Ющенко, Тимошенко і надзвичайний стан в Україні

Свинячий грип в Україні хоч і не вийшов поки що за звичні у попередні роки межі, але вже додав помітної напруженості до перебігу президентських перегонів, і без того непростих. Саме по собі поширення хвороби не дає підстав бити на сполох, оскільки навіть найтрагічніших випадків – людських смертей від гострої респіраторної вірусної інфекції – станом на початок листопада було зареєстровано в Україні менше, аніж торік. З цієї точки зору, скажімо, у лютому 2008 року країна була набагато ближчою до епідемічного порогу, аніж зараз.

Що ж тоді дало поштовх до явно неадекватної паніки і виникнення конспірологічних теорій, що базуються на виразно регіональному характері розповсюдження хвороби? Звертають на себе увагу два наступних факти.

По-перше, в лютому 2008 року відносини між президентом Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко були далеко не такими напруженими, як зараз. Сьогодні як представники експертного середовища, так і преса в один голос звертають увагу на те, що ставлення Ющенко до Тимошенко нагадує одержимість – президент атакує прем’єра мало не щодня, втручаючись у сфери, віднесені конституцією до компетенції уряду.

Так, підписаний Ющенком закон про підвищення зарплат і пенсій ставить під загрозу подальше виконання угоди між МВФ і Україною, відкриваючи тим самим можливість для суверенного дефолту. На зустрічі з послами країн "великої вісімки" 11 листопада Юлія Тимошенко не приховувала небезпек, на які у цьому випадку наражається Україна, і зробила безпрецедентну заяву про те, що підписаний президентом закон виконувати не збирається.

Настільки прискіплива увага президента до Юлії Тимошенко призвела до того, що експерти разом з політиками (серед яких і діючі міністри – скажімо, головний міліціонер країни Юрій Луценко) почали говорити, що Віктор Ющенко де-факто є технічним кандидатом іншого претендента на президентський пост – лідера Партії регіонів Віктора Януковича, до якого вже щонайменше півроку у діючого президента жодних претензій немає. Луценко йде далі і стверджує, що істинна виборча стратегія Віктора Ющенка полягає в тому, щоб максимально відібрати у Тимошенко шанси на президентство. А тут придасться і щоденна критика у її бік, і можливе введення надзвичайного стану, який змусив би перенести вибори.

Янукович, у разі обрання президентом, обіцяє розпустити парламент, провести дострокові вибори і створити нові коаліцію та уряд. На думку Юрія Луценка, цей уряд очолить Віктор Ющенко.

По-друге, цьогорічний спалах грипу відрізняється від попередніх епідемій тим, що він чітко сконцентрований у Західній Україні. Станом на 2 листопада у восьми областях Західної України було зареєстровано понад 200 тисяч випадків захворювання у порівнянні з 30 тисячами у центральних регіонах, 6 тисячами на півдні та 10 тисячами на сході України. Відповідно, виникли розмови про те, що ситуація виглядає дуже підозріло і нагадує результат змови, спрямованої на зрив виборчої кампанії Тимошенко, бо саме Західна Україна є базовим районом її підтримки. Все більше провідних медичних працівників західного регіону задаються питанням, чи не свідчить таке чітке територіальне зосередження епіцентру хвороби про його штучну, інспіровану природу? Якщо це не так, продовжують вони, чому свинячий грип фактично не поширюється за межі Західної України?

Працівники Служби безпеки України, що на умовах анонімності спілкувалися з Jamestown Foundation, теж не приховують своїх підозр. Скажімо, одному з генералів контррозвідки СБУ такий спалах грипу нагадує спецоперацію. І хоча його робоче місце знаходиться у Києві, але щоденні звіти, що він їх отримував від колег із Західної України, тільки додали йому підозр. Окрім цього, генерал володіє свідченнями одного з жителів містечка Стебник на Львівщині, який став свідком діяльності осіб, причетних, на його думку, до поширення вірусу. Jamestown Foundation планує взяти у цього свідка розширене інтерв’ю.

Колишній високопоставлений член адміністрації президента Леоніда Кучми розказав Jamestown Foundation, що під час Помаранчевої революції окремі співробітники СБУ виходили на Леоніда Кучму з пропозиціями розігнати натовп, розпилюючи серед маніфестантів невідому "хімічну речовину". Тоді Кучма відмовився, оскільки це призвело б до загибелі людей, за що він мав би відповідати. Внутрішні війська, направлені 28 листопада 2004 року для розгону демонстрантів, отримали відповідний наказ прем’єр-міністра Януковича після того, як Леонід Кучма, знову ж таки, відмовився підтримати такий крок.

Під час виборів та Помаранчевої революції 2004 року СБУ була розділена на три групи. Одна з них співпрацювала з опозицією і неофіційно "писала" центральний виборчий штаб Януковича. Плівки передали Олегу Рибачуку вже після обрання Ющенка президентом (див.

"Янукович-гейт розгортається після українських виборів", Eurasian Daily Monitor, том 1, № 139, 3 грудня 2004 р.).

Друга група була нейтральною, а третя лишалася лояльною до Кучми. Остання підтримувала зв’язки з російською розвідкою і могла бути причетною до отруєння Ющенка, яке, на думку слідчих, було організоване на дачі заступника голови СБУ Володимира Сацюка. Сацюк після обрання Ющенка утік до Росії, прихопивши з собою архівні документи СБУ, напрацьовані парламентською комісією під контролем Партії регіонів, яка останнім часом намагалася довести, що отруєння не мало місця, і все, що відбулося, насправді було "операцією ЦРУ".

Українські засоби масової інформації разом з представниками експертного середовища спостерегли аналогію з Росією, де ФСБ звинуватили у підкладанні бомб під житлові будинки та здійсненні терактів, списаних потім на "чеченських терористів". Подібні конспірологічні теорії квітнуть буйним цвітом через нездатність розкрити таємниче отруєння у 2004 році тодішнього кандидата від опозиції Ющенка, роки політичної нестабільності та очевидне намагання президента використати спалах грипу проти Тимошенко.

Медики західного регіону вважають, що відповідь на питання, чому спалах хвороби настільки сконцентрований територіально, лежить не стільки у медичній, скільки у політичній площині. Їхня переконаність перегукується з закликами секретаря Ради національної безпеки і оборони та Секретаріату Президента до введення надзвичайного стану, який міг би відсунути дату виборів президентa до травня — часу проведення місцевих виборів. Втім, проти такого розвитку подій рішуче виступив керівник передвиборної кампанії Ющенка Ігор Тарасюк, і прийняття остаточного рішення було відкладено.

Але якби обговорюваний сценарій було реалізовано, це серйозно підірвало б хід виборчої кампанії Тимошенко, що, здається, і є єдиною метою Ющенка.

За матеріалами Jamestown Foundation