Українці читають більше за австрійців
Австрійські книговидавці стверджують, що читання у українців закладене «в крові», а австрійців треба «привчати» до книги за спеціальною технологією
Минулого тижня українська філія видавництва "Дж.Дж.Агенція" представила австрійські дитячі книжки для дітлахів нашої країни. "Коментарі" поговорили з засновником видавництва G&G Verlagsgesellschaft mbH ("Дж.Дж.Агенція") Георгом Гльоклером про популярність читання в Австрії, а також дізнались, що і як читають австрійські дітлахи.
Чи популярне сьогодні читання в Австрії?
В нашій країні зараз велика проблема з читанням. Опитування по PISA-тестам (міжнародна програма оцінювання освітнього рівня 15-річних учнів – "Коментарі") показало, що наша країна знаходиться на 31 місці з 34 протестованих країн. До того ж, майже третина австрійських дітлахів не може осмислено читати книжки. Ми знали, що у нас не все гладко з читанням, а проведене дослідження показало нам глибину проблеми.
Як саме Ви збираєтесь популяризувати читання?
Коли у наших дітей питають: "Чому ти не любиш читати? Чому читаєш неохоче?", частіше за все вони відповідають: "Тому ще це не приносить мені задоволення". Тому ми намагаємось робити наші книжки максимально цікавими для дітей, щоби вони були не занадто навчальними та нудними а приносили дитині радість. На даний момент саме в такий спосіб ми можемо спонукати їх читати. Але є ще один аспект – у нас дівчата і хлопці читають по-різному.
У чому полягає різниця?
Тобто ставлення до читання різне. Іншими словами, дівчата читають набагато більше, сам процес читання книги для них більш цікавий, ніж для хлопців. Можливо, що це пов’язано з тим, що вони більш цікавляться технікою і більше люблять щось робити руками, аніж просто сидіти і читати. Тому у нас книжки для хлопців особливі. З залученням спеціальних методик. Наприклад, ми маємо такі книжки, де на одній сторінці є текст, а на сусідній – комікс. При цьому зміст цих двох сторінок однаковий. Для чого це робиться? Наші фахівці дослідили, що хлопчики більше сприймають інформацію, яка йде від коміксів – вона більш яскрава, незвичайна, з картинками. Але природна цікавість бере своє: більшість дітлахів не вірить, що в тексті та в коміксі йдеться про одне й те саме, тому вони змушені перечитувати текстову частину також. За допомогою таких "хитрощів" ми популяризуємо читання як таке.
Чи читають дорослі австрійці? Адже саме батьки прищеплюють дітям любов до книги?
Абсолютно правильно, діти не люблять читати здебільшого через те, що не бачать, як читають їхні батьки. Батькам простіше посадити дитину за телевізор або комп’ютер, аніж почитати їй красиві вірші, казки чи цікаві оповідання. І це жахливо! Так не має бути. Ніхто ж не каже влаштовувати кількагодинні читання – достатньо хоча б 10-15 хвилин почитати книжку, аби стимулювати у малечі цікавість та інтерес до отримання нових знань. Ми намагаємось різними методами переконати батьків у тому, що книга – це одне із найважливіших досягнень в історії всього людства. Адже книга формує інтелект людини, який, в свою чергу, є запорукою успішного і щасливого життя.
Дивно чути, що в Австрії книжки менш популярні, ніж в Україні
Та ні, зараз діти всюди однакові: мобільні телефони, телевізори, комп’ютери з інтернетом та забавками. Все це значно більше цікавить дітлахів всього світу, аніж читання. Хоча ви знаєте, я вже кілька років вивчаю Україну і я вважаю, що у вас ситуація з читанням значно краща, ніж у нас. В Україні читання – це така звичка, яка сягає далеко в глибину століть своїм коріннями. Я би сказав, що це вже традиція, закріплена на ментальному рівні. Тому українські батьки читають більше і, відповідно, мотивують своїх дітей читати.
Дуже приємно чути таку думку і добре, якби так і було. Але книговидавці у нас постійно говорять, що ситуація з читанням і друком книг у нас погана. Однією з причин такого ставлення є аморфна позиція держави. Чи втручається австрійська влада в процес популяризації книги?
Можливо здивую Вас, але і політики всюди однакові. Їхня діяльність спрямована на те, щоби бути обраними, тому вони неохоче роблять непопулярні кроки. А читання, на їх думку, не належить до життєво необхідних речей. Жоден політик не каже: "Батьки, ви повинні більше читати дітям", хоча могли би це казати, це ж нескладно. Політики кажуть, що навчання – це проблема школи, а не проблема батьків, а змінити систему освіти – це ж взагалі дуже велика проблема. І хоча після оголошення результатів PISA- тестів наші депутати стали потроху ворушитись, але істотних результатів не помітно.
Довідка "Коментарів". PISA (англ. Programme for International Student Assessment ) – міжнародна програма оцінки освітніх досягнень учеників, це тест, що оцінює грамотність школярів в різних країнах світу та вміння застосовувати ці знання на практиці. Був розроблений в 1997 році, а вперше пройшов в 2000 році. Проходить раз на три роки. Організатором виступає Організація економічної співдружності та розвитку в консорціумі з міжнародними науковими організаціями при участі національних центрів.
Останнє дослідження було проведено в 2009 р. В ньому взяло учать 65 країн світу. Світова трійка лідерів по читанню серед учеників виглядає так: Шанхай (Китай), Фінляндія та Гонконг (Китай). Серед Європи найкраще читають діти Фінляндії, Естонії та Нідерландів. Україна поки що не брала учать в тестах PISA.