Главная Новости Политика Погані новини про Україну
commentss НОВОСТИ Все новости
30 декабря 2008, 13:10
Поделитесь публикацией:
Погані новини про Україну

Прохання до журналістів не виносити сміття з хати можна зрозуміти. Але невже все те погане, що останнім часом говорять про Україну – така вже відверта брехня?

На початку грудня людям знову нагадали про те, що в України як держави є багато ворогів. І всі вони без винятку – громадяни України. Не було, як водиться, названо жодного "ворожого" прізвища. Проте вкотре окреслена знайома вже тенденція: хтось займається тим, що регулярно зливає в міжнародні інформаційні агенції лише ту інформацію, яка негативно характеризує Україну в очах світової спільноти. З цього приводу в кількох випусках телевізійних новин були навіть показані спеціальні сюжети з настроєм "ай-яй-яй".

Не полінувався, занотував собі типову фразу, яка окреслює проблему. Ось як вона звучить мовою чиновників: "Одним з пріоритетів України має бути створення і рекламування її позитивного іміджу на міжнародній арені відповідно до викликів глобалізації. Імідж України як прогресивної держави може стати потужним консолідатором українського народу. На сучасному етапі, коли світ переживає політичну, економічну та соціальну кризи, Україна, як невід’ємна складова світової спільноти, зустрічається з проблемою ефективної трансформації усіх сфер життя".

Даю переклад: мало того, що Росія поливає Україну брудом. Нехай москалі захлинуться своєю жовчю, коли показують українців тупими хохлами, покірними та жадними рабами-заробітчанами. "Дикими гусьми", котрі потай, перевдягнувшись для конспірації у форму УНА-УНСО, якої вже фактично не існує в Україні, воюють на боці Грузії. Людьми, які не несуть покарання ані за вкрадений у Росії газ, ані за вільну торгівлю ляльками Гітлера. За поширення цієї та іншої брехні про нашу неньку українська влада вже вимкнула більшість популярних російських телеканалів.

Але, повторюся, цього виявилося мало. Ми, громадяни України, чомусь не особливо переймаємося, що весь світ знає про аварії на наших шахтах, про проституцію, наркоманію, безробіття, каліцтва, самогубства та інші факти, що не прикрашають будь-яку державу.

Словом, за висновками групи експертів, прізвища яких у згаданих телесюжетах чомусь не називалися, ми, українці, дуже любимо чорнити себе. А за кордоном, особливо – у Європі та Америці, цю всю українську чорнуху, виявляється, надто полюбляють і беруть за основу, коли треба скласти характеристику для нашої країни.

За прикладами далеко не треба ходити: минулого року всі бажаючи могли подивитися американський фільм "Порок на експорт", де українська мафія в Лондоні посилає на панель дівчат із Київщини, а цього року дівчина з Херсонщини Ольга Куриленко зіграла в бойовику "Макс Пейн" роль слов’янської, читай – української повії-наркоманки, а в іншому бойовику, "Перевізник-3", взагалі бачимо розгул української мафії.

Все частіше звучать попередження: не треба так про Україну, земляки. Обережніше, мовляв, зі словами. Росія нехай думає про нас усе, що хоче, але що подумають про нас цивілізовані країни? Та сама світова спільнота, в яку ми намагаємося інтегруватися… Зокрема, було з болем та жалем згадано, що кадри бійки українських політиків від БЮТ та Партії регіонів облетіли весь світ, і це наша ганьба. А ще про Україну знають як про країну, де торгують людськими органами та не можуть побороти СНІД. Скажіть, чи потрібен світовій спільноті такий рівноправний член після всього цього?

Прохання до журналістів не виносити сміття з хати можна зрозуміти. Але в мене зустрічне запитання: невже все те погане, що останнім часом говорять про Україну – така вже відверта брехня? Добре, згоден, "лялька Гітлера, яку вільно можна купити в Україні" таки тягне на провокацію. Але ж політики в нас усе одно лупцюють один одного в сесійній залі! Та й економічні та соціальні проблеми, перед якими стоїть країна, теж не долаються. Хоч освіту візьміть, хоч медицину… Ось хлопець від вакцинації помер влітку…

Із негараздами, через які чиновникам нібито соромно за Україну перед світом, в самій Україні чомусь боротися не поспішають.

Наприклад, у світі переконливо говорять: "Україна – країна з високим рівнем корупції". У нас цього не заперечують. Ніхто не насмілюється казати: "В Україні низький рівень корупції" чи взагалі – "В Україні нема корупції". Натомість звучить інше: "В нас корупція є, і рівень її, мабуть, таки високий. Корумповані всі, від міністра до начальника ЖЕКу. Ось тільки для чого кричати про це на весь світ". Ну, і так далі.

Словом, для того, аби з хати не виносили сміття, треба, щоб цього сміття в хаті не було. Так, ідеалізм чистої води, проте поки Україна буде задихатися у власному смітті, кожна екстремальна подія чи катастрофа буде інформаційним приводом для нормального інформаційного агентства.

Ось з цього місця – докладніше. Спеціально поклацав кнопками телевізійного пульта, вишукуючи новини з закордону. А потім глянув у стрічку новин, що їх поширюють інформаційні агенції станом на час написання тексту, тобто, 24 грудня, і якими користуються українські ЗМІ. Отже:

- У Бельгії безробіття зросло в два рази. Ця інформація створює негативний імідж Бельгії;

- У Китаї загинуло 17 осіб у результаті вибуху газу. Ця новина не робить честі Китаю;

- Переможниця конкурсу "Обличчя Азії" наклала на себе руки. Дискредитація навіть не конкретної країни, а всього азійського світу;

- Перша жінка-космонавт Франції намагалася отруїтися. Це не прикрашає Францію.

- Військовий радник із адміністрації Клінтона виявився педофілом. Хіба ж так можна про Америку і американців?

Як ви зрозуміли, новини вибрані довільно і перелік можна продовжити. Я чомусь переконаний, що цю та іншу негативну інформацію щодня оновлюють та поширюють на весь світ так само активно, як погані новини з України і про Україну.

На жаль, погана новина – завжди топ-новина, де б вона не сталася. Інформаційні агенції ганяються за такими новинами, і Україна – такий самий активний їх постачальник.

Отже, спеціально негативного ставлення до нашої країни в світі, мені здається, немає. Світ так створений, що в ньому щодня стається щось лихе. Інша річ, можна зрозуміти небажання вітчизняних діячів від влади озвучувати подібні новини і показувати нас світові саме такими, жертвами всього лихого, що тільки може трапитися з людиною та людством. Бо якщо, скажімо, в Бельгії зростає безробіття, то уряд Бельгії – я переконаний! – намагається робити якісь реальні кроки для того, аби поміняти ситуацію і створювати менше негативних інформаційних приводів. Тоді як ті особи¸ яких громадяни України за звичкою називають владою, просто не в змозі виправити будь-яку негативну тенденцію в своїй країні.

Тому й лишається просити журналістів: " У нас і так все не слава Богу, для чого ще й світові скаржитися".



Читайте Comments.ua в Google News
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
comments

Обсуждения

comments

Новости партнеров


Новости

?>
Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!