Рубрики
МЕНЮ
0
Політтехнолог, політичний консультант Директор Агентства моделювання ситуацій
У 1987-1992 роках навчався в Інституті міжнародних відносин
1993-1994 роках навчався у Франції в Європейському інституті Вищих міжнародних студій(Institut Européen des Hautes Etudes Internationales (IEHEI)
1992-1995 роки - аспірантура в ІМВ.
1995-1997 р.р. автор та продюсер телевізійних програм "Висока політика" та "ДІП канал" на телеканалі ICTV.
2006-2007 роках працював у Кабміні радником віце-прем'єр-міністра.
З 2002 року співзасновник та директор Агентства моделювання ситуацій
Сьогодні пропоную обговорити і подумати щодо питань пов’язаних із законопроектом про мобілізацію.
Кабінет міністрів України 30 січня передав до Верховної Ради оновлений законопроект №10449, щодо проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.
Сам законопроект обов’язково будуть «поправляти» у Верховній Раді, коли будуть обговорювати і при оптимістичному варіанті такого обговорення весною його проголосують.
Питання, на мою думку, в іншому як так могло статися, що питання мобілізації стало таким негативним і неприйнятним серед більшості українців.
Головною причиною вважаю розбрат і роз’єднання у країні, які настали протягом 2023 року.
Всі очікували великих успіхів від контрнаступу, бо ці очікування «підігрівались» занадто оптимістичними заявами представників влади і без упину транслювались тим єдиним телемарафоном. І, як результат, багато людей у це повірили і, як кажуть «розслабилися».
Потім почалися політичні «ігрища» влади, от поки влада була перелякана і мало на що впливала на початку вторгнення, суспільство було об’єднаним і мотивованим на захист країни.
Але, як тільки влада оговталась і почала діяти та вести себе, як раніше, а щодо корупції, то набагато гірше, все почало змінюватись у гіршу сторону.
Вкотре наголошую, що прийняття закону «Про введення стану війни», де були б чітко і зрозуміло виписані всі заходи і дії, які необхідні для перемоги у війні і де б не було можливості політикам вести себе, як у мирний час, щоб всі нарешті зрозуміли, що у нас війна на виживання країни.
А так, країну знову розділена на тих, хто захищає, допомагає і на тих, хто «втомився».
Безумовно, соціальна несправедливість, погане ставлення влади до військових на ділі, незважаючи на красиві слова і заяви, до поранених, до сімей загиблих, все це точно не стимулює і не мотивує громадян.
Також, на мою думку, вже давно час говорити про наші втрати. Українці мають право знати правду, бо без правди не буде довіри, а без довіри не буде нічого.
Як результат всіх цих факторів, тепер є небажання значної частини українців йти у ЗСУ.
І мірами покарання ситуацію не виправити.
Очільники влади досі думають про рейтинги, про те, щоб залишитись у владі, а не про війну і перемогу у війні.
Фактично влада «живе» своїм життям, яке наповнене всіма благами, що були до вторгнення, хіба що рівень корупції злетів до небес, а народ захищає країну і страждає від війни та дій влади.
І це всі бачать і відчувають.
Тому, у нас країна розділена на тільки по горизонталі, де є ті, хто «втомився» від війни, у нас фактично прірва між владою і народом.
Детальніше дивіться у програмі «П’ятничні роздуми» на моєму ютуб каналі.
Посилання у першому коментарі.
Новости партнеров
Другие материалы автора
Новости