День соборності, як картинка для телевізора

Отже, два тижні країна живе новинами про те, що міфічні націоналісти підривають пам»ятники і гранатами без запалів хочуть збивати літаки. Щоправда зовсім не міфічних, а реальних людей тримають в тюрмі і вже оголошують терористами, хоча ніякого суду ще не було. Два тижні ми обговорюємо про те як міфічні батальйони форсують річку Кальміус і вриваються на Донбас. На щастя в Донецьку ніхто не створює загони самооборони. Два тижні ми говоримо про те, що всі біди Криму від татарських самозахватів. Ніхто ж не сумнівається, що більше ніхто в Криму землю не захоплював. Особливо в Ялті, де татар практично немає. В столиці всі чекають кривавих сутичок невідомо кого невідомо з ким. Міліція, як в найкращих детективах радянської епохи, не спить вже кілька діб і шукає невідомо кого невідомо де. Правда цілком конкретними методами. Останній випадок – інцидент з активістками групи Femen, які провинилися в тому, що обнімалися з людьми в центрі Києва. При цьому, цікаво подивитися, як святкуватимуть в регіонах. В Донецьку партгоспактив покладе квіти до памятника Шевченку, але зборів в театрі вирішили не робити. В Одесі збори зроблять, але не в оперному театрі, а в якомусь приміщенні поскромніше. Одним словом партгоспноменклатура ніяких вказівок з центру щодо організації гулянь не отримала. І це при тому, що в Києві планують стягнути купу людей аби вони побачили грандіозне свято єднання, апофеозом якого має стати виступ Президента. Для чого це робити в Києві, якщо в регіонах ніхто цим особливо не переймається? Виключно для телекартинки. Телевізор має показати всім проукраїнськи настроєним виборцям, що Президент їх чує. Отож, давайте відсвяткуємо день соборності заради нашого голубого екрану.