Костянтин Єлісєєв: Після вступу до зони вільної торгівлі виробникам спочатку буде дуже складно

- Які на даний момент основні перешкоди в ході ведення перемовин щодо угоди про зону вільної торгівлі із Європейським Союзом?

- Перешкода в нас самих. В мене таке враження, що останнім часом, у нас є нав’язлива ідея ближчим часом щось підписати.  Тому мій перший сигнал – не створювати таку нав’язливу ідею.

- Хотілося б, знати про перешкоди з економічної точки зору. На які поступки не хоче йти ЄС і від чого не хоче відступати Україна стосовно своїх виробників?

- Давайте скажемо чесно, передусім йдеться про інструмент інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Іншими словами, йдеться про відкриття ринку Євросоюзу для українського виробника та товарів. Що таке ЄС? Це по суті закритий клуб. Не треба бути наївним і думати, маємо йти в це ЗВТ і думати, що ми можемо отримати щось більше, ніж ЄС нам може запропонувати.  Нам Євросоюз може запропонувати те, що воно вважає на даному етапі можливим  нам надати. Плюс – те, що можемо від них шляхом надання аргументів отримати. Станом на сьогодні, на мій погляд, ключовою проблемою для нас є час.

- А конкретніше?

- Є чотири свободи в угоді: товарів, капіталів, послуг та робочої сили. В жовтні нам дали пропозицію щодо вільного ринку послуг. Але, на жаль, вони звідти вилучили дві для нас дуже важливих сектора – це енергетичні послуги і транспортні послуги. Це найбільш чутливі для нас сегменти ринку послуг, в чому ми найбільше зацікавлені.

Ще одна проблема – це питання пов’язані із географічними зазначеннями.  Це назви – шампанське, коньяк і так далі. Зараз йде переговорний процес на предмет того, щоб вони дозволили нам використовувати їх для внутрішнього  виробництва. Бо у нас споживач вже роками, десятиліттями звик до цих назв і йому дуже важко сприйняти іншу назву. Але що стосується експорту – то ми готові поміняти назви, як це уже зробили, дуже слушно, ряд компаній.

- Тобто назви продуктів для внутрішнього ринку не будуть мінятися?

- Ми наполягаємо на тому, щоб не міняти для внутрішнього ринку споживання, а змінювати тільки для експорту. І це як один із варіантів. Є другий варіант – продовжити перехідні періоди, під час яких відпрацювати певні компенсаторні механізми для виробників, які будуть змушені відмовитися від традиційних назв. Але станом на сьогодні, ми по більшості питань досягли домовленості. Залишаються нюанси. Але думаю, що буде пакетний підхід. Зараз ми взяли паузу і будемо на наступному раунді переговорів ще раз вести розмову з цього приводу.

- Існують небезпідставні побоювання щодо долі невеликих національних виробників, які можуть зникнути, не витримавши конкуренції з великими європейськими  компаніями. Як відомо, це відбулося в Чехії

- Я вам відразу скажу, ми дивимося на ЗВТ, як на зону вільної торгівлі, яка надасть нам дивіденди в довгостроковій і середньостроковій перспективі. В короткотерміновій перспективі буде дуже складно, відразу можу попередити. По-друге, ЗВТ буде вигідна з точки зору споживача – нас з вами. Ті продукти, які відповідають якості стандарту, або навіть вищій якості стандарту в ЄС, вони стовідсотково будуть залишатися і вироблятися. Та продукція, яка не відповідає стандартам, яка є низькоякісна, завдяки ЗВТ, буде  поступово виходити з нашого ринку. Давайте скажемо відверто, по телевізорам. У вас у кого в квартирі є український телевізор, чи потрібні нам нинішні громіздкі великі телевізори. Ні у кого немає. Навіщо тоді потрібно, щоб держава дотувала це виробництво?

- Але візьмемо приклад виробників молока…

- Можливо я вас розчарую, але більшість молока на нашому ринку білоруське. У нас недовиробництво молока, і ми експортуємо білоруське молоко і молочні продукти. Тому не все так просто, як виглядає на перший погляд. Повірте, те виробництво, яке відповідає стандартам  ЄС, зокрема, як ви згадали молоко, чи інші продукти харчові –  завдяки зоні вільної торгівлі отримає найбільш оптимальні умови для бізнесу, зокрема  доступ на внутрішній ринок ЄС.

- Якщо ми підпишемо ЗВТ, то нам необхідно буде проводити велику кількість реформ. Зрозуміло, що Україна у фінансовому плані  самостійно це не зможе потягнути. Можливо Євросоюз в цьому плані стати помічником?

-Звичайно, в один момент це все відбуватися не буде, тому що всі розуміють, що нашому виробнику треба, або перепрофілювати своє виробництво, або переозброїти з точки зору технічного оснащення, внести додаткові інвестиції. Тобто, це буде спокійний, плавний процес. Звичайно, ЄС буде допомагати. Справа в тому, що в угоді передбачені механізми певної співпраці, і технічної і фінансової допомоги. По друге, ми зараз працюємо над тим, щоб при розробці бюджету ЄС на наступну фінансову перспективу 2014-2020 були передбачені певні кошти на  імплементацію угоди про асоціацію. Зокрема, в частині адаптації українського законодавства до нових стандартів Євросоюзу. І це питання ми поставили. Але, я думаю, що головне для нас те, щоб мати цей документ. Щоб угода про асоціацію була укладена і для наших друзів була підстава лобіювати ухвалення певних рішень з точки зору фінансової допомоги.  

Фото: PHL

 

Читайте Comments.ua в Google News