Volodymyr Manko: Карибська криза – 2, або чому Путін йде на ескалацію

Зухвалість демонструється у відносинах з ЄС і США. До кордонів з Україною та в Крим стягують збройні сили. Російські воєнні літаки все частіше баражують над Європою. З чого б це? Росія стала сильнішою? Ні. Міжнародні санкції лише послаблюють Росію і це теж впливає на її поведінку. Річ в тім, що головною метою Кремля є повернення до багатополярності міжнародної політики, як це було раніше. 

Згадаймо як починалась та багатополярність. Радянський Союз здобув право на свій геополітичний полюс після Карибської кризи 1962 року. Тоді Хрущов вирішив розмістити на Кубі ядерні ракети, які б досягали США. Це було б відповіддю на розміщення ракет США в Туреччині. Кеннеді вирішив будь-що завадити цим планам. Дві держави підійшли до можливості ядерної війни, але в останній момент вони домовились про демонтаж своїх ракет і деескалацію. В стратегічному вимірі сталось утвердження СРСР як повноцінного геополітичного полюсу. Ця історія завершилась з розвалом СРСР. 

Схоже що сьогодні кремлівським стратегам потрібно щось подібне для нового утвердження. Економікою, фінансами, інноваціями вони взяти не можуть, але в них є ядерна зброя. Здебільшого це зброя ще радянських часів, тобто близька до повного фізичного і морального вистаріння. Її треба застосувати, доки вона не заржавіла. В сенсі не запустити по противнику, а шантажувати. Також потрібно щось робити з тим, що економіка Росії внаслідок санкцій стагнує. Якщо так і далі піде, то скоро не буде грошей заправити пальним воєнні літаки, кораблі, танки. 

Ось чому Кремль вирішив діяти зараз. Вони підуть на ескалацію по всіх напрямках, зокрема й на українському. В їх планах довести ситуацію до можливості ядерного протистояння між США (НАТО) й РФ. Світ затамує подих. Але перед тим, як натискати червону кнопку Путін зателефонує Байдену й запропонує поступки. Поступки будуть тактичні, але стратегічно він сподівається на виграш, як колись Хрущов. Після реалізації цього сценарію Росія утвердиться як один з гегемонів. 

Сьогодні Захід має передбачати й такий сценарій і завадити йому. Найоптимальніше, що сьогодні слід робити – це продовжувати тиск на РФ із санкціями з метою досягти колись такого стану цієї країни, що вона вже не здатна буде на агресивні дії як дипломатичні так і воєнні. Поведінка Росії має ретельно аналізуватись. Для цього потрібна витримка, чого й бажаю всьому цивілізованому співтовариству.