Работодатели обеспокоены негативными последствиями подписания соглашения между КМУ, профсоюзами и работодателями

Текст письма предоставляем полностью:

„ Голові Кабінету Міністрів України

Єханурову Юрію Івановичу

Копія: Національна тристороння

соціально-економічна рада

при Президентові України

Співголовам: Саханю Івану Яковичу,

Юркіну Олександру Валентиновичу,

Грищенку Володимиру Олександровичу

Шановні панове!

Ініціативна група підприємців із створення організації роботодавців в текстильній промисловості України висловлює Вам свою надзвичайну стурбованість у зв’язку з реаліями та можливими негативними наслідками процесу підписання нової Генеральної Угоди між всеукраїнськими організаціями роботодавців, об’єднаннями профспілок та Урядом.

Стурбованість викликає не стільки сам факт роботи з підписання зазначеної Угоди, скільки надзвичайна непрозорість цього процесу. Сьогодні склалася така ситуація, коли реальний власник-роботодавець практично будь-якої галузі виробництва відсторонений від розроблення і прийняття на себе тих зобов’язань, які за чинним законодавством він має прийняти на себе та належним чином відтворити у колективних угодах, додержуючись визначених ними термінів.

Незважаючи на те, що дія попередньої Генеральної Угоди закінчилася 31 грудня 2005 року, а робота над новим проектом почалася (виходячи із скупих повідомлень на офіційних сайтах основних суб’єктів підписання – Федерації роботодавців України, Федерації профспілок України та Вашого, шановний пане Міністре, Міністерства) ще у листопаді 2005 року, ми, як реальні роботодавці-власники, були і є відстороненими від цього процесу.

Представники Федерації роботодавців України, Всеукраїнської асоціації роботодавців не забезпечили своєчасне ознайомлення нас з проектом Генеральної Угоди. Разом з тим, навіть первинний аналіз пропозицій, що надійшли від профспілок, підтверджує, що положення проекту зазначеної Генеральної Угоди не забезпечені у правовому порядку та не прораховані економічно.

Аналіз доступного нам тексту проекту Генеральної Угоди свідчить про наявність у ній декількох принципових моментів стосовно яких, шановний пане Міністре, вважаємо за доцільне висловити свою думку в обов’язковому порядку.

1. Практика підготовки та реалізації попередніх угод такого рівня свідчить, що термін їх дії не перевищував 2 років. Крім того, низка положень, які містилися у попередніх Генеральних Угодах, застарівали ще на етапі їх затвердження Кабінетом Міністрів України, а деякі з них не виконувались взагалі. Термін дії проекту Генеральної Угоди, що запропонований до підписання у даний час, становить 4 роки.

2. Враховуючи складність і специфіку історичного моменту та передвиборчу кампанію, такий термін дії Генеральної Угоди на нашу думку має неабиякі ризики, загострені чинною Постановою Верховної Ради України про відставку Уряду. Через декілька місяців Кабінет Міністрів України, що нині діє у статусі виконуючого обов’язки органу виконавчої влади, складе свої повноваження перед новообраним парламентом і буде реформований. Крім того, його функції за чинною Конституцією змінюються, через що він може не прийняти на себе зобов’язання по раніше досягнутим домовленостям, позаяк вони набудуть нереальних ознак і протирічатимуть чинному законодавству.

3. Фінансове забезпечення реалізації основних економічних положень проекту Генеральної Угоди не передбачене Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

4. У зв’язку з відсутністю на даний час юридичної реєстрації сумніви викликає легітимність організацій, які представляють роботодавців на переговорах. За останньою інформацією 22 лютого на Всеукраїнській профспілковій конференції їх представляв співголова Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України (В. Грищенко). Відповідно сумнівною є і правомірність прийняття на себе повноважень з представництва сторони роботодавців як цим представником, так і існуючими Федераціями, Конфедераціями, що створені не у відповідності до Закону України „Про організації роботодавців” і функціонують при вищих посадових особах Держави.

5. Неабияку стурбованість викликає змістовне наповнення окремих положень проекту Генеральної Угоди.

Зокрема, у розділі 1 Генеральної Угоди "Сприяння розвитку вітчизняного виробництва, забезпечення продуктивності зайнятості" передбачається включення профспілкових представників до складу:

— комісій з приватизації, реструктуризації, реорганізації, санації та ліквідації суб’єктів господарювання;

- наглядових рад;

- конкурсних комісій з продажу майна;

- комісій щодо списання та відчуження майна підприємств та акціонерних товариств;

- комісій з передачі об’єктів права державної власності у комунальну.

Слід зауважити, що дані положення, які вже містяться у погодженому як профспілками, так і роботодавцями тексті проекту Генеральної Угоди, не мають правової основи, а подекуди протирічать чинному законодавству і можуть розцінюватися як намагання профспілок втрутитися у нормальну діяльність підприємства.

Такого ж висновку можна дійти, аналізуючи погоджене, зокрема, роботодавцями положення стосовно "забезпечення участі представників первинної профспілкової організації … до розробки норм статутів, а також внесення до них змін та доповнень в частині соціально-економічних та трудових прав працівників".

Незрозумілим є зобов’язання сторони власників (також погоджене роботодавцями) "забезпечити створення не менше 1 млн. робочих місць за всіма видами економічної діяльності щорічно". Враховуючи той факт, що країна щорічно недораховує близько 70 тисяч працездатного населення це "зобов’язання" виглядає принаймні дивним сумнівним щодо його виконання. На наш погляд, питання має ставитись про збереження робочих місць. Особливо це актуально у зв’язку з підвищенням цін на енергоносії та тарифи на залізничні перевезення.

І це тільки попередній аналіз існуючого у нас тексту проекту Генеральної Угоди, без суттєвого аналізу інших розділів, таких як: оплата праці; зайнятість населення; умови праці і відпочинку та інших, які вже безпосередньо стосуються реального фінансово-економічного стану підприємств і у переважній більшості не відповідають йому.

Підсумовуючи викладене, ми, як представники більшості роботодавців текстильної промисловості України, вважаємо за доцільне заявити, що проект Генеральної Угоди між роботодавцями, профспілками та КМУ, як правова та фінансово-економічна основа співробітництва Сторін розроблено у правовому та економічному аспектах без урахування:

• положень чинного законодавства і лише передбачає внесення низки необхідних змін у нього;

• прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" і передбачених ним положень;

• необхідних, економічно збалансованих обґрунтувань пропозицій, що вносяться (відсутні);

• основ, принципів та реалій функціонування ринкової економіки;

• наявних організаційно-правових колізій, пов’язаних з перехідним періодом Конституційної реформи, що триває у даний час;

• необхідності її широкого обговорення громадськістю та на рівні незалежних експертів.

З метою забезпечення реальних результатів переговорного процесу щодо укладання Генеральної Угоди між роботодавцями, профспілками та КМУ, а також, усвідомлюючи важливість та актуальність даної Генеральної Угоди, ставлячись з повагою до кожної з її Сторін, у ситуації, що склалася ПРОПОНУЄМО:

1. Започаткувати переговори на соціальному рівні з новим складом Уряду, сформованим новим Парламентом, з урахуванням нових повноважень головного органу виконавчої влади та визначених новим Урядом та Парламентом подальших засадах соціально-економічного курсу розвитку держави, що відповідно переносить термін реалізації Генеральної Угоди на 2007 рік.

2. У період до виборів Верховної Ради України та формування нового складу Кабінету Міністрів України допрацювати проект зазначеної Генеральної Угоди на 2007 з урахуванням та в умовах:

• формування Державного бюджету України на 2007 рік;

• попередньої підготовки необхідної правової бази та відповідного економічного обґрунтування передбачених положень у розрахунку на реальні фінансові можливості підприємств;

• здійснення низки інших заходів, у тому числі щодо підготовки та організації виробництв, вирішення на державному рівні найгостріших проблем у напрямі підтримки національного виробника;

• широкого обговорення зазначеного проекту Генеральної Угоди громадськістю та незалежними експертами.

3. Створити необхідні умови для активізації процесу створення реальних територіальних, галузевих та міжгалузевих всеукраїнських організацій роботодавців та їх об’єднань з метою забезпечення їх реального і якнайширшого представництва на переговорах та у період підписання Генеральної Угоди.

Також просимо Вас, шановні панове, довести наші пропозиції до всіх учасників переговорного процесу по розробці та укладенню нової Генеральної угоди.

З повагою

Від імені учасників наради:

Ломача В.В. (ВАТ „Текстерно”),

Сокловського О.Б. (ПП „Текстиль-Контакт”), )

Вайнберга М.С. (ЗАТ ТФ „Роза”),

Ємельянчика С.М. (ТОВ „ТК-Ресурс”),

Тімонова І.С. (ЗАТ „ЧШК”),

Моісеєнко В.В. („Ватафарм”),

Попова Д.В. (ЗАТ „Камвольно-суконна компанія „Чексіл ”),

Кузьмінського Б.П. (АТЗТ „Україна”),

Бродецького М.А. (ВАТ „Коростишівська Прядильно-ткацька фабрика”),

Кропиви О.А. (ЗАТ „Волинський шовковий комбінат”),

Каріки І.В. (ЗАТ „Домітекс”),

Вернер М.Й. (ЗАТ „Кременчуцька ф-ка трикотажного полотна)

________________ Ломач В.В.

_________________ Вайнберг М.С.

_________________ Соколовський О.Б. „