УКРАИНА

материалы по теме:

Власть

Втрата зі знанням

0

Компанії, які скорочують персонал, повинні подумати про збереження конфіденційної інформації і знань, інакше вони ризикують втратити бізнес

Підприємці й наймані робітники з тривогою очікують чергової хвилі скорочень восени. Експерти радять готуватися до цього заздалегідь: компаніям — убезпечити себе від можливого витоку інформації, співробітникам — навчитися відстоювати свої інтереси перед роботодавцем. Чи можна це взагалі зробити в умовах масових скорочень, з’ясовував Weekly.ua

Плинність кадрів

Юристи кажуть, що корпоративні клієнти просто завалюють їх запитами й проханнями про консультації, як безболісно звільнити співробітників. «Таких звернень цьогоріч побільшало удвічі-тричі порівняно з докризовим періодом», — розповідає адвокат адвокатської фірми «Паритет» Олексій Домашенко.

В основному скорочення вимушені, щоб зекономити витрати. І щоб економія не перетворилася на нові розходи, багато компаній готові витратити на це чималі гроші. За юридичний супровід масових звільнень гонорари юридичних фірм в Україні вже наближаються до 100 тис. грн. А порятунок від одного-двох працівників, що володіють конфіденційною інформацією про діяльність компанії, за допомогою фахівця у галузі юриспруденції обійдеться фірмі в 2–5 тис. грн.

За ці гроші юристи, як правило, аналізують поточний стан документації про персонал і підбирають для звільнення такі норми законодавства, які зроблять прощання зі співробітниками найменш болісним для роботодавця і дадуть останньому можливість фінансово тиснути на свого працівника «на випадок чого».

Ідеш — іди

Подібна стратегія роботодавця — правильна, але сама по собі не завжди веде до економії. Часто підприємці не враховують, що зі звільненням персоналу стіни компанії залишають професійні знання, навички, інформація про особливості ведення бізнесу. Вони теж коштують, інколи пребагато. І мало того, що, залишаючи компанію, вони знижують її капіталізацію, як правило, цей інтелектуальний багаж не зникає в нікуди, а потрапляє до конкурентів.

Простий приклад. Сергія взяли у відділ по роботі з крупними клієнтами у «Фокстрот». У перший місяць його відрядили на тренінг з продажів, де втовкмачували особливості поведінки оптових покупців і наставляли, як треба на них реагувати. Протягом робочого дня продавець-початківець зубрив стандарти обслуговування клієнтів, описані в методичному посібнику, який заборонено виносити за межі компанії, переписувати й передруковувати. Раз на півроку топ-менеджери перевіряли, як зростають професійні знання і майстерність. Того, хто тричі провалив атестацію, могли звільнити. Але, як правило, такі фахівці звільнялися самі, переходячи на більш високооплачувану роботу. Не став винятком і Сергій, що пішов з «Фокстроту» в іншу компанію. І забрав із собою навички спілкування з покупцями, базу клієнтів, знання продукції і багато інших фірмових секретів. А також кілька тисяч доларів, які роботодавець витратив на його навчання.

Нагляд за мізками

За захист інформації як у нас, так і за кордоном відповідають служби безпеки (СБ) і IT-адміністратори. Українські власники (і російські, до речі, теж) витрачають на утримання СБ не більше 1% від обігу компанії. Утримання керівника служби безпеки обходиться від $1 тис. до $5 тис. на місяць залежно від розміру й доходів бізнесу. Але присутністю у компанії штатних співробітників СБ, у найкращому разі, все й обмежується. А частіше функції «цербера», який охороняє корпоративні знання, виконує за сумісництвом сисадмін.

Тим часом технічне забезпечення служби безпеки (відеоспостереження, прослуховування й т.п.) коштують дорожче, хоча весь цей арсенал стає корисним уже після витоку інформації, коли необхідно довести провину співробітника в суді й стягнути збитки.

Як повідомили в IT-компанії «Цеnтр», вартість встановлення програм, які контролюють доступ співробітників до конфіденційної інформації, зазвичай розраховують, виходячи з кількості робочих місць (приблизно $120 за один ПК). Такі системи (PortAutority, infoWatch і ін.) не можуть завадити розкраданню інформації співробітниками, але вони вкажуть, де саме й коли відбувся витік. А подальше залежатиме від професіоналізму корпоративної СБ. Особливо актуально це в тих випадках, коли фірма користується так званою CRM-системою, яка створює єдиний інформаційний простір для усіх департаментів компанії, де зосереджена вся інформація про клієнтів, партнерів, договори й т.д.

Внутрішній ворог

Статистика свідчить, що 80% ризиків для бізнесу несуть так звані внутрішні загрози з боку співробітників. Але як виявити того, хто морально готовий зрадити корпоративні інтереси, не ображаючи підозрами всіх співробітників?

Різні компанії практикують для цього різні способи, включаючи незаконний негласний нагляд за співробітниками з боку корпоративної СБ. Але більшість, роблячи ставку на зовнішнє спостереження, відразу попереджають співробітників про те, що на роботі за ними ведеться постійне відеоспостереження і контролюються усі контакти із зовнішнім світом, включаючи листування у мережі й розмови по телефонах, у тому числі й мобільних. У трудовому договорі так і прописано, мовляв, результати діяльності працівника в компанії, включаючи листування, є власністю компанії. «Багато компаній уже знають, що речові докази про «зливання» інформації, зібрані без згоди працівника або найнятими для цього детективами, роблять роботодавця беззахисним у суді», — коментує ситуацію Михайло Ілляшев, старший партнер юридичної фірми «Ілляшев і Партнери».

Детектор брехні

Останнім часом бізнес в Україні пробує ще один спосіб боротьби з нелояльністю співробітників — так звану психодіагностику, або, як уже охрестили цей метод офісні клерки, «детектор брехні». Йдеться, звісно, не про традиційний поліграф, який дуже полюбляють голлівудські режисери, а про психологічне тестування у формі співбесіди або заповнення запитальників — за згодою співробітників, безперечно. Наприклад, ізраїльська компанія Midot працює в Україні недавно, але вже встигла підмовити до психодіагностики кадрів не одну велику компанію. Власникові бізнесу достатньо заплатити за тимчасовий доступ до психодіагностики, і він може отримати доволі повну картину про людей, які працюють у компанії і є носіями цінної інформації. Вартість такої послуги коливається у межах $100–200 за особу.

Щоправда, за всіх цих добровільно-примусових методах перевірки лояльності залишаються відкритими питання про презумпцію невинуватості й про створення нездорового психологічного клімату в колективі.

Право, як і раніше, в силі

На тлі сучасних досягнень менеджменту корпоративних знань старий добрий метод їх юридичного захисту може здатися занадто примітивним і малоефективним, кондовим, як кажуть. Але це помилкове враження, при вмілому застосуванні він, як і раніше, вірою і правдою служить бізнесу.

Роботодавцеві завжди потрібно пам’ятати, що відповідальність персоналу за збереження знань, які мають комерційну таємницю, повинна бути прописана в трудовому договорі. Там же потрібно вказати, яка інформація є цінною. «Ви можете зобов’язати співробітника зберігати таємницю і передбачити дисциплінарну, моральну або навіть матеріальну відповідальність у випадку, якщо компанії буде завданий збиток внаслідок його дій», — радить Михайло Ілляшев.

За його словами, така проста юридична дія дуже впливає на носія корпоративних знань і застерігає його від необдуманих учинків. А у разі звільнення співробітника підписані зобов’язання не дозволяють йому шантажувати компанію і «стукати» на кривдника в усі інстанції — від податкової до прокуратури. Приречена на провал при цьому й спроба звільненого відновитися.

Товар у законі

Юридичний захист може й має поширюватися і на продукцію компанії, її технології і товарні знаки. Послуги патентних повірених з реєстрації інтелектуальної власності коштують від $100 до $300. Але реєстрація торговельної марки (знака для товарів і послуг) триває 1–1,5 року, і такі терміни часто змушують підприємців нехтувати процедурою. Правда, процедуру можна прискорити до трьох місяців. Але й коштуватиме це значно дорожче.

Наскільки небезпечно заощаджувати на цьому гроші й час показує приклад. Українська алкогольна компанія збиралася вийти на російський ринок. Для цього вона увела до складу акціонерів російського підприємця, який мав налагоджені зв’язки з контрольними і перевіряльними органами на місцевому рівні. Але час спливав, а справа не зрушувалася з мертвої точки. Згодом з’ясувалося, що новий акціонер скористався тим, що в Росії торговельна марка компанії не зареєстрована, і зробив це на своє ім’я, ставши повноправним її власником на російському ринку.

Український менеджмент постав перед вибором: або судитися, або «поховати» проект, або викупити право на продаж продукції. Результат судового позову був не очевидний: компанія юридично заздалегідь не захистила свою торговельну марку. Гроші у рекламу продукції в Росії були вкладені вже чималі. У підсумку непорядному партнерові заплатили суму, яку планували вкласти в просування товару.

Аналогічні ситуації підстерігають українських підприємців досить часто, особливо на ринку фармацевтичної продукції. Отож роботи під час кризи не поменшало й у патентних повірених.

«Саме в кризу варто спрямувати всі сили не на нові проекти, а на схоронність працюючого бізнесу, щоб компанія не ставала знахідкою для рейдерів або здирників», — застерігає Антоніна Федченко, фахівець із захисту інтелектуальної власності.

Чи варто заощаджувати

Народна мудрість каже: «Скупий платить двічі», і криза не спростовує цієї істини. Не випадково на Заході підрахували, що той, хто залишає фірму, забирає із собою знання, для відновлення яких будуть потрібні витрати, які в 20–30 разів перевищують зарплату звільненого. Імовірно, тому за кордоном при оцінці активів компанії інтелектуальний багаж її становить, як правило, не менше 50% вартості бізнесу.

У нас ця цифра набагато скромніша — близько 1%. Але не тому, що знань менше або вони дешевші, а тому, що в нас ще не заведено серйозно витрачатися на створення так званих систем управління знаннями. Але часи змінюються. Тим, хто безпосередньо зіткнувся зі збитками від розкрадань, пов’язаних з інтелектуальним капіталом, не до економії. Тому власникам бізнесу не варто нехтувати раніше мало популярним у нас менеджментом корпоративних знань, а користуватися ним.

КОМЕНТАР

Клим Братковський, адвокат

Відповідно до українського трудового законодавства, за винятком деяких випадків, роботодавець і працівник можуть домовитися, що працівника приймуть на роботу з випробним терміном. Проходження працівником психологічних тестів або перевірок, як при влаштуванні на роботу, так і під час роботи, можуть проводитися тільки за згодою працівника. Роботодавець не має законних підстав примусити працівника пройти подібні психологічні перевірки, якщо це прямо не передбачено в законодавстві. Бажано, щоб у Правилах внутрішнього трудового розпорядку, з якими працівника мають ознайомити при прийманні на роботу, було чітко прописано, що працівникові забороняється листуватися зі службового комп’ютера, якщо це не пов’язано зі службовими обов’язками. Усі повідомлення, відіслані або прийняті на службовий комп’ютер, є власністю роботодавця, а всі телефонні розмови, прийняті або передані зі службового телефону, повинні бути пов’язані з роботою і можуть контролюватися роботодавцем. У такому випадку співробітник не зможе послатися на таємницю кореспонденції і телефонних розмов.

КОМЕНТАР

Олексій Домашенко, адвокат адвокатської фірми «Паритет»

Якщо вирішили звільнити саме вас, то не варто впадати у відчай. Є законні способи захистити свої інтереси. По-перше, не підписуйте заяви про звільнення за власним бажанням. По-друге, вимагайте від роботодавця для ознайомлення наказ про звільнення із зазначенням конкретної причини звільнення. У разі звільнення у зв’язку зі скороченням штату вас, так само як і Центр зайнятості, повинні повідомити про це за два місяці до звільнення. Вимагайте виплатити вам кошти в день звільнення. Якщо роботодавець звільнив вас без повідомлення або неправильно вибрав підстави для звільнення, можна відновитися на роботі через суд і вимагати виплату за моральний збиток і вимушений прогул. Щоправда, все це можна зробити тільки в тому випадку, якщо ви були влаштовані на роботу офіційно.

Лана Чубаха, директор з розвитку бізнесу групи компаній Terrasoft

Ми використовуємо CRM-систему з першого дня існування компанії. Тому для нас така проблема, як витік інформації зі звільненням кадрів, не актуальна. Уся інформація про клієнтів, партнерів та інших контрагентів, з якими ми взаємодіємо, зберігається у Terrasoft ХRM. Там же зберігаються усі договори й листування, яке стосується продажів, проектів, маркетингових впливів. А гнучка система управління правами доступу до інформації забезпечує захищеність конфіденційних даних. Отже, навіть після звільнення співробітника в компанії залишається повна історія взаємин з тим чи іншим клієнтом, що дозволяє їй спокійно продовжувати працювати.

КОРИСНО

Як зберегти «серце» компанії — її знання, якщо ухвалено рішення про чергову хвилю звільнень:

1 Перевірити персонал на лояльність і звільнити лише тих, хто негативно налаштований на роботу.

2 Захистити право власності на торговельну марку, винаходи, товарні знаки, технологію.

3 Позбавити персонал права передавати конфіденційну інформацію шляхом включення потрібного пункту в трудовий договір.

4 Звільняти співробітників лише за їхнім бажанням або обопільною згодою сторін.

5 Виплатити звільненому щедра вихідну допомогу або допомогти йому працевлаштуватися.

6 Придбати засоби технічного захисту інформації від витоку.

По матеріалам Weekly.ua.

Читайте новости Comments.UA в социальных сетях facebook и twitter.

Источник: Weekly.ua

Теги:

Версия для печати
16587
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине
властьвласть деньги деньги стиль жизнистиль жизни hi-tech hi-tech спорт спорт мир мир общество общество здоровье здоровье звезды звезды
Архив Экспорт О проекте/Контакт Информатор

Нажмите «Нравится»,
чтобы читать «Комментарии» в Facebook!

Спасибо, я уже с вами.

   © «Комментарии:», 2016

Яндекс.Метрика Система Orphus