Пилипишин написав Ющенку листа. З правдою про Черновецького

У розпорядження "proUA" потрапив лист голови Шевченківської РДА м.Києва Віктора Пилипишина до Президента України Віктора Ющенка. Лист не має статусу відкритого, однак вважаємо доцільним його опублікувати. Оскільки проблеми, про які йдеться у листі, торкаються мільйонів людей. І не тільки киян. Коментувати листа не будемо, оскільки, видається, особливої потреби це робити – на жаль, нема...

Президенту України

п. ЮЩЕНКУ В.А.

Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!

Звернутися до Вас, як до глави держави, гаранта дотримання Конституції України та керівника, який призначив мене на посаду Голови Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, змусила мене неоднозначна ситуація у місті Києві, спричинена неконтрольованим збільшенням юридично сумнівних рішень і розпоряджень столичного керівництва.

Столичні органи влади нелогічно, а іноді й незаконно, перетягують на себе владні повноваження, намагаючись без погодження з районними громадами централізувати владу у столиці, керуючись інтересами окремих політичних партій або навіть настроями окремого керівника, на шкоду інтересам киян і гостей столиці.

Прикладами такої антинародної, антиконтитуційної діяльності столичної влади є численні розпорядження Голови Київської міської державної адміністрації про підвищення тарифів на комунальні послуги, окремі з яких були скасовані указами Президента України, нав’язування для киян нових обов’язкових платежів, введення плати за в’їзд до столиці для іногороднього автотранспорту, введення плати за відвідування кладовищ, ініціативи стосовно ліквідації безоплатної медицини, що є прямим порушенням статті 49 Конституції України, яка гарантує, що у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно.

Проголошена столичною владою війна автомобілістам шляхом мобілізації проти них армії евакуаторів та блокувальників коліс, замість створення цивілізованих умов паркування та економічно обґрунтованих тарифів. Встановлена відверто завищена (що визнав сам Мер) плата за проїзд у транспорті, централізація столичних галузей освіти та охорони здоров’я, що супроводжується недофінансуванням медичних закладів та невиплатою заробітної плати медичним працівникам, призупиненням виплати муніципальних надбавок працівникам сфери освіти Києва, зняття охорони з закладів освіти через відсутність фінансування, встановлення збільшеної плати за відвідування гуртків позашкільного виховання дітей до 450 грн. — ось неповний перелік проголошених ініціатив та прийнятих рішень, які відверто порушують норми українського законодавства, викликають у киян весь спектр негативних емоцій, але, водночас, є обов’язковими для виконання на території Києва.

Міською владою у стилі булгаковських персонажів узято курс на реалізацію лозунгу "багаті повинні платити за бідних", шляхом прямого і непрямого тиску на середній клас, який тільки-но почав ставати на ноги. Без проведення відповідних розрахунків до окремих категорій населення застосовуються економічно не обґрунтовані привілеї та обмеження за ознаками майнового стану і соціального походження, що суперечить принципам, закладеним у статті 24 Конституції України. Цей наступ на бізнес та киян відбувається на фоні загального погіршення рівня життя та умов ведення бізнесу через вплив світової фінансової кризи, нестабільності курсу національної грошової одиниці, підвищення вартості енергоносіїв, тощо. У той же час, світова практика свідчить про помилковість подібної політики – за таких умов в інших країнах намагаються зменшувати фіскальний та фінансовий тиск на працюючі підприємства, створюючи умови для накопичення коштів з метою подолання наслідків негативного впливу, запобігання скороченню виробництва та зростанню безробіття. Складається враження, що дії столичної влади спрямовані не на підвищення добробуту киян, а свідомо провокують їх на громадські акції протесту і вияви суспільної непокори.

Мене, як керівника місцевої державної адміністрації, Конституція України зобов’язує забезпечувати виконання законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, виконання відповідних бюджетів, забезпечувати законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян, бути підзвітним та підконтрольним органам виконавчої влади вищого рівня. У той же час виконання незаконних рішень і розпоряджень, які шкодять інтересам територіальної громади міста Києва, є фактичною співучастю у протиправних діях міського керівництва по відношенню до киян.

Останнім часом у Київській міській державній адміністрації поширилася практика призначення на ключові посади у столичній владі родичів Мера, а також "кризових менеджерів" з банку, який він очолював та яким донедавна володів. При цьому, основним аргументом для призначення на відповідальну посаду є особиста лояльність до Мера, а такі чинники, як професіоналізм, обізнаність та досвід роботи у міському господарстві взагалі не приймаються до уваги. Щодо посадовців і кандидатів на посади у комунальному господарстві, які не лояльні до мерської політики, широко застосовується практика примусового випробування на детекторі брехні.

Особливого занепокоєння викликає ситуація з використанням наявних фінансових і матеріальних ресурсів, неприйняттям бюджету міста Києва та бюджетів районів столиці, що є грубим порушенням чинного бюджетного законодавства.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад міст, районів у містах. Нещодавно міською владою були оприлюднені проекти рішень, які удосконалюють процеси виведення коштів, що мали б надходити до столичного бюджету, на рахунки новостворених комунальних підприємств. Слід зазначити, що ідея створення нових комунальних підприємств не у повній мірі відповідає тій політиці, яка проводилася цією ж владою раніше і передбачала повну ліквідацію участі громади у статутних капіталах існуючих підприємств, оскільки проголошувалося, що міській громаді не потрібно бути співвласником муніципального банку, футбольного клубу, будівельних, енергетичних, газових, водопровідних, хлібних та інших бюджетоутворюючих та соціально важливих підприємств. Проголошені нововведення не призведуть до наповнення столичного бюджету – новостворені комунальні підприємства збиратимуть плату за різноманітні послуги для киян, користуючись монопольним становищем та унікальним ресурсом, ще й отримуватимуть додаткові кошти з міського бюджету. Таким чином створюються нерівні умови, коли одні суб’єкти господарювання отримують кредитні ресурси у банківських установах та втрачають своє майно в умовах нечуваної інфляції і зростання курсу валюти, а інші використовують комунальну власність, землі та кошти киян, які оплачують нав’язані ним обов’язкові послуги, для отримання прибутку, використання якого є неконтрольованим.

Політика столичного очільника у комунальній сфері призвела до того, що районна влада позбавлена низки необхідних повноважень, проте має нести усю відповідальність за непопулярні рішення міської влади, у тому числі за підвищення плати за комунальні послуги, які не призводить до покращання умов проживання мешканців району, а зводяться лише до "латання дірок". Відсутність системних перетворень у комунальному господарстві, прискорення процесів приватизації існуючих монополій, таких як ВАТ "Київмлин", ВАТ "Київхліб", ВАТ "АК "Київводоканал"", АЕК "Київенерго" та ігнорування останніми проблем місцевої громади спричиняє безпорадність комунальних служб при аварійних ситуаціях. Районну владу зобов’язують обслуговувати комунікації, не виділивши для цього жодної бюджетної гривні, при цьому постійно підвищуючи комунальні тарифи.

Невизначена кадрова політика, існуючі законодавчі прогалини і плутанина фактично спричинили відсутність кадрової вертикалі в державному управлінні. В результаті ми не маємо підготовлених та кваліфікованих управлінців на місцевому рівні, що сьогодні можна побачити на прикладі столиці нашої держави. Перефразувавши відому фразу У. Черчілля, можна констатувати, що у нашій країні, на жаль, відсутні державні діячі, які думають про майбутні покоління, а присутні політики, які думають лише про майбутні вибори.

Як киянин, якому небайдужа доля рідного міста, якому глибоко стурбовані мешканці столиці, що знаходяться в очікуванні адекватної реакції керівництва держави на порушення Конституції та прав громадян та доручили озвучити викладені вище проблеми, звертаюсь до Вас, шановний пане Президенте, з проханням уважно підійти до врегулювання непростої ситуації, що склалася в управлінні столицею, де, внаслідок недовиконання бюджету, згортаються життєво необхідні для Києва соціально-економічні програми, затримується виплата заробітної плати, встановлених доплат та компенсацій, існує ризик недотримання строків створення інфраструктури для проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу "ЄВРО – 2012".

Як керівник одного із столичних районів, якому місцева громада доручила захищати свої інтереси, прошу Вас вжити заходи для запобігання фінансової та техногенної кризи, ознаки яких поглиблюються у Києві, а також ліквідувати правовий нігілізм та маніпулювання громадською думкою, що давно вже стали нормою для столичної влади.

Пилипишин В.П.