Василь Надрага: Пільги мають отримувати ті, хто справді їх потребує

— Василю Івановичу, дедалі частіше у владних структурах йдеться про уніфікацію  пільг. Що мається на увазі?

— Під уніфікацією підходів до надання всіх видів соціальної допомоги мається на увазі принцип адресності та врахування доходів громадян. Безперечно, за винятком допомоги при народженні чи усиновленні дитини, інвалідам з дитинства й дітям-інвалідам та урахування доходів одержувачів допомоги.

Йдеться і про модернізацію програми житлових субсидій шляхом вдосконалення механізмів їх надання та впровадження соціальних нормативів споживання житлово-комунальних послуг, а також запровадження непрямих методів оцінювання доходів громадян, які претендують на одержання соціальної підтримки, крім пільг для осіб, які мають виняткові заслуги перед Батьківщиною. Це ветерани війни, Герої України, ліквідатори аварії на ЧАЕС…

— Право на державну підтримку та різні пільги в Україні має близько третини населення. Чи не спрямоване реформування соціальної системи на скорочення пільговиків? На вашу думку, система надання пільг сьогодні справедлива?

— Законодавство України передбачає надання різних видів пільг багатьом категоріям громадян. І  великі проблеми в тому, що ці пільги надаються без урахування доходу пільговика. Але так у нас склалося, що громадянин, отримавши пільговий статус, користується державними гарантіями незалежно від свого доходу та матеріального стану. Таку ситуацію уряд планує змінити на користь нужденних людей. У жодному разі бідна людина не постраждає, вона  не буде позбавлена пільг. Питання не в тому, щоб  їх скоротити. Навпаки, завдяки адресності  отримувати державну підтримку стане простіше, без проблем і тяганини. Вважаю, що переведення чинної системи пільг на адресні засади з урахуванням принципу соціальної справедливості  на часі. В жодній країні такого немає, як у нас. А в нас сім’я може мати і автомобіль, і гараж, і великий будинок, а від держави їй надаватиметься допомога. Це, звісно, несправедливий підхід. Пільги  мають отримувати ті громадяни, які їх справді потребують. Має бути розроблена відповідна нормативна база.

— Акцент, як ви кажете, робитиметься на адресності, то чи може пільговик розраховувати на кілька видів пільг, якщо він має на них право?

— Кілька різних видів пільг одній особі, яка має на них право згідно з кількома законами, надаються й тепер. Певен, що й далі надаватиметься. Приміром, людина може користуватися безплатним проїздом як ветеран праці та одночасно використовувати право на пільгове придбання твердого палива як особа, віднесена до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії.

— У цьому році відчутно збільшено виплати сім’ям з дітьми. Чи продовжуватиметься ця позитивна тенденція, адже таким чином ми можемо поліпшити й демографічну ситуацію?

— Справді, у цьому році збільшено розміри окремих видів соціальної підтримки сімей з дітьми. Так, з 1 січня 2011 року збільшено розміри допомоги при народженні:

- на першу дитину у сумі, кратній 22 розмірам прожиткового мінімуму  (з січня 2011 року — 17 952 грн.; з квітня — 18 304 гривні);

- на другу дитину — 45 розмірам прожиткового мінімуму (з січня 2011 року — 36 720 грн.; з квітня — 37 440 гривень);

- на третю і кожну наступну — 90 розмірам прожиткового мінімуму (з січня 2011 року — 73 440 грн.; з квітня — 74 880  гривень).

З 9 квітня 2011 року набрав чинності Закон  № 3164-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", яким передбачено надання допомоги при народженні дитини у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, — на першу дитину ( 24 960 грн); кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, — на другу дитину (49 920 грн); кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, — на третю і кожну наступну дитину (99 840 грн). До кінця року допомога збільшиться до 26 100 грн, 52 200 грн, 104 400 грн відповідно.

Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 24 місяців, на другу дитину — 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину — 72 місяці рівними частинами.

Соціальний захист малозабезпечених сімей забезпечується відповідно до Закону  "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям". Критерієм при визначенні права на її призначення є доходи родини в порівнянні з прожитковим мінімумом.

У грудні 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон  "Про внесення зміни до статті 15 Закону "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям", яким запроваджено поступове збільшення розміру соціальної допомоги для сімей, у яких є діти віком від 3 до 18 років.

Розмір державної соціальної допомоги збільшується на кожну дитину віком від 3 до 13 років у 2011 році на 60 гривень, у 2012-му — на 120 гривень, у 2013-му — на 180 гривень, у 2014-му — на 250 гривень, а на дітей віком від 13 до 18 років збільшується у 2011 році на 100 гривень, у  2012-му — на 230 гривень, у 2013-му —  на 360 гривень, у 2014-му — на  500 гривень.

Тобто сім’ї, які отримують соціальну допомогу як малозабезпечені, до основного розміру допомоги отримуватимуть ще допомогу на кожну дитину.

— Вже кілька років у нас діє інститут соціальних інспекторів. Яку функцію він виконує?

— Головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор здійснюють контроль за правильністю надання державної соціальної допомоги, інших соціальних та компенсаційних виплат, а також за цільовим використанням коштів державного бюджету, спрямованих на цю мету.

Згідно з повноваженнями та обов’язками соціальний інспектор здійснює дві різнопланові функції:

перша, на сьогодні практично основна його функція — це перевірка достовірності наданих відомостей про доходи та майновий стан заявника та членів його сім’ї (домогосподарства), перевірка правильності проведених розрахунків розміру допомоги, формування виплатних відомостей тощо;

друга — це визначення ступеня нужденності заявника, членів його сім’ї або домогосподарства та обставин, які призвели до нужденності, надання допомоги спільно з соціальними службами різної підпорядкованості у покращенні добробуту такої сім’ї, ведення інформаційно-роз’яснювальної (просвітницької) роботи серед населення.

Фактична чисельність державних соціальних інспекторів становить 1509 службовців (в тому числі 27 головних державних соціальних інспекторів). У середньому, в кожному місцевому управлінні працює два державних інспектори.

За підсумками 2010 року за різними видами державної підтримки, що підпадають під функціональні обов’язки державних соціальних інспекторів у забезпеченні цільового (адресного) характеру використання бюджетних коштів, кількість одержувачів державної підтримки становить 4,4 млн призначень (2969 справ на одного працівника в рік, або 247 справ на місяць).

Торік державними соціальними інспекторами обстежено 919,8 тисячі сімей, виявлено 27,1 тис. випадків подання недостовірної інформації. Як бачите, і в цьому плані теж маємо навести порядок.

— Чи планує Уряд провести монетизацію пільг, якщо так, то з чим це пов’язано?

— Зараз більшість видів пільг надаються громадянам у натуральному вигляді. Це стосується, зокрема, пільг з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв’язку, пільгового проїзду.

У той же час в Україні існує досвід надання пільг у грошовій формі. Так, уже кілька років пільги на придбання твердого палива і скрапленого газу надаються готівкою на підставі рішень місцевих органів влади. Таке право задекларовано їм у Бюджетному кодексі України.

Крім цього, за ініціативою Волинської облдержадміністрації в області з жовтня минулого року проходить експеримент з надання пільг у грошовій формі з оплати електроенергії.

У рамках проведення цього експерименту передбачено, що громадяни, які мають право на знижку плати за спожиту електроенергію, за власним бажанням можуть отримувати в грошах пільгову вартість послуги згідно з діючими нормами і при цьому сплачувати лише за фактично спожиту послугу.

Рішення щодо запровадження грошової форми надання пільг прийматиметься з урахуванням результатів експерименту та позиції громадськості.

Але монетизація пільг не вирішує проблеми розгалуженої системи соціальної підтримки населення. Пріоритетом у цьому напрямку Програмою реформ визначено переведення на адресні засади всіх видів соціальних гарантій, що на сьогодні надаються без урахування майнового стану одержувача, а також унормування надання пільг.

Читайте Comments.ua в Google News