Полетіти чи вилетіти

Перемога 1:0 збірної України з футболу над Англією в Дніпропетровську забезпечила нашій команді друге місце у відбірній групі чемпіонату світу 2010 року, а також місце в стиковому матчі за право грати у фінальному турнірі, що відбудеться у ПАР. Однак сьогодні перед головною командою країни, як і раніше, набагато більше питань, ніж відповідей.

Власне турнірне завдання нашої збірної полягало не в перемозі в групі з шести команд, що давала б право прямої кваліфікації на фінальний турнір ЧС-2010 у ПАР. Наша мета, щоб у боротьбі з Хорватією здобути друге місце після Англії і з ним — можливість спробувати щастя в стиковому матчі. З цим завданням українці впоралися, хоч доклали чимало зусиль. Україна стала єдиною командою, що зуміла в цьому відбірному циклі відібрати очки в Англії.

19 жовтня на жеребкуванні в Цюріху Україна дізнається про свого суперника у плей-оф, у двох іграх з яким і вирішиться питання: наступного року ми полетимо до ПАР чи ж вилетимо з турніру. За три дні до цього відбудеться так звана "процедура посіву": відповідно до рішення виконкому ФІФА, вісім європейських команд, що вийшли в плей-оф, розіб’ють на дві групи, щоб сильніші збірні (які мають вищий рейтинг ФІФА) зустрілися з менш сильними. Це значить, що нашій збірній доведеться зіграти проти когось з трійки — Франція, Росія або Греція (варіант — Швейцарія).

Хоча Україна й зуміла 2006 року вперше в історії вийти до фінальної частини чемпіонату світу й навіть увійти до вісімки найсильніших, нашу збірну все ще не сприймають як грізного суперника. У рейтингу ФІФА Україна посідає 25-е місце (для порівняння: Англія — сьоме, а Хорватія — восьме), і це відображає об’єктивну картину.

У цілому ЧС-2010 для нашої збірної не є пріоритетним завданням. Наша стратегічна мета — підготувати команду для гідного виступу в 2012 році на домашньому чемпіонаті Європи. І поки на шляху до цієї мети маємо низку невирішених проблем.

Незалежно від того, потрапимо ми до ПАР чи ні, збірній Україні необхідно вирішувати проблему складу й проблему тренера. На думку заслуженого майстра спорту Віктора Леоненка, нинішній головний тренер збірної Олексій Михайличенко слабко справляється із завданням — створення стабільного і зіграного кістяка команди зі своїм стилем гри. Україна, як і раніше, грає несміливо, прагнучи не стільки результативно зіграти самій, скільки не дати грати суперникам.

Але й кадрові проблеми тренера можна зрозуміти. Адже Михайличенко має справу з гравцями, які у своїх клубах не мають достатньої ігрової практики. Наші зоряні легіонери (Анатолій Тимощук, Андрій Воронін, Дмитро Чигринський) сидять на лаві запасних за кордоном.

Крім того, є й інша тенденція. Як зазначив колишній капітан запорізького "Металурга" Андрій Демченко, у поле зору тренерів національної збірної практично не потрапляють гравці, які не виступають за "Динамо", "Шахтар" або "Дніпро". Та й самих тренерів призначають тільки з колишніх гравців "Динамо": Валерій Лобановський, Олег Базилевич, Йожеф Сабо, Леонід Буряк, Олексій Михайличенко... Ідея запросити іноземного фахівця (вона успішно спрацювала в Росії) поки не знаходить підтримки серед керівництва Федерації футболу, кровно пов’язаного з "Динамо".

Водночас є чимало підстав для оптимізму. До складу збірної влилася низка молодих гравців. Україна зуміла обіграти світового гранда Англію і відчути смак великої перемоги. У строю залишаються досвідчені майстри, які зуміють забезпечити нормальну зміну поколінь. На підході футболісти, що влітку виграли чемпіонат Європи для 19-літніх.

До речі, раніше Україна двічі грала стикові матчі великих турнірів. 1999 року вона не зуміла пройти до фінальної частини Євро-2000, поступившись Словенії (1:2 і 1:1). А 2001 року не пройшла до фінальної частини чемпіонату світу 2002-го, програвши Німеччині (1:1 і 1:4). Можливо, на третій раз нам пощастить?

Коментар

Григорій Суркіс, президент Федерації футболу України

У Дніпропетровську збірна України досягла дуже важливої для себе перемоги, напевно, однієї з найважливіших у своїй історії. По-перше, ми обіграли команду, яка входить до світової еліти. А по-друге, відкрили шляхи для подальших кардинальних кроків, які дадуть нам можливість потрапити до фінальної частини чемпіонату світу-2010. Усе це дає мені підстави радіти за команду, яка народжується на очах. Адже грати навіть проти не мотивованих на перемогу англійців було складно. Крім того, в останніх кількох іграх у команді дебютували відразу четверо нових футболістів: Хачеріді, Кобин, Ракицький і Ярмоленко. Усі вони зарекомендували себе гідно, і це теж є свідчення того, що наша збірна має хороші перспективи.

По матеріалам Weekly.ua.