В очікуванні «золотої лихоманки»

За часів СРСР геологічна наука належала до української єпархії. Саме у Україні було створено найбільше вишів, що готували фахівців цієї галузі. Вчилися в Україні, а працювали — у Сибіру й Середній Азії. Те, що роботи для золотошукачів вистачило і на батьківщині, стало відомо лише згодом. Коли з розпадом союзу було знято гриф таємничості з матеріалів, що стосуються українських надр, виявилось, що вся Україна знаходиться на великій золотій жилі. Український кристалічний щит нічим не відрізняється від аналогічного щита в Австралії чи на Алясці.

Уперше про те, що Україна готова вступити до "світового золотого клубу", повідомив екс-Президент Леонід Кравчук ще у 1992-му році. Колишньому партійному ідеологові було відомо про те, що військові, закладаючи ракетну шахту біля селища Травневе, здибали одне з найбільших в Європі родовищ золота. Також він знав про те, що на Закарпатті в горі біля Мужієва, люди в погонах, що будували підземні комунікації, знайшли не одну золоту жилу.

Проте економіка зіграла злий жарт з тодішнім оптимізмом вітчизняних геологів.Вони опустили руки вже після перших підрахунків, у скільки обійдеться країні освоєння родовищ та наступний етап розвідки. Тим більше що з початку гроші довелося б у прямому розумінні "закопувати".

До 1996-го року в Києві було вже дві точки зору на будівництво галузі, які взаємовиключали одна одну. Мінпромполітики та Геологічний комітет хотіли створювати на кожному родовищі спільне підприємство. Цьому протистояла робоча група в профільному комітеті парламенту та у Національній академії наук. Депутати хотіли створити одне могутнє підприємство, яке, отримавши в своє розпорядження всі родовища, зможе задіяти ринкові механізми підйому засобів на світових біржах під "золото в землі". Полеміку тоді припинив екс-Президент Леонід Кучма, підписавши указ про створення державної компанії "Укрзолото". Одначе це ще більше підлило масла в вогонь у боротьбі прихильників централізованого державного видобування золота з прихильниками дрібних приватних підприємствах. Ті та інші змагалися, хто першим покладе злиток золота на стіл Президента.

Перемогли державники, причому не зовсім чесно. Працюючи на кіровоградському родовищі Клінці, що належав "Укрзолоту", вони таємно розвернули там збагачувальну установку, а отриману руду ганяли для аффінажу за 600 км до Сімферополя. До нового, 1998-го року, вони піднесли керівництву країни напівкілограмовий злиток золота. Проба його так і залишилась невідомою, а виконаний він був у формі "тризуба". Про те, що на витрачені гроші можна було б купити на Лондонській біржі з десяток мірних сертифікованих злитків, державники змовчали. Зате у новорічному зверненні Леонід Кучма мав всі підстави сказати, що 1998 рік назавжди увійде до історії України польотом в космос Леоніда Каденюка і першим українським золотом. А вже наступного року, створена Кучмою державна компанія "Укрзолото" тихо зникла.

Один канадський геолог, коли приїхав у село Солоне на Дніпропетровщині, прямо таки цілував там землю. Передивившись документацію і проби (керни), він стверджував, що перед ним "аналогове родовище". "Не треба винаходити велосипед, — говорив канадець, — я можу показати вам, де знаходиться в землі кожна "кишеня", наповнена самородками".

В Україні є своє золото, і його вистачить, для того, щоб дійсно увійти до світового золотого клубу. Одначе досі немає грошей і грамотного механізму його видобування.

ІНФОРМАЦІЯ

Росіяни розробили пристрій, що видобуває срібло з золотом

У Новосибірську російські науковці розробили пристрій, який з розчину для проявлення фотоплівок і фотографій видобуває дорогоцінні метали — срібло та золото. За словами тамтешніх хіміків, це обладнання компактне і цілком придатне для домашнього використання. Середня виробнича потужність – 10 г дорогоцінного металу за годину, але доходити може і до 200 г залежно від концентрації і кількості розчину. За добу роботи такої машини, переконують новоспечені алхіміки, можна отримати майже 2,5 кг срібла з золотом.

Пристрій для видобування золота уже в продажу, купити його можна за 2,5 тис дол. Більше доведеться викласти за фотореактиви, які останнім часом неймовірно піднялись і ціні, оскільки в еру цифрових технологій стали практично раритетом.