Микола Шпак: Канадський кредит ми не беремо грошима

- Микола Васильович, вітаю Вас з підписання контракту, який був так широко анонсований урядом . Але скажіть, про яку суму канадських запозичень йде мова? Адже, цифри зараз називаються вже різні – то 600 мільйонів доларів, то 640 мільйонів?

- Мова йде про ресурсозберігаючі технології. Це елеватори для доробки і зберігання зерна і молоковози та молокоприймальні пункти для зберігання та переробки молока. Мета яка? Підняти ціну у виробника. Тому що сьогодні закупівельна ціна молока становить 0,8-1 гривня. А молоко в магазинах коштує 6-8 гривень.

Тобто, політика уряду спрямована на підняття цін на продукцію виробників. Тому ми сьогодні залучаємо іноземні кредити на закупівлю молоковозів, будівництво молокоприймальних пунктів і елеваторів. Це будуть елеватори до 10 тисяч тон зберігання. Але я вже направив лист прем’єр-міністру для того, щоб погодити більший тонаж елеваторів. До 100 тисяч тон.

Чому?

- Причина одна – попит. Наш пакет замовлень формує село. На його потреби спрямована і реалізація, зокрема, контракту з канадськими інвесторами. Але мова тільки про контракт, кредитної угоди поки що немає, вона ще в роботі. Графіки, ціна, поставки поки що опрацьовуються.

Все-таки є якісь попередні домовленості про ціну кредиту, терміни повернення?

- Термін повернення – до 10 років. Це термін амортизації предмету лізингу.

Якщо говорити про вартість елеватора, то його вартість буде близько трьох мільйонів доларів. Це якщо, повторюся, говорити про 10 тисяч тон зберігання. Але, знову наголошую, це попередні розрахунки, ними зараз не варто оперувати, адже, вони можуть змінитися. Щодо умов канадського банку EDC, то йдеться про приблизно 4-5% річних. Але і тут умови ще уточнюються.

Досі вартість контракту обговорювалася на рівні 600 мільйонів доларів. Але, я думаю, що ця сума буде зменшена.

???

- Ну, подивимося, проаналізуємо, скільки ми зможемо продати молоковозів і побудувати елеваторів. Все буде залежати від кінцевого споживача.

Тобто, кредит може бути скорегований уже під час виконання програми?

- Так. Може бути збільшеним, може бути і зменшеним. Ми ж не беремо грошима. Взагалі гроші ми не берем. Ми ж беремо товарний кредит.

Тобто, канадці будуть вкладати свої кошти в молоковози, ви ці машини будете переоформлювати на себе, а потім передавати в лізинг аграріям?

- Так. А потім будемо розраховуватися з канадцями через Укрексімбанк.

Скажіть, за яких умов я можу стати власником елеватора, який отримаю від Украгролізингу?

- Він перейде у вашу власніть після повної сплати лізингових платежів. Земельна ділянка і обладнання – все буде належати компанії. Ми будуємо елеватори, лізингоотримувачу передаємо в управління. Коли він сплачує уповні лізинговий платіж, тоді елеватор переходить в його власніть. Це класична схема фінансового лізингу. Тут нічого нового немає.

Яка потреба сьогодні аграріїв у молоковозах? Адже, за словами представників молокопереробних підприємств, вони теж готові надавати фермерам ці машини...

- Цифру потреби аграріїв у молоковозах формувало Міністерство аграрної політики. Саме вони моніторили ринок. Бо ми з молоковозами ніколи справи не мали. Я не можу стверджувати, яка сьогодні потреба в молоковозах, але чітко знаю, що вони потрібні аграріям. Ми маємо колись будувати ферми і збільшувати поголів’я ВРХ, виходити на свою продукцію. Бо імпорту нам не потрібно. Тому, я думаю, що на тисячу молоковозів ми вийдемо.

А коли очікується старт програми кредитування? Коли прийдуть перші молоковози та елеватори?

- Це все залежить від канадської сторони. Ми зі свого боку все зробили. Я сподіваюсь, що програма стартує вже нинішнього року. Але все залежить від наших канадських партнерів. Ви ж зрозумійте, що канадці дивляться, зокрема, ще й на політичну стабільність і на економічну.

Ну, перейдемо до поточної роботи компанії. Вам обіцяло керівництво уряду гроші зі Стабфонду – близько 400 мільйонів. Ще у серпні. Яка ситуація з цими грошима?

- Зі Стабфонду виділяється 393 мільйони гривень, вже надійшло 20 мільйонів гривень. На ті гроші, що нам надійшли, ми вже закупили техніку, перерахували кошти заводам і забезпечили селян (по мірі можливості) механізмами.

Ці 20 мільйонів коли прийшли?

- Тиждень тому. І вже 25 вересня розіслані заводам, які входять у сферу управління Міністерства промислової політики. Це заводи, які визначені міжвідомчою експертною радою і з якими ми вже давно працюємо.

Хочу сказати, що загалом ситуація в компанії здорова. Повернення платежів складає майже 100 відсотків. Хоча, звичайно, і проблеми є з поверненнями..

Скажіть, хто основні ваші клієнти? Середнього розміру підприємства, чи дрібні, чи агрохолдинги?

- Усі. Але, чесно скажу, мегаагрохолдинги з нами майже не працюють. У них є напрацьовані зв’язки, кредитні ресурси, і вони напряму можуть собі дозволити купити навіть іноземну техніку. Їм не цікавий "Славутич" чи трактор ХТЗ. В середньому, наші клієнти – це підприємства, які мають в управлінні 1,5 тисячі гектарів землі. Це близько 80% наших клієнтів. Також фермери з нами працюють, які обробляють 100-200 гектарів.

Якщо вам повертають майже 100 відсотків кредитів, то розмови про кризу в агросекторі досить... міф такий?

- Ну, криза нас практично не зачепила.

Я про аграріїв, які бідкаються на збитковість свого виробництвва.

- Коли є продукція і можливість її продати, то нема мови і про кризу. Аграрний фонд суттєво впливає на ситуацію, намагається допомогти. Аграрний фон повертає аграріям кошти, а вони розраховуються із нами за лізинговими програмами.

На цей рік у вас було замовлень більше, ніж на 800 мільйонів гривень...

- Наш цьогорічний бюджет складає лише 153 мільйони. Хоча замовлень щорічно ми отримуємо майже на мільярд гривень. Ми, в принципі, можемо освоїти і два-три мільярди гривень. Адже технологічна потреба села сьогодні сягає 5 тис комбайнів щороку і 50 тис. тракторів.

А яка доля вашої компанії на цьому ринку. Яко говорити про оновлення парку?

- Цього року ми поставили техніки на 90 мільйонів гривень. Минулого – на 180 мільйонів. У нас немає і 5% від того, що закуповується.

Хочемо реалізувати масу запланованих проектів упродовж найближчих 5 років. І вийти на обсяги в 5-7 мільярдів гривень. Така можливість відкривається не тільки за рахунок проектів з Канадою. Розробляються проекти з Японією, Кореєю, Росією, Ізраїлем.

А щось про японський кредит говорили ще на початку року, а потім він зник з інформаційного поля?

- Це ті ж проекти щодо елеваторів та молоковозів, що і з Канадою. Крім того, аналізуємо можливості в цукровій галузі, яка вся у проблемах Її потрібно модернізувати, а лізинг може стати у нагоді.

Також прицілюємось у переговорах із німецькою Holmer про постачання бурякозбиральних комбайнів.

Це також будуть товарні кредити?

- Так, це товарні кредити. І їх нам непотрібно боятися. Головне питання в тому, щоби ними вправно розпорядитися. Увесь світ живе на кредитах. І політику до цього не треба домішувати.

Я так розумію, що частково під ці "товарні кредити" потраплять і вітчизяні виробники. Той же Карлівський машинобудівний завод, на якому складалися перші 20 молоковозів для "програми прем’єр-міністра"?

-Мова йде про те, що цистерни для молоковозів вироблятимуться на Карлівському заводі. Ми створимо там митну тереторію на заводі для того, щоб була можливість розмитнити предмет лізінгу. Це буде позитивний ефект для нашого виробника.

А ці кредити з японцями, німцями, росіянами на якій стадії знаходяться?

- Поки що тільки на початковій. Йдуть переговори. Японці прислали контракт. Але ми маємо його вичитати, маємо дати йому позитивне заключення. Схожа ситуація з росіянами, Ізраілем. Все це поки що на першому етапі. Ведемо перемовини.