Valerii Klochok: Тютюнова галузь спускається в підземку

Добре пам’ятаю часи, коли початку 90-х на сигарети був шалений дефіцит, їх вартість була космічною, пам’ятаю, як вирощували табак та крутили самокрутки, як кожен курець планував собі «де», «як» і «за що» придбати пачку тютюнових виробів. І практично жодного випадку я не пам’ятаю, хто б на фоні такого гострого дефіциту, кризи в тютюновій галузі (правда тоді криза була всюди) взяв і кинув палити. Серед моїх знайомих таких точно не було. 

Пізніше добре пам’ятаю «ходаків» до парламенту, які смикали за жакети нардепів в кулуарах та доводили їм й усім громадянам, що з курцями потрібно боротися підвищенням акцизних ставок на сигарети. «Два зайці вбиваємо», - наголошували вони. – «І палити будуть менше, і грошей в бюджеті буде більше». 

Чи стали палити менше? - Ні. 

Чи стало грошей більше в бюджет? - Пропорційно ні! 

Чи стала купівельна спроможність українців меншою? – однозначно так.

Наш Growford Institute провів велике і змістовне дослідження, що стосується проблематики перманентного акцизування тютюнової галузі за роки незалежності України. Мої колеги стверджують, і тут важко з ними не погодитися, що будь які додаткові надходження до державного бюджету, які покликані забезпечити прийняття тієї чи іншої норми закону, треба аналізувати з трьох позицій:

Перша - скільки отримає державний бюджет?

Друга - як це вплине на добробут громадян?

Третя - як це вплине на розвиток економіки загалом?

Але часто ініціатори збільшення податкового навантаження, керуючись благими намірами детінізації української економіки та беручи до уваги лише першу позицію отримують абсолютно інший, зворотній ефект – ще більше заганяють ту чи іншу галузь в тінь, а тютюнове виробництво активно спускається в підземні переходи.

За даними "Kantar Україна", у 2021 році розмір тіньового ринку тютюнової продукції в Україні досяг максимального значення за останнє десятиліття (15,9%) та продовжує збільшуватись. Для розуміння: в тютюновій галузі працює 50 тисяч чоловік, а рівень інвестицій за роки незалежності склав майже 2 млрд.дол.

Колеги нашого інституту дійшли висновку, що до тих обсягів тінізації, які ми нині спостерігаємо на ринку тютюнової продукції, призводять два основних чинники: недостатня купівельна спроможність населення і стрімке підвищення ставок податку. Плюс - це недостатня інституційна спроможність контролюючих органів, які не здатні адекватними чином протистояти поширенню контрафактної контрабандної продукції. 

Однією з причин такого перебігу подій, як не дивно, стала Угода про асоціацію з ЄС, яка і передбачає підвищення ставки акцизного податку на тютюнові вироби. Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати директиви №118 від 2008 року і №64 від 2011 року. У результаті ставка акцизного податку на тютюнові вироби з 2015 до 2022 років має підвищитися у шість разів. З 2015 до 2021 року реальна ставка на тютюнові вироби зросла на 118%, а реальні надходження зросли всього на 23%. Чому так? Усе доволі просто: невигідно працювати в білу – працюватимуть в темну, і підземці.

Тому можливо не варто поспішати та сліпо виконувати, те що прописано в намірах з Євросоюзом? Тим паче, коли самі європейські експерти зазначають, що політика високих ставок акцизного податку по-різному проявляється в країнах ЄС і, зокрема, у країнах із високим рівнем доходу на душу населення не має подальшого регулятивного потенціалу. В країнах з низьким рівнем доходу, як то Україна, лише шкодить пропорційному зростанню доходів до державної скарбниці, знижує купівельну спроможність громадян та не сприяє економічному розвитку країни.

Якщо зіставити дані у періодах зниження податкових надходжень при одночасному зростанні ставок акцизу на сигарети з рівнем незаконного обігу такої продукції, можна побачити, що в країнах ЄС з більш низьким рівнем доходів населення було зафіксовано значне зростання тіньових продажів сигарет. Зокрема, в Болгарії у 2010 році частка незаконного обігу сигарет була на рівні 30,7% при стрімкому зростанні ставок на 49%. В Естонії у 2009 році при такому ж зростанні акцизного навантаження незаконний обіг був на рівні 21,8%. У Латвії і Литві при збільшенні акцизного навантаження на 52% і 76% відповідно спостерігалось зростання частки нелегальної торгівлі у 2010 році до 37% і 47% відповідно. Подібні тенденції були у Румунії в 2010 р. та Угорщині у 2013 р.

Науковці вже давно довели те, що ми бачимо на практиці - зниження купівельної спроможності населення на фоні зниження доступності сигарет призводитиме до споживання насамперед найбіднішими верствами населення незаконної продукції, з якої не сплачуються податки до бюджету.

Інколи варто брати на озброєння не лише позитивний, а й негативний досвід.

Валерій Клочок

Growford Institute