Львівські "Карпати" змусили гравців "Галатасараю" плакати

Так народжуються легенди. Легенди, які дідусі розказують своїм онукам, про які пишуть в книжках. Кожен з оповідачів частенько приправляє свою розповідь новими пікантними подробицями, роблячи здавалось буденні речі визначними. Але історію цього матчу не потрібно посилювати смаком штучних прирвав, вона і так готова до вживання. Запашна та прекрасна. Хіба можна чимось підсилити трагедію від пропущенного голу на 91-й хвилині, коли центральний захисник банально ковзається під час польоту м`яча, який би він обов`зяково перехопив? А Ігор Худоб`як, який на очах ошелешеного Хакана Балти побіг за безнадійним м`ячем, що тут ще прикрашати? Що б не говорили про цю гру, воно так і було.

Полишити пафос у цьому випадку не можна. Карпати дійсно здобули перемогу над суперником, що в багатьох елементах сильніше. Але у найголовнішому сьогодні перемогу здобули саме Карпати, вони зуміли досягти потрібного результату.

Перший матч тиждень тому був важким для обох команд, але сьогоднішня гра обіцяла бути не менш простою. Карпати відкрились супернику в Стамбулі, показали свої козирні карти, здобули повагу. Тепер вже про недооцінку не могло бути й мови, Галатасарай навіть трохи побоювався вміння суперника швидко переходити до атаки, адже обидва центральні захисники у команди Франка Райкаарда повільні та неповороткі.

Багато хто скаже, що гра була малоцікавою та іноді навіть сонливою, і знайти правильні аргументи, аби довести протилежну думку, практично неможливо. Дійсно, цікавих моментів, гольових ситуція обидва суперники створили зовсім мало, в основному вели боротьбу в центрі поля і часто помилялись в передачах. Але хіба знайдуться ті, що будуть звинувачувати Карпати в тому, що вони не грали в гостроатакуючий футбол з суперником, що вважається сильнішим і вищим за класом? Потрібно реально оцінювати свої сили і вже від цього відштовхувати свій план на гру і стратегію, Карпати розуміли, що головна їх перевага може бути в самовіддачі та бажанні, і зробили все від них можливе для досягнення потрібного результату. І навіть більше.

Лічити моменти не потрібно, їх було не так вже й багато. Та й гра особоливо не мінялась протягом всього поєдинку. Боротьба тут, боротьба там, боротьба повсюди. Галатасарай не знаходив можливостей постійно тримати в напрузі ворота Тлумака, тоді як Карпати не відповідали своїми разючими контратаками. Соломинку гості отримали за 20 хвилин до кінця, коли арбітр побачив грубість з боку Сергія Кузнєцова та вилучив його з поля. Та й еце особливо не допогло їм, адже що було тому ж Худоб`яку чи Федецьому з Кожановим грати ще за одного, вони й так набігали і напрацювали кожен норму трьох.

А те, що сталось на 91-й хвилині інакше, ніж катастрофою не назвеш. Найбільш шокуючим в цей момент був навіть не гол, а абсолютна тиша ты кілька миттєвостой, допоки м`яч котився до сітки після удару Айдина.

Далі було вищезгадане народження легенди. І свято.

Карпати — Галатасарай 1:1

Голи: Федецький, 90+3 — Айдин, 90+1

Карпати: Тлумак, Федецький, Мілошевіч, Тубіч, Даніло Авелар, Ткачук, Голодюк (Гурулі, 41), Худоб`як, Кожанов (Кополовець, 79), Кузнєцов, Зеньов (Батіста, 89)

Галатасарай: Уфук, Алі Туран (Емре Чолак, 81), Ніл, Сервет, Хакан Балта, Мустафа Сарп (Айдин, 74), Айхан, Баріш, Сердар (Цана, 49), Арда Туран, Барош

Попередження: Федецький — Хакан Балта, Арда Туран, Сервет, Али Туран

Вилучення: Кузнєцов, 71, Федецький, 90+4

Автор: Степан Марченко

По материалам: “Football.ua”