів — обласну психіатричну лікарню. Як не дивно, але саме це дало змогу зберегти зовнішню цілісність палацу. Однак окремим об’єктам цілісного архітектурного ансамблю нині загрожує руйнування. Так, наприклад, вежу, що є просторовою домінантою палацу, практично повністю засипали шлаками з котельні.

Садиба Леопольда Кеніга в селі Шарівка, Харківська область. Наприкінці ХIХ сторіччя архітектурно-ландшафтний ансамбль, що включає великий парк і палац у стилі англійської готики, уважали зразковою садибою нового часу. У садибі було обладнано майданчики для крокету й тенісу, а для футболу й волейболу відведено рівні галявини. Для збору поверхневих вод на терасах розроблено систему зливової каналізації. Після війни в палаці обладнали санаторій для хворих на туберкульоз, який діє досі. Колись зразкове паркове господарство занедбано до невпізнанності, елементи декору палацу продовжують руйнуватися.

Чотири роки тому обласна влада розглядала можливість зробити із садиби в Шарівці державну резиденцію. Планувалося, що для цього знадобиться 50–60 млн. грн. Тоді ж із Норвегії приїжджав онук Кеніга, але, побачивши стан садиби, не захотів вкладати кошти в її відновлення. Зараз утримання Шарівського санаторію щорічно обходиться обласному бюджету в півмільйона гривень.

Дім священика в Пархомівці, Київська область. В Україні не так уже й багато пам’яток стилю модерн. Одна із них незабаром може бути повністю втраченою. Село Пархомівка свого часу належало цукрозаводчику й меценатові Віктору Голубєву. Після його смерті 1902 року сини вирішили спорудити пам’ятник батькові й побудували величезну церкву-усипальницю, запросивши для цього з Петербурга архітектора Володимира Покровського й художника Миколу Рериха. Тоді ж поруч із церквою звели садибу священика з кам’яним будинком у стилі модерн. Якщо знаменита церква більш-менш підтримується, то будинок священика майже повністю перетворився на руїни. Для сільради його відновлення є непосильним завданням, а церковна парафія у Пархомівці для цього недостатньо активна і свідома.

Читайте новости Comments.UA в социальных сетях facebook и twitter.

Источник: Юрій Рибачук, «Коментарі»

Теги:

Версия для печати
172154
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине
властьвласть деньги деньги стиль жизнистиль жизни hi-tech hi-tech спорт спорт мир мир общество общество здоровье здоровье звезды звезды
Архив Экспорт О проекте/Контакт Информатор

Нажмите «Нравится»,
чтобы читать «Комментарии» в Facebook!

Спасибо, я уже с вами.

   © «Комментарии:», 2016

Яндекс.Метрика Система Orphus