Яцек Ключковський: малий прикордонний рух почне діяти в лютому-березні

- Коли запрацює малий прикордонний рух?

Ми з вами зацікавлені, щоб угода про малий прикордонний рух запрацювала якомога швидше. У березні ми підписали цю угоду з порушенням розпорядження Євросоюзу у частині зони. І це не пройшло… Ми реально втратили півроку, щоб зрозуміти, що норми ЄС порушувати не можна. Ще півроку знадобилось вашому МЗС, щоб усвідомити, що рішення ЄС є остаточними. Ні Польща, ні Україна не може змінювати документи ЄС в в політичних розмовах. Єдиний механізм – це вносити зміни в документи ЄС. Цей процес триває рік чи два.

Тому я дуже задоволений, що 30 жовтня ваші експерти прийняли нашу позицію і погодились на зону 30+. Це дасть змогу запровадити режим спрощеного перетину кордону для мешканців 30 км зони з обох боків кордону, а далі — спільно чи окремо -працювати з ЄС над розширенням зони. Польща має ще ратифікувати угоду в парламенті, а вам достатньо рішення Кабміну. Реально – це лютий чи березень наступного року.

- Відомо, що багато українців користувались режимом спрощеного перетину кордону для власного заробітку, а не відвідування родичів. Ці люди дуже часто навіть не були зареєстровані як приватні підприємці чи безробітні. Як буде з ними?

- Такі люди зараз не зможуть отримати дозволів. Хочу зазначити, що угода про малий прикордонний рух чітко говорить, що не можна займатись перевозом підакцизних товарів. І тут вже питання до наших митників. Якщо людина порушуватиме цю заборону — дозвіл заберуть.

- Наплив людей створить нові проблеми з чергами на кордон. Що перешкоджає спільному митному догдяду?

- Польща, після входження до групи Шенген, була вимущена заморозити польсько-українську угоду про спільний митний контроль на кордоні. Тепер це можна здійснювати лише на польському боці кордону. Вже були зустічі наших експертів і є домовленості про запровадження певних змін до цієї угоди – йдеться про те, щоб права громадян Польщі перенести на громадян всіх країн Шенгенської зони.

Але тут є ще одна проблема: Україна ніяк не може ратифікувати Конвенцію про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру. Так виглядає, що це питання навіть не стояло у плані на цю сесію Верховної Ради. Польща ще минулого року передала це прохання українській стороні.

- То чи будуть збудовані нові пункти пропуску на кордоні за стандартом Євросоюзу кожні 20 км?

- Ми можемо будувати, але українській стороні слід чекати доки буде вирішено питання спільного контролю на законодавчому рівні.

- З’являється враження, що українці вже втомились від постійного "ні" з уст Євросоюзу, пане посол, як ви оцінюєте Угоду про асоціацію, яку підписала Україна з ЄС в Парижі?

- У Парижі відбулося історичне для України досягнення! І цього чомусь майже ніхто не помітив, навіть преса…Унікальним у цій угоді є те, що ви досягли згоду на асоціацію з ЄС, на яку вперше погодились всі 27 країн. Це дуже суттєвий якісний крок, який означає, що Україна переходить межу, яка відрізняє просто сусідів від тих, хто може бути членом.

- Польща ініціювала в ЄС організацію "Східного партнерства", що це може дати Україні?

- Програма "Східне партнерство" придумана нами щоб підготувати Україну до вступу в ЄС.

До речі, нашу спільну зі Швецією ініціативу вже підтримали всі члени ЄС.

"Східне партнерство" — це не політичні розмови, а конкреті програми, які зможуть змінити інфраструктуру, наприклад прикордонних регіонів, житлового господарства, екологічної ситуації. Зараз вже працюємо над створенням спільного польсько-українського університету в Любліні. Сподіваємось, що після фінансової кризи, бюджет Євросоюзу буде переглядатись у бік збільшення допомоги Україні.

- Цього року відновлено роботу Єврорегіону Карпати. Як на вашу думку, чи є шанси отримати на Карпатську програму таку ж суму, як на Альпійську, — 137 млн. євро на період 2007-2013 років?

- У теперішній економічній ситуації про це важко говорити. Нам зараз спільно треба думати над тим, щоб в Україні запрацювала програма подібна до програми транскордонного співробітництва PHARE, яка дуже змінила обличчя польських регіонів. І Карпати зможуть стати перлиною Європи. Але треба будувати не лише готелі, але й відроджувати місцевий колорит, дороги, створити цілу інфраструктуру місцевих культурних закладів. Щось подібне у нас працює в містечку Закопане, куди, до речі, їздять відпочивати й українські туристи.