Dmytro Levus: «Європейський вал» на східному кордоні України – подразник для російської агентури

Для тоталітарних режимів людина лише ресурс. Доведено усією історією людства. Цього разу ситуацією на польсько-білоруському кордоні, куди Лукашенко та Путін спрямували потоки мігрантів з Близького Сходу. Їх не цікавлять реальні переживання та мотивація цих людей, вони використані як знаряддя тиску на Європейський Союз для дестабілізації ситуації у ньому, примусу європейців до прийняття умов Москви у газовому шантажі, визнання Лукашенка легітимним керівником Білорусі, відволікання уваги світу від України та купи інших цілей Кремля. Йде комплексна гібридна тривала операція. Кадри штурму польського кордону мігрантами за явної підтримки білоруських силовиків із трощенням інженерних споруд на перших шпальтах газет і залинули інтернет. Волею-неволею проводиться паралель з Україною. Адже восьмий рік йде гібридна війна з Росією, яка керує Мінськом та зараз звично стверджує «настамнєт, Європа, говорітє напрямую с Лукашенко», подібно до того, як намагається сім  років засадити за стіл прямих переговорів з Україною квазідержавні утворення «ЛНР-ДНР». Так само незвані небезпечні «гості» з РФ можуть просочитися з її території до нас із білгородських степів та брянських лісів. Так само спадає на думку: а куди спрямують диявольські чабани з кагебістськими дипломами оцю покірну ним людську масу – чи не в Україну часом? Адже небезпека є. Кордон з Білоруссю укріплений недостатньо, він у лісах та болотах. І невільно згадується 2014 рік, коли у вересні, паралельно з «першим» Мінськом (як показово) Арсеній Яценюк сказав про необхідність побудови «Європейського валу», що унеможливив би проникнення з боку РФ небажаних персонажів. Від диверсантів та терористів до контрабандистів та заряджених на негатив організованих нелегальних мігрантів, які усі зневажають Україну. З 2015 року було прийнято відповідну Програму Кабміну і розпочато розбудову. І тоді ж розпочалася агресивна пропаганда проти «Стіни». Яких тільки аргументів не було у цій кампанії. Від блюзнірського в устах колишніх можновладців, що заробили статки на пограбуванні українців «давайте дамо ці гроші людям» до пафосного «стіна не стримає масштабної агресії і не зупинить танки» РФ від «військових» та «безпекових експертів», хоча з самого початку зазначалося, що завдання «Стіни» геть інше. Тому загородження та укріплення у здовж кордону з РФ побудовані лише частково. Необхідність фінансування у першу чергу війська, яке стримувало російську агресію та відставка Яценюка у 2016 загальмували процес будівництва. До липня 2021 воно було фактично заморожено. Але однозначно можна казати, що власне сам Яценюк довів би будівництво до кінця, якби залишався на посаді прем’єр-міністра, це було помітно хоча б по тому як різко він реагував на інформацію про зловживання при побудові. За його дорученням у березні 2016 року Міністерство внутрішніх справ, Держприкордонслужба, ДФС та Державна аудиторська служба здійснили перевірку та знайшли причетних до розкрадань коштів виділених на «Стіну». 

До проекту наразі примусила повернутися ситуація, яка склалася на кордоні Білорусі з Польщею та Литвою. Ми бачимо, що якби кордон Європи з РБ був умовним, то нинішня ситуація була б ще складнішою, а прикордонникам-полякам довелося б діяти у безнадійних умовах. При цьому проект «Стіни» в Україні як враховував технічні напрацювання, що були зроблені у Європі та Ізраїлі при побудові таких об’єктів так і висунуто ідею про те, що «Європейський вал» має стати інтелектуальною системою охорони державного кордону. З можливістю пов’язати технічні засоби, що складають основу системи, в єдиний комплекс, який керується з єдиного центру  і дає змогу відслідковувати обстановку дистанційно, в режимі реального часу, розпізнавати загрози та ідентифікувати цілі, а також керувати силами реагування.

Тобто зрозуміло, що якби «Стіна» або інакше «Європейський вал» були побудовані, то і рівень безпеки України був набагато вищим, і Європа почувалася б більш захищеною. Та і значення самої України для системи європейської безпеки було більш вагомим, що піднімало б авторитет нашої держави. Тим більше, що у процесі проектування та побудови, що почалася за Яценюка – прем’єр-міністра її вартість було знижено з 18 до 4 мільярдів гривень. Наразі міністр внутрішніх справ Монастирський говорить, що кордон з РФ можна буде облаштувати «Стіною» до кінця 2023 року. А ще є згадуваний кордон з Білоруссю, що стає все більш ворожим. Внаслідок всього цього стає очевидним, що кампанія проти «Стіни» на кордоні РФ координувалася Росією. Вона є реальним вигодонабувачем незахищеності українського кордону.