Алексей Буряченко: Бізнес, суд, олігархи — хто лишній?

Сьогодні хочу звернути вашу особливу увагу на публікацію NV-Бізнес під назвою “Не вийшло. В МВФ не оцінили прохання Шмигаля про виведення Ахметовим, Пінчуком та Веревським валюти з країни”. В чому цікавість цього матеріалу, запитаєте ви, а в тому, що, на превеликий жаль, складається враження, що Уряд по деяких напрямках продовжує активно співпрацювати з олігархічним бізнесом, створюючи прецеденти фінансової дискримінації та вибірковості. Нагадаю, що і перше і друге, є неприпустимо у взаємовідносинах влади та бізнесу. Якщо це звичайно не олігархічний бізнес і виконавча влада, яка вдовольняє їх інтереси, цього не цурається, як останній раз. Це, звичайно, іронія.

Знаєте, після того як в Україні активно взялися за боротьбу з олігархатом, ще до повномасштабного нападу РФ, олігархи сильно “прижали хвоста”, і їх довгий період часу не було видно. Більше того, вони намагалися всіляко “відбілитися” і навіть допомагали в реалізації ініціатив по підсиленню обороноздатності держави, а самі намагалися не влазити в “мутні” скандали. Але, мабуть, час пройшов і інстинкт самозбереження притупився і по побічних ознаках нам стає зрозумілим, що комунікація між деякими урядовцями та так-званим “великим бізнесом” поступово відновлюється.

Так, Голова місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей надіслав листа українській владі у зв’язку зі зверненням уряду до Національного банку України (НБУ). Йдеться про звернення уряду України до НБУ з проханням дозволити продаж валюти великим українським компаніям і холдингам і подальше її перерахування для розрахунків за єврооблігаціями і з західними кредиторами. У МВФ сумніваються, що такий індивідуальний підхід відповідає Стратегії пом’якшення валютних обмежень, затвердженій Нацбанком влітку 2023 року на виконання зобов’язань за програмою розширеного фінансування EFF.

До списку компаній і холдингів, за які просив Кабмін, увійшли ВФ Україна (другий за величиною оператор мобільного зв’язку під ТМ Vodafone Україна) і компанії з трубно-колісного холдингу Інтерпайп (бенефіціар — Віктор Пінчук), найбільшого гірничо-металургійного холдингу Метінвест (власник — Рінат Ахметов), агрохолдингу Кернел (власник — Андрій Веревський) і трьох холдингів ДТЕК: ДТЕК Енерго, ДТЕК ВДЕ і ДТЕК Нафтогаз (належать Ахметову). Знайомі всі обличчя, так?))

І друзі, скажу відверто я б не хотів думати, що під час війни наші урядовці підіграють олігархам, ой, представникам “великого бізнесу”, але факти річ уперта... Більше того, коли я розпочав розкручувати один клубок, я одразу наштовхнувся і на інші... Коли уже наша “кристально чиста” судова влада починає приймати досить сумнівні рішення, тим самим створюючи небезпечні прецеденти, які можуть поставити під загрозу видобуток природного газу в Україні та і загалом, принцип здійснення прозорих та публічних торгів через систему Prozorro, це зовсім не добре.

Адже, хочу нагадати, система Prozorro, це не про тіньовий вплив чи “договорняки”, це прозорий публічний майданчик, де сторони змагаються через основний критерій — ціну! Якщо учасники торгів відповідають усім критеріям замовника, то той хто дасть меншу ціну за певний об’єм товарів чи послуг, той і переміг. Але у нас трохи по іншому все відбувається, оскільки у нас є суди...

Так, вищезгадана компанія Інтерпайп бере участь в аукціонах, але не хоче пропонувати нижчу ціну і програє американській компанії Vorex, яка пропонує нижчу ціну і допомагає країні під час війни економити бюджетні кошти.

Це була закупівля труб Укргазвидобуванням (входить до складу Групи Нафтогаз) яка відбувалася через майданчик Prozorro на публічному аукціоні.

Укргазвидобуванням планувало збільшення видобутку газу за рахунок закупівлі бурильної установки та обсадних труб.  Нагадаю, що на Укргазвидобування припадає видобуток 75% природного газу в Україні.

А от далі відбувається найцікавіше. Зараз Інтерпайп в Господарському суді м. Києва оскаржує 7 контрактів на постачання обсадних труб. Ці контракти були укладені за результатом проведення публічних торгів, де Інтерпайп програв по ціні. Йдеться про справи 910/6796/23, 910/6503/23, 910/6795/23, 910/10971/23, 910/10968/23, 910/10970/23, 910/813/24 (можна пересвідчитися у реєстрі судових рішень).

Важливо, що вчора по одній з таких справ 910/10968/23 суддя Ігор Курдельчук задовольнив позов Інтерпайпу і визнав договір Укргазвидобування і американської компанії Vorex недійсним. Це – дуже небезпечний прецедент, особливо, коли в публічних (не перевірених) джерелах уже можна прочитати, що в основу рішення могли були покладені підроблені документи. Це звичайно підлягає дуже ґрунтовній перевірці з боку правоохоронних органів, адже справа ця носить не тільки господарський/корпоративний, а і відверто політичний характер, враховуючи, що компанія Vorex, це не якась дочерка з Віргінських островів чи Кіпру, а повноцінна компанія з США.

Нагадаю, що у матеріалі французького видання Intelligence Online прямо зазначено, що: "У відповіді Офіс законодавчих ініціатив Державного департаменту США наголосив на підтримці зі сторони президентської адміністрації діяльності пана Закусило (власника Vorex та Liberty Tools — ред.), та зауважив, що пан Закусило "за першої нагоди повинен інформувати Державний департамент про будь-які подальші утиски компаній Liberty Tools та Vorex зі сторони владних структур" (https://ukranews.com/ua/news/981809-derzhdepartament-ssha-poprosyv-kongres-informuvaty-pro-utysky-amerykanskyh-kompanij-zi-storony ).   

За практикою, коли Vorex змагається з Інтерпайпом, “Укргазвидобування” економить близько 18% бюджетних коштів (наприклад, тендер 24Т-005, де Vorex своїми ставками допоміг зекономити 140 мільйонів гривень). Там, де Vorex не може брати участь через ініційоване Інтерпайпом рішення Міністерства економіки проти Vorex, держава платить Інтерпайпу майже повний бюджет закупівлі (так було у рамках тендерів 24T-003, 24T-032, 24T-033). Через відсутність Vorex, а відповідно і конкуренції, Україна тільки на одному тендері 24T-003 додатково переплатила Інтерпайпу 230 мільйонів гривень.

Зараз НАБУ розслідує кримінальну справу за продаж Інтерпайпом за завищеними цінами труб Укрнафті, а Антимонопольний комітет України раніше уже штрафував Інтерпайп на 71 мільйон гривень за змову під час участі у публічних торгах. Комітет встановив, що у 2018 році компанії "Інтерпайп Україна", "Рєтек", "Транспортні інвестиції" та "Фірма "Інтервторпром", маючи спільні інтереси, домовилися імітувати конкуренцію під час торгів.

Отже, як бачите, потягнули ми за ниточку цікаво, але все одно не розплутали до кінця цей складний корпоративний клубок... Але одне я знаю точно, олігархічний бізнес не знає, що таке конкуренція і завжди буде її душити в зародку, а без конкуренції сподіватися на те що у нас в державі повноцінно запрацює економіка і зайдуть зовнішні інвестори точно не варто. Та і правоохоронцям також, за прикладом НАБУ, необхідно активізуватися і звернути увагу на такі відверто сумнівні рішення судів, щоб не створювати небезпечні прецеденти, які можуть мати стратегічно-негативні наслідки і для галузі, і для зовнішніх інвесторів, які просто, раз і назавжди, покинуть наш ринок, як олігархічний, корупційний, непрозорий та безперспективний. Ми не можемо цього допустити.