Цибулько Володимир: Ксива замість сантехніка: як старший слідчий ДБР перетворив сусідський конфлікт на кримінал.

Хто є хто

Квартира №60 належить пенсіонерам Віктору та Світлані Рибальченкам і їхній доньці Оксані, інваліду І групи з дитинства. Над ними — квартира №65 родини Ящуків. 4 листопада 2024 року з №65 сталося затоплення №60 та №55. Комісія ЖЕД №906 тричі — 27.11.2024, 23.01.2025 і 28.02.2025 — зафіксувала причину: неналежне утримання санітарно-технічного обладнання у квартирі Ящуків.

18 квітня 2025 року Рибальченки надіслали сусідам претензію про відшкодування шкоди. Відповіді не було. 17 червня 2025 року подали позов. І тут почалася інша історія.

Від цивільного спору — до кримінальної машини

10 липня 2025 року співвласник квартири №65 Тарас Ящук, старший слідчий ТУ ДБР у Києві, подав відзив. Замість стандартних заперечень він долучив матеріали, які, за твердженням позивачів, мають сумнівне походження.

Серед них — фото- і відеозаписи з персональними даними Рибальченка В.В., зроблені без його згоди; «протокол» про нібито злочин, складений самим Ящуком із порушенням норм КПК; фотознімки будівельного сміття, довільно приписані квартирі №60; відомості з книги відвідувачів під’їзду, що містять персональні дані мешканців; навіть огляд Viber-чату мешканців будинку.

За оцінкою Рибальченків, дії Ящука виходять за межі цивільного процесу і містять ознаки низки кримінальних правопорушень — від порушення недоторканності приватного життя (ст.182 КК) та незаконного використання спецзасобів (ст.359 КК) до перевищення службових повноважень (ст.365 КК) і завідомо неправдивого повідомлення про злочин (ст.383 КК).

Ключові дати і документи

– 16.01.2025 — виготовлено записи, які, за твердженням позивачів, зроблені з використанням спецзасобів.

– 06.02.2025 — реєстрація кримінального провадження №12025100090000240 із порушенням 24-годинного строку.

– 24.04.2025 — заява Ящука про «злочин» Рибальченка, яка не містить доказів.

– 09.07.2025 — «акт» про залиття, складений без участі ЖЕДу.

– 10.07.2025 — подання відзиву з усім цим пакетом матеріалів.

Чому це важливо

Історія виглядає як підручник із того, як цивільний процес підміняється криміналізацією. Замість того, щоб компенсувати збитки сусідам, одна зі сторін начебто використовує службовий ресурс для тиску на позивачів. Для держави, яка воює і постійно декларує «верховенство права», це небезпечний сигнал: у під’їздах людей можуть «перемелювати» не лише труби, а й сама правова система.

Суть конфлікту

Рибальченки діяли за буквою ЦПК: претензія, позов, акти ЖЕД. У відповідь отримали кримінальне провадження, персональні дані у відкритих матеріалах та документи сумнівної юридичної сили. Питання вже виходить за межі сусідського спору. Це лакмусовий папірець: чи здатна держава захистити громадянина від зловживань тих, хто сам уповноважений розслідувати злочини?

У справі ще має сказати слово суд. Але суспільство має бачити головне: побутовий спір не може перетворюватися на інструмент кримінального переслідування. Інакше кожен із нас, маючи необережність посваритися з сусідом-правоохоронцем, ризикує опинитися у тій самій пастці, що й родина Рибальченків.

P.S. Резолюція Європарламенту чітко фіксує свавілля ДБР: «Необхідне перезавантаження органу, який перетворився на інструмент політичного тиску». Пане Генеральний прокурор #РусланКравченко , хіба ця історіє не є предметом зацікавлення #ОГП ?

#Київ #ДБР #суд #правосуддя #корупція #сусіди #Рибальченко #Ящук #зловживання #інвалідність #пенсіонери#праваЛюдини

#захист#затоплення#свавілля#РусланКравченко