Луганщина – традиційний лідер із порушення виборчого законодавства

Після виборів 2004 року увага іноземних та вітчизняних спостерігачів традиційно зосереджується на Донбасі. Саме на Луганщині був безпрецедентний феномен голосування більше 100% виборців. Сьогоднішні перегони так само викликають стурбованість

Про це ми неодноразово говорили і під час особистих зустрічей із політиками, і у форматі круглого столу. Нещодавно, ми разом із Ігорем Ліскі та Ярославом Павловським презентували дослідження передвиборчої ситуації у регіоні. Тоді шла мова про те, що опозиціонери змушені координувати свої зусилля для боротьби із можливими фальсифікаціями та адмінресурсом. Тоді я заявив про те, що дуже симптоматичним є той факт, що саме на Луганщині вперше заведено кримінальну справу за порушення виборчого законодавства. Одразу після цієї прес-конференції ми спостерігаємо пряму фіксацію ще декількох прикладів масової скупки голосів. А про адміністративний тиск та контроль комісії говорять вже навіть і комуністи, які також жаліються на можливі фальсифікації.

Також досить показовим є ситуація у одномандатних округах. Тут, окрім деяких опозиційних кандидатів, влада веде протистояння із місцевими групами впливу. Насамперед мова іде про так звану "Команду Шахова", яка висунула 5 кандидатів у 11 округах, та деякі потужні лідери-одинаки. Симптоматично, що незважаючи на потужну електоральну базу у регіоні, комуністи виставили не найсильніших кандидатів саме по мажоритарці. Таким чином, може скластися така ситуація, коли на півночі області шанси поборотися є у представників опозиції, у 5 округах, ПР буде змагатися із командою Шахова, і ще по 2 округах пересічуться інтереси ПР та місцевих лідерів громадської думки.

Зараз експерти розуміють, 10 з 11 ОВК в регіоні контролює ПР. І тільки 1 – КПУ. Звісно, що у такій ситуації про демократичний контроль за ходом виборів – дуже важко. Саме тому, КВУ має намір виставити тут одну з найбільших кількостей спостерігачів та закликає іноземних спостерігачів зосередити увагу саме на цьому регіоні.

Також ми вважаємо ініціативу, озвучені Ігорем Ліскі щодо організації спільного контролю за голосуванням, – чи не єдиним механізмом контролю за можливими порушеннями з боку влади. Фактично, за нинішніх умов, у опозиції немає інших шансів бодай якось захистити свій результат, окрім як страхувати один одного, незважаючи на можливі ідеологічні протиріччя. За нашою практикою, тільки максимальна публічність процесів може зупинити фальсифікації.