Рубрики
МЕНЮ
Виталий Войчук
Сланцевий газ – тема номер один останнього тижня для всіх гілок влади. Можливо, саме такою "розновидністю" теми уряд намагається відволікти увагу від іншої газової історії — подорожчання палива для населення. А можливо, українська влада таким чином намагається тиснути на своїх російських партнерів в "Газпромі", для яких тема альтернативних енергоносіїв завжди була болючою. Але як би там не було, а про сланець тепер говорять всі. Президент про видобуток з нього газу домовляється в Давосі з Shell. Прем’єр-міністр починає виступ на засіданні уряду новиною про готовність сланцевих інвестицій в Україну з боку Chevron. Раніше бажання видобувати цей газ на Донбасі анонсувала російсько-британська ТНК-ВР.
В середу перший віце-прем’єр Андрій Клюєв анонсував, що через пять років Україна вже зможе розпочати промисловий видобуток газу зі сланцю. Чи реально країні отримати газ з цього мінералу до встановленого терміну, чи не є сланцева тема черговим міфов — про це "Коментарі" говорили з директорм енергетичних програм Центра НОМОС Михайлом Гончаром.
Зі слів представників влади, зараз вишикувалася ціла черга самих відомих світових енергокомпаній, які готові шукати сланцевий газ в Україні. Що їх приваблює тут?
Для того, щоб вести розвідку, а тим більше видуботок сланцевого газу, потрібні колосальні кошти і відповідні технології. В світі їх має обмежена кількість потужних компаній. І не випадково, що саме такі компанії заходять в Україну. (свідомо виношу за дужки російські компанії). Зараз Україна повторює шлях Польщі дворічної давнини. Там також було прийнто рішення про початок розвідувальних робіт. І ці роботи охопили майже 11% території країни.
Навіть українські прикордонні території потрапили під цю програму…
Уряд України робить правильні кроки, хоч трохи і запізнілі. Інша справа — наскільки уряду вдасться створити нормальні умови для інвесторів.
Але тут ще питання в тому, що в Україні зараз називаються абсолютно різні цифри прогнозованих запасів сланцевого газу. І ці прогнози відрізняються в десятки разів.
Чому так сталося?
У нас вивчалося питання наявності і визначення покладів сланцю. Але не сланцевого газу. Тому, зараз робиться дуже попередня оцінка. Грубо кажучи, зараз це елементарна арифметична дія. Беруться запаси сланцю і множаться на коефіцієнт газоностності. Звідси отримується певна цифра, яка виражає собою дуже наближену оцінку того, що може бути. Але ця цифра ні про що не говорить. Тому, дати відповідь на питання — чи буде видобуватися сланцевий газ — можна буде лише після комлексу детальних пошуково-розвідувальних робіт. Ці дослідження в першу чергу мають дати відповідь на більш просте питання: чи буде видобуток такого газу комерційно вигідним в Україні.
Адже, головне не в наявності покладів, в ціні розвідувальних робіт, експлутаційного буріння. Тут питання в тому, якою буде ціна такого палива.. Тому, що одна справа використання цих технологій в Сполучених Штатах Америки. Але звосім інша – в Польщі і Україні, які більш густозаселені, ніж, скажімо, штат Техас.
Тому, на сьогодні, які б цифри чиновники не називали – це дуже грубі оцінки, на основі яких не можна робити жодних висновків.
Тобто, якщо компанії, які вже оголошені урядом, в самий короткий термін почнуть сланцеві роботи в Україні, скільки потрібно часу для появи якогось результату?
До промислового видобутку пройде період до 10 років. Пару років потрібно для появи і якоїсь інформації по розвідувальній роботі. І ще років 5-7 до початку промислового видобутку. Швидко не вийде, однозначно.
Хочу нагадати, що в 90-хх роках в Україні була популярна інша енергетична тема. Тоді з´ясували, що на українському шельфі Чорного моря одні з найбільших залежей газогідрату. Газогідрат – це той же самий метан. Тільки в умовах низької температури і високого тиску під дном моря цей газ спільно з водою утворює водоподібну суміш. Цифри ці колосальні. Це трильйони кубічних метрів. Але ніхто це паливо не тільки в Укріїні, а і в світі не може комерційно вигідно видобувати. Мова йде про те, що можливо в середині нинішнього десятиліття японці (у яких такі поклади існують навколо островів) освоють технологію промислового видобутку. Але у нас цим ніхто не займається. Хоча в 90-х роках теж на цю тему активно шуміли, були урядові рішення.
Тому, історія зі сланцевим газом может теж так само закінчитися. Особливо, якщо перші результаті будут невтішні. А ми повинні розуміти, що в цій справі швидких результатів не буде. Потрібна послідовна робота. А це те, чого завжи бракувало українській владі.
Є ще думка, що сланцева тема стає бажаною в устах українських чиновників на передодні чергового підвищення тарифів на газ для населення...
Так. Бажаючих використати сланцеву тему в своіх інтересах не бракує. Повторюся, це потрібно робити. І потрібно пам’ятати, що тут швидкого результату не буде. Саме розуміння цього і стало запорукою успіху для Сполученних Штатів. Між початком розвідувальних робіт и першими промисловими успіхами пройшло практично 11 років. Вони почали в 1992 році. І тільки десь під 2003 рік у них почали з’являтися результати. Але результати, про які можна було говорити на весь світ, з’явилися лише в 2009 році. Тобто, США знадобилося 17 років для розкриття "сланцевої" теми.
Фото http://i.bnet.com
Новости партнеров