Алексей Буряченко: Присмак олігархічної змови

Давайте розпочнемо сьогоднішню статтю з риторичного запитання. Хтось колись вірив, що олігархат може працювати на користь України та її громадян? Відповідь проста та очевидна, звичайно, ні. Україна та українці для олігархів - це звичайна “кормова база”, а сфери цієї корупційної “кормушки” розподілені між ними самими! Відповідно до Конституції, надра та земля належить державі Україна... ні, вони цього ніколи не чули. Адже, уся суть олігархів отримувати надприбутки через корупційний вплив на державний апарат і в цій схемі ніколи, підкреслюю, ніколи не було інтересів ні держави, ні громадян.

Та і сприймали вони Україну усі 30 років, як те, що належить виключно їм, олігархам.

Демократизація, чудово, через “нормативні закладки”, зроблені ВРУ, все одно нічого не вийде, незалежний уряд, прекрасно, тільки директорати мають бути повністю підконтрольні, в тому числі фінансово, “політичному” міністру... Одним словом, прикладів таких сотні, як під дуже яскравими політичними гаслами, політики руками олігархів, майже 30 років, щоденно грабували нашу країну. Згадайте “куля в лоб, так куля в лоб”, сімейство Свинарчуків, чорна каса Януковича, бронежилети, які пробиваються, а про бронетехніку і, фактичне, знищення нашої оборонної промисловості, я взагалі мовчу.

Дійшло уже до абсурду, українці прагнули влаштуватися на роботу в олігархічні структури, оскільки там платили пристойні заробітні плати... До Ахметова, Пінчука, Курченка, Коломойського йшли усвідомлюючи, що олігархічний бізнес щодня “підпилює” основи суверенітету України. А що робити? Сім’я ж якось годувати потрібно казали люди... А потім дивувались, що Україну в якийсь період почали називати “банановою республікою олігархів” в центрі Європи.

І навіть “Революція Гідності”, відверто кажучи, мало що змінила, просто здебільшого змінивши фамілії виконавців в олігархічних замовленнях. Одна група “державників” відвинула від “корита” інших, от і всі результати Майдану на якому пролилася кров небайдужих українців... А “АРМОВІР”, а потім і злочинні “Мінські угоди” виявилися просто ширмою для продовження “розпилу” України, що, як наслідок і призвело до повномасштабного нападу РФ. Відсутність якісної армії, розкрадена оборонка і тотальна корупція у владі і стали, як на мене, основними маркерами слабкості України в очах ворога, а отже і мотивували їх до активних дій.

Але у цих, безумовно трагічних подій, неочікувано з’явився і зворотній бік - олігархи потікали з України! Абсолютно прогнозовано, що їх життя їм дорожче ніж Україна, але, погодьтеся, що іншого ми від них і не очікували... Наш президент, потрібно йому віддати належне, не втік, хоча багато хто йому це пропонував і залишився з нами стояти проти ворога пліч-о-пліч у цій війні!

І тепер ми маємо історичний шанс позбутися олігархічного впливу раз і на завжди, але чи скористаємось ми цим шансом, велике питання...

В серії своїх статей я максимально наглядно описую, як зараз піднімають голову олігархи, користуючись тим, що усі зайняті війною. Чи це не мародерство? Як на мене, так, наносити своїй державі збитки під час війни, коли коштів і так хронічно не вистачає - це класичне мародерство, за яке потрібно відповідати по законам воєнного часу. А саме - конфісковувати активи на користь держави у тих олігархічних груп, які ставлять власний прибуток, під час війни, вище за національні інтереси! Скажете радикально, а я переконаний, що ні, це справедливе покарання, яке буде мати превентивний ефект - хочеш працювати, працюй чесно! Вистачить, олігархічні дерибани завели нас уже занадто далеко... Сильна патріотична, справедлива держава для кожного українця, от чого ми очікуємо від влади, а боротьба з олігархічним впливом, це фундамент успіху такої боротьби.

І сьогодні я хочу розказати для вас цікаву історію, як можна отримувати надприбутки, грабуючи свою ж державу, використовуючи тільки одне, олігархічну солідарність. Це коли “рука руку миє” і не дозволяє будь-чому порушити цей “олігархічних консенсус”, який існував роками. Хоча олігархи, це звичайно “акули великого бізнесу”, але, повірте, вони без крайньої потреби в жодному разі не чіпають один одного. Найголовніше, захист території і поїдати іншу рибу, яка, навіть потенційно, може нести загрозу їх монополії. А для постійного моніторингу таких “підростаючих риб” використовують корупційний державний апарат, який без проблем погасить зайвий вогонь у їх амбіційних очах... благо, відносно законних способів для цього більш ніж достатньо.

І сьогодні у нас наглядний приклад такої олігархічної взаємодії компаній двох олігархів, Інтерпайпу Пінчука та Бурісми Злочевського (uk.wikipedia.org/wiki/Злочевський_Микола_Владиславович). Так-так, це той самий “регіонал”, власник найбільшої приватної газовидобувної компанії України — Burisma. Взаємовідносини з якою і зараз активно згадують президенту США Байдену під час його виборчої кампанії.

Чим цікавий цей кейс, так це тим, що легалізацію корупційних схем українських олігархів, навіть вдалося втягнути сина Байдена, Хантер Байдена. Так, розслідування в США показало, що Хантер нічого не підозрював, адже ніколи не був спеціалістом нафто-газової галузі, але олігархічний слід пов’язаний з Бурісмою Злочевського, за ним тягнеться і по сьогодні (більш детально, тут — uk.wikipedia.org/wiki/Теорія_змови_щодо_діяльності_Байдена_в_Україні та в матеріалі Forbes: https://forbes.ua/money/mizhnarodniy-obmin-ministr-chasiv-yanukovicha-domovivsya-z-ukrainskim-slidstvom-u-spravi-pro-megakhabar-ale-v-ssha-navkolo-nogo-i-baydeniv-tlie-politichniy-skandal-shcho-potribno-znati-pro-spravi-zloc-02082023-15192 ).

Так у чому ж суть корупційної змови двох вищезгаданих олігархів? В тому щоб незаконно, шляхом відвертого обману, поставити під сумнів результати відкритих торгів, в яких, за рахунок більш конкурентної ціни, виграла американська компанія Vorex, а олігархічний Інтерпайп, програв. Що ж сталося, більш детально.  

АТ «Укргазвидобування», як замовники товарів та послуг, для участі у державних тендерах виставляють вимогу для учасників торгів підтвердити досвід виконання аналогічних контрактів, щоб упевнитися, що учасник вже поставляв аналогічні товари чи надавав такі послуги. До слова скажу, що ця вимога є правильною та адекватною. Адже, це все ж державне замовлення і ще на стадії підготовки вимог до учасників (не дискримінаційних) для торгів потрібно максимально врахувати усі ризики. А такі вимоги про підтверджений досвід компанії, значно мінімізують ризики виграшу такою компанією, яка такого досвіду немає і тільки буде затягувати проведення відповідних торгів. Що у практиці публічних закупівель, нажаль, є нормальною практикою і корупційною схемою корпоративного здирництва.

У березні-травні 2023 року АТ «Укргазвидобування» оголосило три тендери на закупівлю 16000 тон обсадних труб діаметром 244 та 339 мм. Йдеться про тендери 23Т-086 (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2023-03-14-001098-a), 23Т-154 (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2023-05-03-008168-a) та 23Т-155 (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2023-05-03-009327-a). Участь у тендерах взяли традиційні конкуренти – Інтерпайп Пінчука та американська Vorex.

До речі, цей кейс у себе на сторінці Фейсбук досить ґрунтовно описує cпівзасновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук. Власне, прочитавши його пост я і дізнався про цей яскравий та показовий кейс про олігархічну змову заради надприбутків (https://www.facebook.com/share/p/duig61r9umZ8qeYo/) і вирішив розкрити його більш широко, додавши свої міркування та умовиводи. Тож продовжимо.

Так, для розуміння. В пакеті документів, які обов’язково подають учасники, для можливості взяття участі в торгах, є «скан-копія листа-відгука від  Замовника, для якого виконувався аналогічний договір, що підтверджує досвід виконання аналогічного договору, наведеного Учасником в довідці». Що це і навіщо я уже описав вище.

Враховуючи, що вказані вище закупівлі стосувалися обсадних труб та оскільки Vorex раніше виконував аналогічний договір (договір купівлі-продажу від 01.03.2018 № 1/18-CTD на постачання обсадних труб) для ТОВ «Полтавська бурова компанія», яка належить Миколі Злочевському. Vorex у березні 2023 року звернулась до ТОВ «Полтавська бурова компанія» із проханням надати відповідний лист-відгук, що, на перший погляд, абсолютно логічно та прогнозовано, враховуючи, що вищезазначений договір був виконаний у повному обсязі, а у замовника не було жодних претензій до його виконання. Але все виявилось не так просто, коли в справу втрутився  “олігархічний фактор”...

21.03.23 з офіційної електронної адреси ТОВ «Полтавська бурова компанія» [email protected] (спілкування із ТОВ «Полтавська бурова компанія» щодо підписання та організаційних питань виконання договору купівлі-продажу від 01.03.2018 № 1/18-CTD відбувалося також шляхом використання електронної адреси [email protected]), у якому зазначалося, що компанія Vorex виконала поставку труби в повному обсязі та про те, що ТОВ «Полтавська бурова компанія» «рекомендує компанію Vorex як надійного постачальника». Докази спілкування із зазначеним співробітником як електронною поштою, так і іншими електронними засобами зв’язку збереглися. А далі, Vorex подала отриману скан-копію листа-відгуку у складі документів для участі у публічних закупівлях і завантажила їх на Prozorro.

І, здавалось би, а в чому проблема, усе ж, ніби, логічно та по процедурі... зачекайте ще трохи, зараз усе зрозумієте...

У рамках проведення всіх торгів Vorex запропонувала ціну на 59 463 442 грн менше, ніж Інтерпайп, що давно уже є сталою позитивною практикою, і перемогла. За результатами торгів АТ “Укргазвидобування” визнало американську компанію  Vorex переможцем.

І що ви думаєте, що олігархічний бізнес так просто здався? Звичайно ні. Уже 27.05.2023 року у системі Prozorro було виявлено, що ТОВ «Інтерпайп НІКО ТЬЮБ» подало скарги на рішення АТ «Укргазвидобування» визнати Vorex переможцем по вказаним вище закупівлям до Антимонопольного комітету України. Підставою для таких дій та основною відповідних претензій ТОВ «Інтерпайп НІКО ТЬЮБ» було те, що, нібито, компанія Vorex LLC надала в складі тендерних пропозицій «сфальсифікований» лист-відгук ТОВ «Полтавська бурова компанія» від 21.03.23 № 228, який, нібито, ніколи не підписувався. На підтвердження своєї позиції ТОВ «Інтерпайп НІКО ТЬЮБ» надало «лист», у якому зазначалося, що Полтавська бурова компанія «не надавала листа-відгука (для Vorex) вих.№ 228 від 21.03.2023 року».

В цій історії, забігаючи наперед, навіть у суду виникли питання, а чому ТОВ «Полтавська бурова компанія» надала відповідний лист, про не підписання листа від 21.03.23 № 228 компанії Vorex, на запит ТОВ «Інтерпайп НІКО ТЬЮБ», а на запити АМКУ та Господарського суду м.Києва не відповідали взагалі? Що приховували? Не хотіли публічного резонансу, подальших кримінальних проваджень та експертиз? Але все по-порядку...

Посилаючись на цей «лист», отриманий від ТОВ «Полтавська бурова компанія» Злочевського, ТОВ «Інтерпайп НІКО ТЬЮБ» намагалися, безуспішно - через АМКУ, а тепер намагається через Господарський суд м. Києва – визнати недійсним оголошення Vorex переможцем і присудити перемогу собі.

В підтвердження справжності і факту отримання компанією Vorex листа-відгуку від 21.03.23 № 228 від ТОВ «Полтавська бурова компанія» свідчать результати трьох експертиз та афідевіт:

1. Висновок експерта Урденко О.Г. від 29.05.2023 № 4/05-2023 за результатами проведення експертизи з комп’ютерної техніки та програмних продуктів (з цифрової криміналістики)
2. Висновок судового експерта Гуць К.В. від 06.06.23 № 23/4 КТ-31 про отримання скан-копії листа-відгука на електронну пошту (копії експертиз додаються)
3. Звіт поліграфологічного дослідження (т.з. «детектор брехні»), що проводився відносно співробітника Vorex, який комунікував із ТОВ «Полтавська бурова компанія» як щодо виконання контракту, так і щодо надання листа-відгуку.
4. Афідевіт іншого співробітника Vorex, який також підтвердив надходження листа-відгуку на електронну пошту Vorex.

Дивна історія, погодьтеся... Складається таке враження, що один олігарх зателефонував іншому і просто попросив про дружню послугу, сказати, що ніякого листа на американську компанію не було... просто не було. І наплювати, що експертизи встановлять істину, на це все потрібно буде купа часу, коштів та нервів, а торги вдасться зірвати уже зараз та і маржа в 60 мільйонів гривень зекономлених для держави коштів за пропозицією від американської Vorex, ділкам, також, буде далеко не лишньою... Моделюю, що коли в суді все ж встановлять істину за допомогою відповідних експертиз, то може трапитись так, що у ТОВ «Полтавська бурова компанія» повідомлять про системний збій у поштовій скриньці через хакерську атаку і навіть покарають “доганою” штатного програміста... і все, кінці в воду.

По факту, торги зірвані, АТ “Укргазвидобування” без труб, несе через це поточні збитки або недоотримує плановий прибуток, а держава, навіть враховуючи прозорі інструменти  Prozorro, все одно не змогла зекономити такі потрібні зараз для країни кошти і відстояти прозорість державних закупівель... І, до слова, не забувайте, що в США дуже слідкують за своїми компаніями на зовнішніх ринках і конкретно на ринку України, про що навіть було відповідне рішення Держдепу США (можна ознайомитися тут: https://unn.ua/ru/news/gosdepartament-ssha-poprosil-kongress-informirovat-o-pritesneniyakh-amerikanskikh-kompanii-so-storoni-ukrainskikh-vlastei-intelligence-online та тут: https://delo.ua/energetics/u-kongresi-ssa-zanepokojeni-diyami-ukrayinskix-cinovnikiv-yaki-mozut-spriciniti-krizu-v-energeticnomu-sektori-420779/).

І це все на фоні політичних дебатів в Конгресі США про виділення рекордного макрофіну від США у $60 млрд.... Але, як бачимо, для олігархів це не аргумент, головне набити свої кишені і нікого “чужого” (не із свого кола) не пустити на власний монопольний ринок. Адже, це їх “поляна” і будь-яка здорова конкуренція неминуче призведе до зменшення надприбутків, а цього принципово допустити не можна за будь-яку ціну. А в даному конкретному випадку таку здорову конкуренцію створює американська компанія Vorex. І, слідкуючи за ходом думок олігархів, можна припустити, що вони мають рішучий намір не допустити на ринку газодобувної галузі України прозорої конкуренції. Адже, як ми з Вами уже не один раз зауважували раніше, олігархи, це не про прозорість, і не про правила, і не про державу, і не про людей, це виключно про власні глибоко-егоїстичні інтереси, які не мають нічого спільного з патріотизмом чи людиноцентризмом. Це просто вампіри, які п’ють нашу кров і щоразу цієї крові їм потрібно все більше і більше. 

Також, цікавий факт, що у 2021 році ПБК видавало аналогічний відгук компанії Vorex, але оскільки там не було інтересів Інтерпайпу, то ніхто факт видачі документи не заперечував і не оскаржував. Випадковість, не думаю. Це може означати, що в результаті змови Інтерпайпу Пінчука та Полтавської бурової компанії Злочевського відбувається спроба викинути американську компанію з ринку, яка зекономила Україні тільки на двох тендерах майже 60 мільйонів гривень. Тим паче, приклади/прецеденти подібного публічного тиску зі сторони Інтерпайпу уже потрапляли у ЗМІ, про що пише видання Апостороф. (https://apostrophe.ua/news/business/2023-12-18/amerikanskaya-kompaniya-zayavila-o-davlenii-v-ukraine-so-storony-interpajp-viktora-pinchuka/310588 )

Чим не “жирний” кейс для перевірки правоохоронними органами? Може уже вистачить “доїти” державу, тим паче, під час війни, тим паче, як завжди, представниками олігархічного впливу... Ну правда набридло, є бажання, якщо хочете, жорстких дій держави в таких випадках, спускати олігархам це з рук не можна. Адже, вони зрозуміють, що можна в Україну повертатися і заново налагоджувати частково зруйновану систему корупційного впливу.

Так, враховуючи вищевикладене, Vorex подала заяву в поліцію про порушення кримінального правопорушення, по підозрі у корупційній змові, яка може мати негативні наслідки, як для самої американської компанії, так і для держави Україна. Поліція спочатку відмовилась відкривати кримінальне провадження, і Vorex була змушена через суд визнавати бездіяльність поліції неправомірною. Врешті-решт суд змусив поліцію відкрити кримінальну справу. Натомість, для прикладу, коли Інтерпайп звертався до Шевченківської поліції із заявами відносно Vorex, то поліція відкривала кримінальну справу у той самий день. Кажете рівний підхід до всіх сторін справи, ну-ну... побачимо.

Погоджуюсь з енергетичним експертом Юрієм Корольчуком, що: “Абсурд ситуації полягає у тому, що спочатку Полтавська бурова компанія видала компанії Vorex лист-відгук для участі у тендері, а потім просто відмовилася від цього. Нонсенс! Компанія не може відмовитися від раніше виданих документів. Навіть якщо зараз зайти на сайт pdc.com.ua (з домену якого було направлено лист-відгук компанії Vorex), то можна побачити, що це – діючий сайт Полтавської бурової компанії! Комічного характеру ситуації надає та обставина, що поштова скринька procurement@pdc.com.ua, з якої надійшов відгук компанії Vorex, постійно використовувалася для листування з питань комерційних відносин.”

Цей кейс для ТОВ «Полтавська бурова компанія», звичайно, окрім кримінально-правового, може мати серйозні і довготермінові репутаційні наслідки. Адже, погодьтеся, якщо суд стане на сторону американської компанії  Vorex і буде обґрунтовано доказано змову проти неї компаній пов’язаних з українськими олігархами, це буде така пляма, яку відмивати потрібно буде не один десяток років, а можливо і просто закритися, щоб почати все з “чистого аркушу паперу”. І все це заради монополії, корупції та корупційного впливу?.. Ну що ж, це їх вибір.

А іноземні компанії, думаю, також, зроблять для себе відповідні висновки і будуть більш наполегливо просити для себе гарантій прозорості з боку держави. Адже,   подібні кейси наносять шкоду самим іноземним кампаніям, що мало кому сподобається. Та і більше того, усі свідомо розуміють, що потенційно, такі дії олігархів спричиняють прямі збитки воюючій Україні, щонайменше у розмірі  59 463 442,00 грн. - це різниця у ставках Vorex та Інтерпайпу. А це для іноземців взагалі нонсенс! Відмовлятись від більш нижчої ціни в угоду олігархам, ще і під час війни... коментарі тут зайві.

За допомогою подібних статей та висвітлення яскравих показових кейсів, я прагну виконати свою соціальну місію публічної людини. Зробити усе можливе, щоб усі ті хто зараз грає не по правилах, зрозуміли, що далі так не буде і самі, без примусу, свідомо, з олігархів, для яких основним пріоритетом завжди були гроші та корупційний вплив, перетворився просто у великий корпоративний прозорий бізнес, а якщо він ще буде соціально-орієнтованим та людиноцентричним, то я перший підтримаю його публічно на будь-яких майданчиках. Але поки не так. Нажаль.