УКРАИНА

материалы по теме:

Власть

«Зубри» спотикання

0

Як стало відомо «k:», Феодосійська суднобудівна компанія «Море» готується до виконання контракту на поставку Китаєві середніх десантних кораблів на повітряній подушці типу «Зубр».

За інформацією джерел «k:», контракт на будівництво чотирьох кораблів цього типу було підписано наприкінці 2008 року; він набув чинності в травні нинішнього року після підписання міжурядової українсько-китайської угоди про забезпечення виконання цього контракту. Умови угоди передбачають будівництво двох кораблів у Феодосії, на заводі «Море» і ще двох у Китаї, з передачею технічної документації замовникові.

Корабель оснащується газотурбінними установками загальною потужністю 50 тис. к.с. виробництва ДП НПКГ «Зоря — Машпроект». Значна частина критичних компонентів: пресовані алюмінієві панелі для корпуса корабля, гнучке огородження повітряної подушки («спідниця»), повітряні гвинти, нагнітачі виробляються винятково в Росії. Інтерес Китаю до купівлі «Зубрів» виник ще на початку 2000-х років. Останні кілька років періодично з’являлися повідомлення про швидке й успішне завершення переговорів. Паралельно із ФСК «Море» виробництво аналогічних кораблів налагоджено в Росії. Проект 12322 СДКВП «Зубр» розроблений ЦМКБ «Алмаз», там же ведеться його серійне виробництво. Але наявність двох відносно незалежних від поставок сусідських вузлів і комплектуючих спричинили, у свою чергу, і жорстку конкуренцію. За даними джерел «k:», китайці намагалися купити «Зубри» і технічну документацію до них і в російських виробників. Однак, пропозиції росіян щодо будівництва 10–15 одиниць і наступної передачі документації не знайшли підтримки покупця.

З одного боку, бажання продати «Зубри» і технологію виробництва якомога дорожче пояснюється унікальністю цього корабля, аналогів такого розміру у світі немає. ЦМКБ «Алмаз» уважає себе єдиним офіційним власником серійної технічної документації на «Зубр», тоді як на «Морі», на думку представників ЦМКБ, знаходиться експериментальна. Водночас продаж «Зубрів» у Китай у Росії вважають черговою спробою випуску контрафактної продукції, яка порушує російські інтереси. В англомовній версії журналу «Національна оборона», присвяченій IV Міжнародному Військово-морському салону, який відбувся наприкінці червня в Петербурзі, у статті «Контрафактні «Зубри»?» з посиланням на джерело у «Рособоронэкспорте» стверджується, що ФСК «Море» чи інша українська компанія не має права підписувати контракт на виробництво цього типу кораблів без попереднього узгодження і відповідної участі російської сторони. А прес-служба ЦМКБ «Алмаз» заявила, що українська сторона порушила російсько-українську міжурядову угоду від 2006 року зі взаємного захисту прав на інтелектуальну власність, отриману в процесі двостороннього ВТС, адже Україна передає техдокументацію на «Зубр» без згоди російської сторони. Такий інформаційний тиск, мабуть, має на меті погіршення репутації українських виробників. У випадку підписання із КНР відповідного контракту, навряд чи б російська сторона погодила це з українською з оглядкою на ту саму угоду про захист інтелектуальної власності й своїх позицій. З урахуванням уже заявленої позиції можна очікувати чергового нагнітання обстановки (принаймні, на офіційному рівні) щодо китайського контракту. Щоправда, навіть у Росії не виключають, що «Море» може одержати необхідні комплектуючі — підприємства, які зачепила фінансово-економічна криза, поставлять необхідні деталі «в обхід» заборони.

На жаль, «k:» не вдалось зв’язатися з ген директором заводу «Море» Виталієм Кривенко. Вірогідно, високий рівень політизації цієї угоди змушує виконавців уникати публічних заяв. Проте, очевидно, что для ФСК «Море», у свою чергу, виконання контракту може стати шансом на виживання. З 2007 року акції заводу виставлено на продаж, однак покупця дотепер немає. Потенційним інвесторам невигідно зберігати нинішній профіль розташованого в зручній бухті заводу, що має власний причал і виробничі потужності з ремонту суден. Незважаючи на заборгованість із зарплати (приблизно 12 млн. грн.) і обов’язкові платежі до бюджету (16 млн. грн.), керівництву «Моря» удалося зберегти виробничі потужності від розкрадання. Теоретично завод може виконати контракт, якщо собівартість робіт відбиватиме нинішні витрати (а вони підвищилися в рази за останні роки).

Вигідним для України цей контракт є й з погляду вузькості ринку для кораблів типу «Зубр». Єдиний експортний контракт було підписано в 2000 році МО Греції з «Рособоронэкспортом» і «Укрспецекспортом», за яким сторони поставили по два кораблі замовникові. У зв’язку із претензіями замовника до одного з українських кораблів, у 2002 році Греція додатково замовила в Росії ще один «Зубр», і на цьому експортні перспективи його виявилися повністю вичерпаними.

КОМЕНТАР

Євген Борисов

директор Миколаївського казенного підприємства «Дослідно-проектний центр кораблебудування», генеральний конструктор України з військового кораблебудування:

Завод зобов’язаний осилити цей контракт. Для них це останній шанс. Готуючись до виконання контракту, завод перевірив усі коопераційні ланцюжки. Також проведено відповідні роботи зі скорочення частки імпорту критичних вузлів за рахунок закупівлі аналогічних в Україні. Їх залишилася зовсім незначна частина. Організувати виробництво «спідниць» в Україні теоретично можливо, для цього потрібні лише час і гроші. Але економічно це недоцільно. Вигідніше купити готові вироби. Аналогів «Зубрів» у світі дотепер немає. Унікальність «Зубра» у тому, що кораблі на повітряних подушках таких розмірів дотепер ніхто не будує.

За матеріалами: «Комментарі:»

Читайте новости Comments.UA в социальных сетях facebook и twitter.

Источник: Наталя Печоріна, «Комментарі:»

Теги:

Версия для печати
65553
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине
властьвласть деньги деньги стиль жизнистиль жизни hi-tech hi-tech спорт спорт мир мир общество общество здоровье здоровье звезды звезды
Архив Экспорт О проекте/Контакт Информатор

Нажмите «Нравится»,
чтобы читать «Комментарии» в Facebook!

Спасибо, я уже с вами.

   © «Комментарии:», 2016

Яндекс.Метрика Система Orphus