Гроші — навпіл

Як віддати банку тільки половину кредиту

Українські позичальники вже знайшли спосіб, як заощадити на виплаті кредитів. Облігації багатьох банків зараз продаються зі значною знижкою, тому, придбавши їх, можна потім провести з фінансистами взаємозалік — поміняти свій борг по кредиту на їхній борг по облігаціях, і непогано на цьому заощадити

Хитро зроблені

Подвійна мораль банків дозволяє їм не повертати вчасно депозити, і при цьому вимагати від нас неухильної виплати кредитів. У вітчизняній юридичній системі — це звична справа. Однак пересічні українці теж мають можливість покарати банки — такий шанс всім позичальникам надає нинішня фінансова криза, а конкретніше — непевність інвесторів у тім, що банки зможуть погасити свої борги.

По суті, будь-яка банківська установа — це посередник, що лівою рукою бере гроші, а правою їх роздає як позики. Повертати взяті на себе грошові зобов’язання банки не поспішають, прикриваючись мораторієм на дострокову виплату вкладів і вдаючись до різних хитрощів на кшталт лімітів на щоденне зняття коштів з пластикової карти (поставили ліміт 1000 грн. на день і ходи 100 днів знімати 100 тис.). Однак якщо їхні клієнти чомусь затримують платежі по кредитах, відразу ж застосовують всю міць бюрократичної машини для стягнення боргів.

Дуже часто банкіри самі провокують клієнтів не платити по рахунках, бо в односторонньому порядку підвищують відсоткові ставки на кредити (у зв’язку з подорожчанням тих же депозитів), від чого клієнт не може відмовитися. "Більшість кредитних договорів, прописаних банками, містять пункт про право банку підвищити ставку або вимагати додаткову заставу на кредит в односторонньому порядку. Якщо клієнт не погоджується, він має право достроково погасити всю позику", — пояснює юрисконсульт компанії "Кравченко й Партнери" Олег Кравченко.

Більшість позичальників у таких ситуаціях пасують перед великим суперником і погоджуються тягти кредитну лямку на нових умовах. Однак у приватних клієнтів, як втім і в малого з великим бізнесом, які так само беззахисні перед кредитним диктатом банків, є можливість поборотися за свою фінансову незалежність. Причому використовуючи зброю банкірів проти них самих.

Облігаційний захист

Намагаючись залучити якнайбільше ресурсів для кредитування клієнтів, починаючи з 2004 року українські банки активно випускали процентні облігації. Напевно, до початку фінансової кризи минулого року на ринку не було вже жодної банківської установи, як б не позичила сотню-другу мільйонів гривень (а деякі займали ще й за кордоном — у валюті) за допомогою облігацій. Однак зараз ці гроші і банкам, і клієнтам виходять боком.

Річ у тім, що більшість облігацій є беззаставними, тобто їхні покупці (кредитори банків) видавали гроші фінансовим установам без забезпечення, у надії на стабільну ситуацію в економіці й бізнесі. Тепер, у випадку банкрутства того або іншого банку, кредитори чекатимуть своєї черги на повернення грошей, тобто чекатимуть, поки не продадуть всі активи банку. Конкретно для них нічого в заставах немає.

Навіть якщо банк не збирається ставати банкрутом, це не полегшує ситуацію для власників його облігацій. "Більшість банків зараз погоджуються на реструктуризацію своєї заборгованості, тобто пропонують кредиторам погодитися на відстрочку дати погашення боргів", — пояснює заступник голови НБУ Олександр Савченко. На сьогодні таким шляху йдуть Кредитпромбанк, ПУМБ, "Надра", "Київ", Укргазбанк і багато інших фінансових установ.

Однак багатьох кредиторів така пропозиція не влаштовує, і вони намагаються продати облігації банків на вторинному ринку — з певною, іноді дуже вагомою знижкою. У свою чергу покупці таких облігацій отримують повне право вимагати від банку погашення боргів у повному обсязі. "Якщо власник облігацій банку є одночасно і його боржником — він може вимагати взаємозаліку, — пояснює виконавчий директор ФГ "Консалтинг та Інвестиції" Дмитро Піддубний, — якщо облігації куплені дешевше номіналу на 30–50%, то клієнт отримує відчутну вигоду при погашенні ними кредиту, що здійснюється за номіналом". Фінансист каже, що на деякі облігації дисконти бувають ще більші. Як приклад він приводить облігації Кредитпромбанку, які у свій час можна було купити й за 30% ціни. "Якщо говорити про ринок єврооблігацій, то найбільші дисконти зараз по паперах Надра Банку, "Фінанси й Кредит", ВАБ банк, ПУМБ і "Південнй" через те, що за цими емітентами немає сильних європейських банківських груп або держави", — розповіла аналітик інвестиційної компанії Phoenix Capital Марія Майборода.

Купівельна спроможність

Придбати облігації банків найлегше через компанію-брокера, давши їй заявку на придбання необхідної кількості цінних паперів на біржі ПФТС, на одній з європейських бірж або поза біржею — на пряму у власників цінних паперів. За словами аналітика інвестиційної компанії Phoenix Capital Марії Майбороди, видатки при придбанні цінних паперів стандартні для процесу інвестування: це брокерська комісія (1–2%), комісія банку за переказування коштів (0,5–1%), плата за послуги хоронителя, можливо, плата за послуги консультанта, якщо клієнт зволіє не домовлятися з банком прямо, а використовувати послуги посередника. У випадку угоди з використанням єврооблігацій клієнт несе також видатки пов’язані з конвертуванням (виводом за кордон) валюти (до 5% від суми угоди).

Фахівці стверджують, що гривневі кредити — найкраще погашати за рахунок гривневих же облігацій, тоді як зробити взаємозалік з банком по валютній позиці — можна через т.зв. єврооблігації (номіновані у валюті, і обертаються на закордонних біржах). Зробити взаємозалік валютного кредиту й гривневих зобов’язань неможливо, тому що банкам заборонено купувати валюту без реального руху гривневих коштів.

Якщо говорити про єврооблігації, то приватна особа або підприємство може придбати будь-який цінний папір згідно із Законом "Про цінні папери й фондовий ринок", дотримуючись всіх вимог українського законодавства, у тому числі й єврооблігації українських емітентів. "Мінімальний лот євробондів залежить від вимог міжнародного фондового майданчика, на якому ці облігації продаються, і домовленостей покупця з продавцем", — пояснює голова правління БГ Банку Костянтин Полосков. Загальні видатки на угоду можуть бути досить істотними (до 5–7% від суми), тому купувати єврооблігації, на суму менш $1 млн. — не вигідно. Втім, це залежить від ціни паперів на європейській біржі, тому що поточні котирування єврооблігацій українських банків можуть сильно відрізнятися один від одного. Наприклад, єврооблігації Приватбанку купуються з дисконтом 70% до номіналу, а єврооблігації Укрсоцбанку — з дисконтом 30% від номіналу.

З гривневими облігаціями справа простіша — достатньо лише дати брокерській компанії замовлення на придбання потрібної кількості облігацій (сума номіналів яких дорівнюватиме розміру кредиту, що погашається). Після придбання, боржник банку звертається до банку з пропозицією суму погашення облігації направити на погашення кредиту. Але на практиці можуть виникнути такі труднощі — банки часто не бажають приймати свої папери в рахунок погашення кредитного боргу, тому що це не дає їм живих грошей для виплати депозитів.

Щоб не зіштовхнутися з проблемами, Костянтин Полосков радить домовитися з банком про таке погашення, перш ніж купувати папери. Якщо ж банк намагається відмовити в можливості взаємозаліку, то клієнт самостійно пропонує в додаткову заставу ці цінні папери. "Папери розміщаються на депозитному рахунку (рахунок у цінних паперах) у цьому ж банку, після чого треба зробити взаємозалік, і всі виручені гроші йдуть на погашення кредиту", — пояснює Костянтин Полосков. Якщо банк відмовлятиметься від погашення кредиту за рахунок облігацій, юристи радять подавати до суду. "Облігація дає своєму власникові в певний строк (при погашенні або в дати дострокового викупу облігацій банком) вимагати безумовного її погашення коштами. Якщо банк відмовляється погасити свої облігації, то через суд легко можна домогтися їхнього взаємозаліку з кредитом", — зазначив Олег Кравченко.