УКРАИНА

материалы по теме:

Власть

Монахи особливого призначення

0

Історія повторюється. Нащадки нищителя Києва – Андрія Боголюбського – повертаються. Точніше вони вже тут. У Китаєві.

«Узятий же був Київ місяця березня у дванадцятий [день], у середу другої неділі посту. І грабували вони два дні увесь город — Подолля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування анікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучаючи із мужами їхніми, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна безліч, і церкви оголили од ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали всі... Запалений був навіть монастир Печерський святої Богородиці поганими, але бог молитвами святої богородиці оберіг його од такої біди.

І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестаннії».

«Літопис Руський» про зруйнування Києва Андрієм Боголюбським 1169 р.

Невдовзі у Києві з’явиться новий храм. Монахи Московського патріархату Китаївської пустині вирішили посвятити його Андрієві Боголюбському. Уже майже збудували. Щоправда, для того їм довелося знести занесений у державний реєстр пам’яток храм Серафиму Саровському. Але на фоні інших діянь братії це не найбільший гріх.

Бо Серафим Саровський стерпить усе. На відміну від живих кількох сотень киян, які вже з десять років приречені знайомитись із методами Московської патріархії.

Насправді про конфлікт у Китаєво написано багато. Аж занадто багато. Бо серед тисяч знаків, як це часто буває, десь загубилась істина. Відтак ми пропонуємо перший фрагмент матеріалу стосовно конфлікту. Власне історію. Решту деталей залишимо на наступні рази. Отож.

Плацдарм

Почалося усе в дев’яностих роках минулого століття. Тоді, на хвилі повернення Церкві приміщень культового призначення, Московський Патріархат почав активно займатися облаштуванням Китаївського Скита у Києві. Один із чотирьох уцілілих там храмів - Свято-Троїцький - став осередком для майбутнього монастиря.

Як стверджують очевидці, першим помічником братії став директор Київського державного науково-виробничого комбінату бджільництва та рибоводства Академії аграрних наук Арнольд Федорович Давидов, на балансі якого знаходилися усі нежитлові і житлові приміщення навколо храму.

Готуючись до еміграції , Арнольд Давидов здавав в оренду цілі будівлі комбінату різним фірмам, монахам у тому числі. Почав із клубу, колишнього трапезного храму Серафима Саровського, де згодом братія утворила гуртожиток для свого проживання.

У грудні 2000 року монахи вирішили розширити ареал. Вони увірвались у гуртожиток Комбінату і викинули на вулицю студентів, частина з яких були дітьми-інвалідами.

Директор Комбінату Наталія Суходольська навіть тепер не може згадувати про це без сліз. Монахи її разом із кріслом скинули зі сходів. Відстояти нічого не вдалось. «Усі співчувають, але вирішити проблему ніхто не може», - сказала Суходольська на недавній прес-конференції.

Наступ

Далі історія захоплення почала набирати «законних» обрисів.

Митрополит Київський і Всієї України Володимир звертається до Кабміну з листом, у якому просить прискорити передачу 3-х культових споруд (храму 12 Апостолів, храму Серафима Саровського та Свято-Троїцьку церкву) разом із невід’ємною їх частиною – келіями ченців - у власність монастиря «Китаївський пустинницький скит».

«До отримання мешканцями, зазначених культових споруд, інших приміщень для проживання монастир не буде перешкоджати нормальному функціонуванню житлового фонду і буде виконувати всі обов’язки покладені на нього вимогами діючого законодавства», - сказано в листі Митрополита.

26 квітня 2002 року прем’єр Анатолій Кінах підписує Розпорядження N 228-р «Про передачу цілісного майнового комплексу Київського державного науково-виробничого учбового комбінату в безоплатне користування монастирю «Китаївський пустинницький скит».

Міністр аграрної політики Сергій Рижук підписує наказ №144, який впроваджує постанову Кінаха в життя.

Напевне за такого поспіху ще недосвідчені кабмінівські бюрократи не помітили, що Рижук здійснив передачу монастирю «…цілісного майнового комплексу Київського державного науково-виробничого-учбового комбінату разом з його активами і пассивами…» (пункт 4.7. підписує наказ №144 )

Як згодом з’ясують мешканці Китаїво – це вони є активами, а будинки, у яких вони законно проживають, – пасивами. Ось так з легкої руки міністра доля 80 сімей працівників Комбінату стала схожою на Дантове пекло.

Річ у тому, що навколо храму розташовано близько двох десятків власне жилих будинків, у яких проживали працівники місцевих агропромислових підприємств. Жили вони там по кілька десятків років. Прописані, легітимні. Лише приватизувати квартири не можна було: заповідна зона.

Тепер же Постанова Кінаха у порушення усіх можливих кодексів передала всі квартири монахам. Без надання жодного житла виселенцям. Як порадив один слуга Господа мешканцям: «А вы теперь - в земляночки»...

Словами, звісно, справа не закінчилась. Перше, що зробили ченці - поставили шлагбаум і відрізали будинки від котельні.

Врятував мешканців від ефекту Карбишева заступник Омельченка.

«Одна людина - Іван Хоменко, заступник мера Омельченка, приїхав до нас і разом з ОМОНОм відрізав шлагбаум і відкрив нам котельню», - пригадує активістка громадського спротиву мешканців Китаєво Лідія Цупрун.

Мешканці Китаїво не сидять склавши руки – і на їхні «численні листи» Голосіївська райрада (18 липня 2002 р.) і райдержадміністрація (27 серпня 2002 р.) приймають рішення про прийняття до комунальної власності територіальної громади Голосіїського р-ну м. Києва державного житлового фонду Київського науково-виробничого комбінату «Бджільництво» разом з вбудованими нежилими приміщеннями. Однак головне сталося через рік.

Контратака

У 2003 році Господарський суд Києва визнав наказ Мінагрополітики незаконним. У тій частині, де йшлося про житлові приміщення.

6 травня 2003 р. за позовом заст прокурора міста Києва в особі КМДА суд визнав «…частково недійсними п.1 п.4.7

наказу Міністерства аграрної політики України від 24.05.2002р. №144 в частині передачі в безоплатне користування монастирю «Китаївський пустинницький скит» в складі цілісного майнового комплексу Київського державного науково-виробничого учбового комбінату

житлового будинку по вул. Китаївській 15/7,

житлового будинку з терасою по вул. Китаївській 15/6,

житлового будинку по вул. Китаївській 15/4,

житлових будинківпо вул. Китаївській 15/11, 15/12, 15/13,

житлового будинку по вул. Китаївській 13/7,

житлових будинківпо вул. Китаївській 32/1, 32/2, 32/3, 32/4, 32/5, 32/6, 32/9, 32/3а,

та котельної по вул. Китаївській 32/10.

Монахи подають апеляцію. І 4 липня її програють. Подають до Верховного Суду – той навіть не приймає до розгляду. Закон торжествує? Закон – так. Тільки що іноземним громадянам український закон?

Партизанщина

Через кілька років у Китаєво знялась нова хвиля. Каменем спотикання став будинок Ірини Калашникової.

Зі слів адвоката Олександра Данилюка, ще з 2005 року Ірина Калашникова (мешкала за адресою вул. Китаївська 32/5) зверталась у міліцію із заявами, що їй погрожують монахи. 14 грудня 2008 її знайшли у своїй квартирі мертвою.

Син покійної Олександр Калашников (1988 р.н.) розповів, що монахи з’явились на третій день після загибелі його матері під час поминального обіду.

«18 грудня сусіди зібрались в моєму домі, був поминальний обід, і коли всі вже почали розходитись, монахи з дільничим зайшли в дім. Вони почали виштовхувати людей і викидати мої речі. Старший з них отець Федір сів на стіл і сказав: - Це мій дім і я тут буду жити, і я нікуди не піду!» - говорив Сашко перед телекамерами.

«Люди обурились. Тоді монахи викликали підмогу. Їх було десь чоловік 15. Нас виштовхали на холод. Ми викликали міліцію. Спершу до міліції підійшов один монах і поговорив. Коли ми підійшли, міліціонери сказали, що є виклик на збройний напад і їм терміново треба їхати…Я поїхав до родичів, бо мені ніде було жити…» - розповів Сашко.

Захоплений одноповерховий будинок монахи адаптували під келію: пластикові вікна, броньовані двері, душова кабіна із FM-радіо, автоматична пралька Бош, персидські килими та червоний диван, ніби тільки що зі стрип-бару.

Як виглядає келія, стало відомо 9 серпня, коли сусіди захопили будинок назад: виламали двері, встановлені монахами, і встановили нові, придбані на зібрані власні пожертви.

Двері встановлювати було важко. За свідченням очевидців акцій (кількасот людей) монахи здійснили фізичний напад на представників фірми, що мала виконати замовлення із монтажу. Зупинили їх лише бійці «Беркуту».

Настоятель Києво-Печерської Лаври отець Павло (депутат Київради, Партія регіонів), що приїхав на місце події, в інтерв’ю телеканалу СТБ

заявив, що якби це стосувалось його, «уже їх би тут не було – це точно». Що ж до мирян, то отець-депутат порадив: «Да вас нужно вообще прогнать, чтоб вас здесь не было!..».

Адвокат Сашка Калашникова Олександр Данилюк повідомив, що відкрита кримінальна справа за ст.197-1 ККУ, яка передбачає, що самовільне захоплення земельних ділянок, їх незаконне використання тощо, - є кримінальним злочином, який карається позбавленням волі. Справу розглядатиме Шевченківський районий суд столиці.

Але Свято-Троїцький чоловічий монастир, чиї інтереси за свідченнями місцевих мешканців, представляє жінка в рясі на імя Іларія, не чекає рішення судів.

Монахи подали зустрічний позов у Голосіївський районний суд столиці. І не лише на Калашникова. Але й на інших законних мешканців будинків вул.Китаївської.

Наталія Гетьман, що проживає у будинку по вул Китаївській15/4, розповіла:

«8 серпня о 9 ранку мені принесли позовну заяву від Свято-Троїцько чоловічого монастиря про виселення мене і моєї родини. У позові сказано: «Звільнити приміщення, що знаходиться за адресою Китаївській15/4 зі всім приватним майном без надання іншого жилого приміщення. Такі ж заяви є до моєї доньки і сина, свекрухи і колишнього чоловіка. Їх принесли о 9-ій, а в 10-ій вже треба було бути в суді Голосіївського району.

Наступне засідання призначена на 23 жовтня».

І Наталія, і її дочка, бояться зайти до себе у дім, коли біля нього сидять монахи.

«Моя дочка тримала на руках свою 2-тижневу дитину, коли до неї підійшов монах і спитав: - Ви самі виселитесь чи вам помогти?»

Це ще не кінець сучасного детективу, що відбувається на околиці Києва, біля одного з перших православних монастирів на території України – Китаївської пустині.

Зараз проти киян тримають оборону 25 молодиків Кримського козацтва, які нещодавно прибули з Феодосії.

У четвер люди підуть під Кабмін, у п’ятницю - під Верховну Раду. Тому продовження буде.

Читайте новости Comments.UA в социальных сетях facebook и twitter.

Источник: Ольга Рось

Теги:

Версия для печати
179358
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине
властьвласть деньги деньги стиль жизнистиль жизни hi-tech hi-tech спорт спорт мир мир общество общество здоровье здоровье звезды звезды
Архив Экспорт О проекте/Контакт Информатор

Нажмите «Нравится»,
чтобы читать «Комментарии» в Facebook!

Спасибо, я уже с вами.

   © «Комментарии:», 2016

Яндекс.Метрика Система Orphus