Блог

Юлія Ярмаркіна: Молитва за всіх захисників України: Люсьєна Винокурова презентувала пісню-оберіг

Молода композиторка, піаністка та виконавиця Люсьєна Винокурова презентувала свою нову роботу.

0

comments2228

Юлія Ярмаркіна

Журналіст

Журналістика - це хобі яке стало роботою, тому я не працюю, а насолоджуюсь.

У своєрідній молитві за воїнів Збройних Сил України авторка тексту та музики Люсьєна Винокурова надихає на Перемогу і зміцнює  віру захисників у їхній героїчній справі. 

Ідея кліпу народилася, коли близький друг артистки добровольцем пішов захищати Україну. Удома на нього залишилася чекати вагітна дружина та 10-річний син.  Емоції через переживання за долю його сім'ї та Антона вилилися у слова та музику. Виконавиця хотіла, щоб трек “Повернешся героєм” стала оберегом для нього та всіх воїнів української армії. 

Частину відео – з Галицьким камерним хором “Євшан” і виконавицею, знімали в церкві святого Андрія Первозванного у Львові. Іншу – під кордоном з Білоруссю. У ній брав участь справжній Герой, який боронив Бахмут, воїн ЗСУ Ігор. 

 

- Люсьєно, як народилася ідея цієї композиції?

- Її підказало саме життя. Мій багаторічний друг Антон з Херсонщини ще в дитинстві переїхав до Львова, одружився та виховував сина. Невдовзі після початку повномасштабного вторгнення він разом зі своїм братом і батьком пішов захищати Україну. Вдома на нього залишилися чекати, окрім сина, вагітна дружина. Історія його родини, переживання за їхню долю викликали в мене емоційне хвилювання, яке вилилося у віршовані рядки та музику. Як відомо, сила слова несе пророчість, то ж я вирішила закласти життєствердний зміст у пісню. На війні зараз сотні тисяч українців і за кожного з них удома хвилюються, моляться та чекають їхнього повернення живими. 

“Ти повернешся Героєм” - пісня-оберіг. “Ти повернешся живим, бо весь світ за тобою! Ти повернешся живим, повернешся Героєм!” Ці рядки – моя Молитва за всіх захисників Батьківщини. 

- Композицію, крім тебе, виконує хор. Чому ти вирішила залучити його?

- Як композиторці, мені до вподоби поєднувати академічну музику з течією неокласики та неоромантики. А звучання живих голосів зажди створює неповторну музичну вібрацію і підсилює ефект величі твору. Це вже не перша моя робота з хором. Перед цим я працювала з чоловічим колективом – муніципальним хором “Гомін”. Тепер же запросила до співпраці змішаний хор – Галицький камерний хор “Євшан”. Кожен його учасник проникся змістом пісні, тому що чи не в кожного є знайомий чи родич, який зараз на захисті держави.

- Розкажи про технічну реалізацію композиції: запис, де відбувалися зйомки.

- Найскладнішим був момент запису на студії – його необхідно було зробити з одного дубля від початку та до кінця, щоб була повна синхронність з відеорядом. Дякую чудовій команді  Cobryn Studia за реалізацію мого творчого задуму.  Знімальний процес складався з трьох етапів. Спочатку запис аудіо- та відеочастини з хором у студії. Другу частину відео записали у церкві святого Андрія Первозванного. А от третій мав свої нюанси – хотілося відзнати реального воїна, який побував на фронті, а не запрошувати професійного актора.  За сприяння голови Галицького полку військово-цивільної спілки “Бойове братерство України” Володимира Волошина, вдалося знайти Героя кліпу. Це можна сказати, сталося випадково. По дорозі на місце зйомок, а ми обрали локацію на  кордоні із Білоруссю, познайомилися з Ігорем – військовослужбовцем, який захищав Бахмут, а зараз він перебуває на сторожі північного кордону. Наш режисер-оператор Андрій Кобрин, побачивши його образ, відразу сказав: “Ми маємо героя кліпу!” Щоправда, трохи часу та зусиль довелося докласти, щоби вмовити Ігоря погодитися на зйомку.  Також обумовили всі нюанси з командуванням, яке надало нам лише 40 хвилин на зйомки у відведеному місці. 

Важливо наголосити, що Перемогу можна здобути не лише зброєю, але й мистецтвом і словом. Бо слово – теж зброя! Наш ворог вкладає шалені кошти в музику, фільми та загалом пропаганду. І цьому потрібно адекватно протистояти.

- У теперішній непростий час кожен допомагає у міру своїх можливостей. Знаємо, що крім музичних проєктів ти береш участь у різноманітних благодійних заходах.

- Я організовувала благодійні заходи, концерти із 2014 року. Зокрема, допомагала дітям, які переїхали з окупованих територій на сході України. Згодом ця діяльність та, зокрема, освітні проекти для дітей, трансформувалися у ГО “Мистецький центр Люсьєни Винокурової” - багатогранну платформу розвитку української культури, освіти та мистецтва  для дітей, молоді, та дітей з інклюзією.

- Як ти опинилася у Львові, адже народилася та закінчила школу у Донецькій області?

- Справді, я народилася та закінчила школу у Мирнограді Донецької області. То ж зі середини знаю, як працювала російська пропаганда, знищуючи українську мову, культуру й освіту. Наведу такий приклад зі своєї юності: 2006 року, коли Україна вже була 15 років як незалежною, я за наказом директора школи організовувала концерт до “дня пабєди”. І тоді лунали радянські російськомовні пісні. У той же приблизно час моя сім'я познайомилася зі священником Української греко-католицької церкви. Його тоді вважали, м'яко кажучи, дивакуватим. Україномовний чоловік у російськомовному середовищі та ще й греко-католик у вотчині московського патріархату. Саме тоді я почула інший погляд на історію своєї країни, зокрема про Західну Україну та “бандерівців”. Мій світогляд змінився після спілкування у християнському таборі на березі Азовського моря з дітьми з Івано-Франківщини. Виявилося, що вони такі ж діти, як і ми, діти зі Сходу. Хоча російська пропаганда стверджувала, що на Заході – усі вороги, нацисти та фашисти.  Вперше у Львів я потрапила 2008-го року як учасниця, а згодом і переможниця, конкурсу “Пісня серця”, який організував Український католицький університет на базі Духовної семінарії. Після того, як моя пісня під час гала-концерту в Оперному пролунала на весь зал, вирішила: житиму у Львові. І через 2 роки вступила з найвищим балом на композиторський факультет. І жодного разу не пошкодувала.  Львів надихає на творчість, тому планую створювати якісну українську музику для підняття культурного рівня нашої держави.

 

Дивитись: https://www.youtube.com/watch?v=ZPlz98g2P9k

Авторка слів, музики, аранжування для хору та виконавиця – Люсьєна Винокурова. 

Оператор – Андрій Кобрин і Вадим Дмитриченко

Режисер – Андрій Кобрин

Звукорежисер – Мар'ян Крискув

Транспорт – воїни ВЦС “Бойове Братерство України”  – Володимир Волошин і Олесь Сагайдак



comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора


Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!