Вони вважають, що Голодомору не було

Кількість померлих українців від голоду у 1932-1933 роках складає 3 мільйони 941 тисячу осіб. Втрати в частині ненароджених — 6 мільйонів 122 тисячі осіб. Такі цифри були названі під час суду над організаторами Голодомору 1932-33 років (хоча дослідники переконані, що загиблих було більше 10 мільйонів). У січні 2010 року рішення Апеляційного суду Києва набуло чинності. Воно, нажаль, не отримало подальших юридичних наслідків на кшталт Нюрнберзького трибуналу над тоталітарним більшовицьким режимом, але ним була бодай відновлена історична справедливість. Бо Голодомор був визнаний геноцидом української національної групи, а осіб, причетних до його організації – Сталіна, Кагановича, Молотова, Хатаєвича, Постишева, Чубаря, Косіора — було названо злочинцями.  

Зі зміною влади в Україні змінилося і ставлення до теми Голодомору. Вона відразу стала незручною, як є незручною вона для Кремля, господарі якого ще плекають надії відновити імперію в межах, встановлених Сталіним. Не заперечуючи в цілому факт винищення українського селянства більшовицькою репресивною системою, сьогоднішні українські можновладці взяли бік Москви: голод не був геноцидом українців, бо від нього вмирали в Росії, Казахстані та в Білорусі. Змінилося і ставлення влади до вшанування пам’яті померлих: в розкладі офіційних публічних заходів державних чиновників усіх рівнів поки що є День пам’яті жертв Голодомору, тому вони мусять щось про це сказати, мусять відвідати Меморіал пам’яті, показати нещиру і вдавану скорботу на телекамери. Бо, може, це згодиться як почнуться вибори…

"Коментарі" пропонують усім – і тим, хто в День пам’яті жертв Голодомору візьме учать у вшануванні пам’яті загиблих українців та запалить свічку, і тим, хто, як і влада, вважає, що Голодомор не є виключно українською трагедією – поглянути в очі людям із цих світлин. Людям, яких фізично убив голод, і яких зараз повторно вбиває байдужість нащадків.

Фото ej.ru, uk.wikipedia.org та Офіційного представництва Президента України