Олексій Голобуцький: Наочна історія: черговий олігарх влазить в політику.

Ми не тільки експортуємо, але й імпортуємо олігархів. Ніби власних бракує.

4802

Олексій Голобуцький

Політтехнолог, політичний експерт. Співзасновник «Агентства моделювання ситуацій» - найстарішої в Україні компанії з політичного консалтингу (існує з 2002 року). З 2009-го року незмінно входить до десятки найбільш цитованих політичних експертів в Україні. Визнаний найпопулярнішим політичним експертом за версією рейтингової платформи Comments.ua два роки поспіль: 2020-го та 2021-го.

45 років, заступник директора Агентства моделювання ситуацій.

За освітою історик (ЛНУ ім.І.Франка).

Онук відомого історика українського козацтва Володимира Олексійовича Голобуцького (1903-1993).

Син професора Петра Володимировича Голобуцького (1938-2010)

Є одним з перших спеціалістів в Україні з питань інформаційного суспільства – перша монографія вийшла друком 1999 року і стала навчальним посібником на багатьох кафедрах (напрямків ІТ, інформаційної безпеки, філософії, державного управління і права, новітньої історії та ін.) українських вишів, її та наступні роботи досі цитують українські автори дисертаційних робіт різних напрямків.

Автор і співавтор багатьох наукових і публіцистичних праць з історії, соціології, політології, проблем інформаційного суспільства, інвайронменталізму тощо.

У 2018-му році через регулярну жорстку політичну сатиру і фотожаби особисто на Путіна потрапив до санкційних списків Кремля: у «списку 322-х» від 1.11.2018 став 60-м.

Є автором сотень поширених мемів щодо українських та зарубіжних політичних діячів, політичної ситуації в Україні.

Аудиторія персональної сторінки у Facebook складає більше 60 тисяч читачів.

Тепер в нас олігархи не тільки вітчизняного виробництва, але й імпортні – цікаво, це можна назвати прогресом в антиолігархічній кампанії? «Внесення різноманіття» чи якось так... Я про №22 в рейтингу найбагатших, Аднана Ківана (хоча він сам вважає себе значно багатшим: Forbes у 2020 році оцінив статки Аднана Ківана в $180 млн, але сам Ківан у спілкуванні з журналістом НВ оцінив свій бізнес в $1 млрд. https://biz.nv.ua/ukr/top-100-bogatyh/adnan-kivan-dosye-biografiya-statki-skilki-groshey-u-vlasnika-kadorr-group-kivana-50077071.html ).

Я якось відсторонено читав новину про тотальну зміну редакції англомовного видання (здається, одного з головних вітчизняних англомовних видань України) Kyiv Post. Тоді про «тимчасове закриття медіа». А тепер з’ясувалось, що це його в 2018 купив Аднан Ківан – скандальний забудовник Одеси (і Києва). https://ms.detector.media/trendi/post/28480/2021-11-11-lyudyna-yaka-zakryla-kyiv-post-khto-takyy-adnan-kivan-i-navishcho-yomu-media/. І нарешті в нього добрались руки зачистити ЗМІ під себе і своє бачення правильної редакційної політики щодо власника. Він, виявляється, вже є власником двох ЗМІ: «Украинской службы информации» (так, досі без версії державною мовою - https://usionline.com ) і «7 канал». І там риторика – як в сільської стінгазети щодо голови сільради, із заголовками типу «Одкровення мецената». От тепер Kyiv Post, після звільнення Ківаном старого колективу журналістів, мабуть, стане такою ж стенгазетою. Тільки з англійським перекладом.

Востаннє я про Ківана писав в контексті скандальної і потенційно загрозливої для нацбезпеки ситуації з розслідуванням в Одесі: коли матеріали для прокуратури щодо одного конкурента у сфері забудови офіційно готував інший конкурент (власне, структури Аднана Ківана). За Ківаном взагалі маса доволі бридкого бекграунду.

Спроба в 2016-18 втулити на Андріївському узвозі 30-поверхівку навпроти Театру на Подолі. Слава Богу, невдала. Приховування доходів від продажу масштабних новобудов: за твердженням СБУ, гроші отримувались готівкою і йшли на фінансування «ЛДНР» через Ігоря Маркова https://interfax.com.ua/news/general/462515.html. Фігурування в «Багамських паперах» як співвласника офшорів з Ківаловим - то вже таке, дрібниці https://thepage.ua/ua/news/bagamski-paperi-hto-z-ukrayinciv-perehovuye-aktivi-v-ofshorah

Історій з доволі неприємним запахом за Ківаном набереться купа з 2011, з його першого крупного бізнесового проєкту (так, «розкрутився за Януковича» також можна вважати визначальною характеристикою і автоматичною вказівкою на крупні корупційні схеми, ще ніхто не забув Сім’ю). Але загалом підіб’ємо підсумки суто за переліком публічних скандалів, що про них писали ЗМІ:

Капітали крупні? Крупні – мільярд, за публічним зізнанням.

Підозріле накопичення капіталів було? Було.

Крупне приховування доходів було? Було.

Прямий вплив на ЗМІ є? Є: Kyiv Post, «7 канал», «УСИ». Маніпулювання цими ЗМІ у власних інтересах в політичній сфері також є.

Пряме втручання в діяльність державних органів є? Є. Історія з сумнівною «співпрацею» з прокуратурою на шкоду конкуренту.

Пряме втручання в політику є? Є. Історії довкола спроб(? там доволі темна історія) фінансування Саакашвілі, діяльність проти мера Одеси, співпраця з Марковим як депутатом Одеської міськради, спільні офшори з Ківаловим.

Пряме створення загроз нацбезпеці й суверенітету є? Є. СБУ свідчить щодо фінансування «ЛДНР».

Тобто, Ківан, якщо отак по поличках в стовпчик розкласти, виходить одним з отих взірцевих олігархів, про яких не раз робив заяви президент Зеленський.

Власне, Зеленський обґрунтовував необхідність прийняття закону про олігархів чи не повним переліком заслуг особисто Ківана. Нехай цей закон Європа і називає «смішним» - але сама ідея відсторонення олігархів від прямого впливу на державне управління й політику адекватна і дуже потрібна. Просто для цього в нас вже й так є інструменти – повноважень того ж АМКУ цілком достатньо, якщо мати бажання їх застосовувати.

Але не певен: чи за два роки були прямі згадки Ківана або натяки на нього в заявах представників влади в рамках антиолігархічної кампанії? Бо №22 – це, звісно, навіть не перша десятка найбагатших. Але ж очевидний олігарх. Що на очах нарощує активність в політичному секторі.

Мабуть, Зеленському і взагалі владній команді варто вже звернути увагу