Польща — країна неляканих банкірів

"За останні півроку злотий сильно знецінився. Однак наші газети й політики не стомлюються нам повторювати — не варто панікувати", — розповів KW продавець варшавських сувенірів Маріуш Тишкевич. "Останні три роки злотий дуже швидко зміцнювався, а зараз все повернулося на свої місця. Отож хочеться вірити, що кризи в нас немає. Принаймні серйозної й надовго".

Маріуш Тишкевич поки має всі підстави вірити, що на ньому криза не позначиться, адже кількість туристів з країн Західної Європи до Польщі останнім часом зросла. Сприяло цьому й знецінення польського злотого, що за півроку подешевшав щодо євро майже на 40%. "Схуднення" польських грошей відбувалося не так стрімко, як гривні, тому серйозно не налякало поляків, які не думають забирати свої депозити. Тим більше, кілька тижнів тому влада вирішила збільшити до 50 тис. євро розмір банківського вкладу (в Україні — 150 тис. грн.), повернення якого гарантується державою. А більшість депозитів населення становлять приблизно 10 тис. євро.

"Наші банки не займалися сумнівними операціями на тім же американському ринку, до того ж у кредитній сфері вели стриману, консервативну політику. Банківський сектор під постійним контролем органів нагляду", — розповідає KW екс-міністр фінансів Єжи Ощатинський, що у свій час консультував і український Нацбанк. "А довіра до банків, довіра до системи банківського нагляду — це наше головне досягнення. І заборонити видачу депозитів, як це зробила Україна, у нас неможливо. Це б підірвало репутацію банків, якою вони дуже дорожать. Можу сказати, що українські фахівці банківського нагляду у свій час навчалися у Польщі. Щоправда, ми бачимо, що у вас результат зовсім інший — немає довіри до Нацбанку".

Відповідно до соціологічних опитувань, лише 3% поляків повністю довіряють банківській системі, що навіть менше, ніж в Україні. При цьому майже половина громадян Польщі повністю довіряють своєму конкретному банку. Самі банкіри це пояснюють результатами економічних реформ, які були проведені в Польщі на початку 90-х. Тоді держава також докладала максимум зусиль, щоб не допустити банкрутства банків, у яких була розміщена значна кількість депозитів населення і юридичних осіб.

"Сьогодні немає проблем з жодним польським банком", — каже KW мер Варшави Ханна Гронкевич-Вальтс, що протягом дев’яти років очолювала національний банк Польщі. "Останній раз польський банк оголошувався банкрутом 2000 року. У нас працюють банки зі світовими іменами. І відтоку капіталу з країни не спостерігається, у тому числі, через обіцянки держави гарантувати інвестиційні кредити".

Довіра поляків до банків дозволила фінансистам заявити про збільшення депозитів в останні місяці. Економісти пояснюють це тим, що фінанси з нестабільних фондових майданчиків перейшли на рахунки стабільніших польських банків. "Ми виступаємо за мінімізацію обмежень на видачу кредитів населенню", — зізнається KW Єжи Пруський, президент найбільшого польського банку РКО ВР, контрольний пакет у якому належить державі. "Ми не збираємося припиняти кредитну діяльність. Навпаки, будемо її збільшувати, адже скорочення кредитування приведе до паралізації економіки".

Також уряд Польщі прогнозує продовження економічного зростання. Хоча Єврокомісії довелося переглянути убік зниження свої прогнози про ВВП наших сусідів, прогноз однаково залишається позитивним — 2% росту цього року. Це один з найвищих показників у Європі. Крім того, економісти передбачають досить низький — приблизно 3% — рівень інфляції злотого.

"У Європі найменше постраждають Словенія і Польща. А от Україні, щоб почати уживати заходів для подолання кризи, найбільше не вистачає політичної стабільності. Із цієї ситуації ваша країна може вийти набагато сильнішою, для цього існують всі передумови" — сказав KW Лешек Бальцерович, екс-голова національного банку Польщі. "В Україні дві причини кризи: експортна залежність економіки й нерозумна кредитна політика банків. І це, на жаль, привело до того, що падіння української економіки — одне з найсуттєвіших у Європі", — резюмував головний архітектор польських економічних перетворень 90-х років.

Польські ЗМІ регулярно закликають населення позичити в банку, і так спільно побороти кризу. Для стабілізації ситуації влада розглядає можливість надання фінансової допомоги громадянам, які залишилися без роботи й не можуть платити по банківських кредитах. Така допомога обійдеться державі в 1,5 млрд. злотих.

Дякуємо за допомогу у підготовці матеріалу банку Powszechna Kasa Oszczadnosci Bank Polska.