Зовнішньополітичне лобі у новому парламенті: на кожного професіонала – по кілька дилетантів

Особовий склад Верховної Ради шостого скликання суттєво не оновиться. Відтак за зовнішньополітичні зв’язки відповідатимуть усе ті ж народні депутати. А через певну "не престижність" парламентських комітетів і комісій із зовнішньополітичної діяльності ми знову не побачимо у складі "міжнародного блоку" ВР справді яскравих і сильних професіоналів.

Блок Юлії Тимошенко

У парламенті минулого скликання зовнішньою політикою у БЮТ здебільшого займалися Григорій Немиря, Олег Білорус та Андрій Шкіль. Саме вони втілювали програмні засади блоку у складі кількох парламентських комітетів та постійних комісій і делегацій у Євросоюзі.

– Відповідали за це Немиря, Білорус і я, – розповів "proUA" Андрій Шкіль. – Думаю, ці три особи у приблизно такій же послідовності і будуть відповідати. Я точно знаю, навколо кого буде це все обертатися, а от стосовно можливої зміни пріоритетів я поки не готовий говорити. Час покаже. Може трапитися все, що завгодно.

Наша Україна – Народна Самооборона

Відомий своєю євроатлантичною спрямованістю блок НУНС цього разу має у своєму складі двох дипломатів: двічі міністра іноземних справ Бориса Тарасюка та нині чинного міністра іноземних справ Арсенія Яценюка. Щоправда, хтось із них може очолити МЗС, адже ця посада, згідно Угоди про створення коаліції демократичних сил, залишається саме за НУНСом.

У пропрезидентському блоці про майбутнє зовнішньополітичне лобі у ВР говорити не поспішають. Як заявив "proUA" пан Тарасюк, "ми ще не ділили місця у фракції, так само як і в уряді".

Партія регіонів

За зовнішню політику у Партії регіонів відповідали Володимир Вечерко, Тарас Чорновіл, Ганна Герман та Григорій Ілляшов. Вечерко очолював Українську частину Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом і обіймав посаду заступника голови комітету з питань європейської інтеграції. Герман і Чорновіл входили до складу комітету у закордонних справах. Ілляшов керував Постійною делегацією у Парламентській асамблеї НАТО.

У новому парламенті, куди проходять усі четверо, ПР продовжить своє членство у названих структурах. І нові обличчя у цьому списку навряд чи з’являться.

Комуністична партія

За словами одного із лідерів КПУ Леоніда Грача, у компартії немає чіткого "функціонального розподілу, щоб хтось у фракції займався зовнішньополітичними зв’язками".

– У нас є загальнопартійна позиція, висловлена дуже чітко і ясно, – пояснив "proUA" Грач. – І це є законом для кожного члена фракції. Ми виступаємо проти НАТО, ми виступаємо за зближення з Росією – і у вигляді економічного співробітництва, і у вирішенні головної проблеми, тобто зняття напруги довкола штучно створеної для етнічних росіян, які є громадянами України, проблеми – надання російській мові статусу державної. От і вся наша позиція. Пріоритети наші у жодному разі не зміняться. А співпрацювати будемо конструктивно зі всіма, якщо будуть дотримані наші принципи. Скажімо, якщо всі голосуватимуть проти вступу України до НАТО, ми, ясна річ, теж проголосуємо.

Втім, у новому парламенті комуністи таки всерйоз візьмуться за зовнішньополітичну діяльність – хоча б через те, що, на відміну від часів "антикризової коаліції", до "фінансово-економічних" напрямків діяльності їх тепер навряд чи допустять.

Блок Литвина

Головним фахівцем із зовнішньополітичних питань у Блоці Литвина вважається депутат ВР двох скликань (третього і четвертого) Олег Зарубінський. Свого часу він очолював комітет у закордонних справах та був членом багатьох міжнародних парламентських структур. Імовірно, саме його лідер блоку Володимир Литвин і "поставить" на міжнародні відносини.

Сам Зарубінський про майбутню діяльність фракції у сфері зовнішньополітичних зв’язків говорить не вельми охоче. "У нас відбудеться засідання фракції, коли ми прийдемо до Верховної Ради, – сказав він "proUA". – Приймемо присягу – і, думаю, в цей же день проведемо засідання фракції, визначимо, хто в нас буде лідер фракції, уповноважимо його на ведення офіційних переговорів з приводу формату Верховної Ради. Тоді ж, зрозуміло, і визначимо, хто за що відповідатиме".

Політолог Віктор Небоженко вважає, що "міжнародний блок" парламенту програє у престижності іншим, тому там ніколи не було і не буде багато справді яскравих особистостей.

– Проблема насправді в тому, що спеціально міжнародними зв’язками у нас ніхто не займається, – поділився своїми думками з "proUA" пан Небоженко. – Всі хочуть просто їздити за кордон. Певний депутатський туризм, так би мовити. У рейтингу престижності депутатських комітетів міжнародні не вважаються особливо важливими, тому міжнародний комітет потрібний тільки тому, хто хоче частіше їздити за кордон. У складі комітету ніколи не було яскравих сильних осіб. Там були або відставники, або ті, хто має досить непряме відношення до міжнародної діяльності. На своєму місці, правда, був соціаліст Віталій Шибко, голова комітету Верховної Ради у міжнародних справах. Він колишній посол, добре знає дипломатичну практику. У соціалістів тоді була доволі чітка позиція, і Шибко почував себе впевнено.

– Чому туди йдуть не найсильніші? – продовжує Небоженко. – По-перше, там немає грошей. По-друге, немає великого проекту. Немає проекту НАТО, немає проекту ЄС. Рішення цих питань знаходиться за межами України. Тому ніхто тут не може себе проявити – ні молоді, ні середній вік. Тому цей комітет – напівсплячий. Там можна відсидітися, там можна їздити, можна дружити зі всіма, але ж цей напрямок не дає перспективи для зростання депутатів. До того ж міжнародну діяльність держави контролює Президент. Тому навряд чи в парламентському комітеті з міжнародних питань зберуться яскраві особистості. Будуть приблизно ті ж, що і минулого разу, – підсумовує політолог.

Що ж, судячи зі всього, Верховна Рада шостого скликання навряд чи стане помітним гравцем у моделюванні зовнішньополітичної державної стратегії . І не в останню чергу через те, що виробляти цю стратегію в парламенті буде нікому.