Лозінський. Пряма мова

Народний депутат від БЮТ Віктор Лозінський на прес-конференції у Кіровограді розповів про подробиці інциденту за його участі, під час якого загинув 55-річний Валерій Олійник.

Подаємо стенограму виступу народного депутата.

– Доброго дня, шановні присутні!

Я хотів би, щоб ми побудували, я побудував свій виступ слідуючим чином. Я дам пояснення про ті події, які відбулися шістнадцятого червня, потім надам документи, потім ви подивитесь відео, а потім задасте любого роду і характеру запитання, які вас цікавлять.

Почнемо з першого. Шістнадцятого червня цього року я прибув на свій територіальний виборчий округ в смт. Голованівськ Кіровоградської області. це не тільки мій територіальний виборчий округ, це моя батьківщина, де я народився, це моє рідне село. Працюючи в комітеті по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю і очолюючи підкомітет по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю в органах державної влади і місцевого самоврядування, природно, що кожен свій приїзд на територіальний виборчий округ завжди проводжу зустрічі з представниками райдержадміністрації, районної ради, правоохоронних органів. Цього разу, з урахуванням того, що голова райдержадміністрації знаходився у відпустці, голова райради займався підготовкою проведення навчань по лінії МНС, я запросив до себе прокурора Голованівського району Горбенка і начальника міліції Ковальського Михайла Ігоревича. Особисто до себе запросив в офіс, який у мене знаходиться в Голованівську і належить особисто мені. Розмова наша була десь буквально п’ятнадцять – двадцять хвилин, були великі нарікання і скарги – бачу, тут присутні представники ВО "Свобода" – відносно різного роду символіки і конфліктних ситуацій, заяв прокуратури і таке інше. Я запропонував прокурору Горбенку і начальнику міліції проїхати по селищу та по території району.

Я, передугадуючи питання, мабуть, будуть виникати питання: чому ви поїхали по території району? Думаю, ніяких обмежень в частині пересування по своєму територіальному виборчому округу я не маю, законом це не встановлено, і мені завжди цікаво не тільки як народному депутату України а і як людині, яка була власником і є зараз власником, залишається, сільськогосподарського підприємства, стан всього, що відбувається на території району.

Десь близько о 19:30 ми їхали по дорозі, яка знаходиться між Миколаєвим і трасою "Одеса – Київ", це в районі Голованівська, по праву сторону в напрямку траси "Одеса – Київ". Ми проїхали через лісовий масив, зупинилися – я це не виключаю, і це я пояснив на слідстві – тому що там є база відгодівлі звірів, і мені завжди цікаво, щоб узяти участь і покормити їх з рук, тому що вони в нас ручні. Це продовжувалось буквально десять – п’ятнадцять хвилин, після чого ми виїхали в напрямку Голованівська.

Дорога проходила по місцевості, яка пов’язує лісовий масив і село Грузьке. Виїхавши на поле, проїхавши близько трьохсот метрів, я помітив чоловіка, який йшов по полю. Він визвав підозру своєю поведінкою. В чому це проявлялося?

Він постійно озирався, був трішечки збуджений, а в мене це визвало підозру і в працівників правоохоронних органів, тому що три роки назад саме на цьому полі було скоєно вбивство: один браконьєр застрелив іншого. Вироком суду він засуджений, притягнутий до кримінальної відповідальності, але, на жаль, людину, яку він убив, уже не повернеш.

Я вирішив запитати, що це за людина і чим він тут займається. Я зупинив автомобіль, вийшов з автомобіля, задав питання: "Ти хто?". Одразу після цього запитання чоловік вихопив пістолет, направив у наш бік і зробив постріл. Ну, чесно кажучи, для нас всіх це було абсолютною несподіванкою. Я попросив начальника районного відділу міліції вийти з автомобіля і викликати оперативно-слідчу групу, саме його попросив, а не прокурора і сам чому не залишився, тому що хто краще надав би розпорядження працівникам міліції, ніж сам керівник районного відділу органів внутрішніх справ. А сам із прокурором, сівши в машину, почали переслідувати незнайомця.

Наздогнавши його десь метрів через сто – сто п’ятдесят, я не можу зараз конкретизувати, ми зупинилися на відстані десь метр – два від нього, вискочили з машини і прийняли міри по його затриманню. Він був повалений на землю. Я тримав праву руку з пістолетом, у правій руці в нього пістолет був, характеристику я давати не буду, тому що це є все-таки таємниця слідства, прокурор тримав ліву руку його. Продовжувалась боротьба, мабуть, протягом півтори – дві хвилини. У той час було проведено декілька пострілів із пістолета, тому що боротьба, природно, що йде боротьба між тим, хто хоче вирватись, і тими, хто хоче його утримати, то переміщалась і рука, і ми переміщалися, але пістолет мною був вирваний і відкинутий в сторону.

Після цього незнайомець вихопив ніж, лезо десь п’ятнадцять – двадцять сантиметрів, і став наносити різані рани як прокурору, так і мені. Мені були нанесені різані рани, починаючи з лівої руки і лівого передпліччя, прокурору – те ж саме, біля десяти – восьми різаних ран. Але ми все рівно його не відпускали. Після того, як він наніс уже колоте в праву руку, абсолютно свідомо вже інстинкт спрацював – відпустити.

Коли я крикнув прокурору теж відпустити, тому що вже наявність такого ножа складала загрозу життю не тільки мені, а й прокурору району, ми відскочили від нього на відстань буквально п’ять метрів, достатньо безпечну для того, щоб він із холодною зброєю, до якої відноситься ніж, не міг нанести нам будь-яких ушкоджень. Але несподівано незнайомець вихопив другий пістолет. Ми теж точно таку реакцію проявили: теж розгубилися. Після цього ми відступили до машини, сіли в машину і, об’їхавши, відрізаючи йому відступ до лісу, не виходили з автомобіля, очікуючи на слідчо-оперативну групу, яка прибула буквально через сім – вісім хвилин.

Прибувша слідчо-оперативна група в складі чотирьох чоловік, це начальник кримінальної міліції, слідчий районного відділу міліції, помічник дільничного та начальник штабу Голованівського районного відділу. Вони прибули із зброєю, прибули в бронежилетах, вони його оточили, вже в лісі, тому що він встиг зайти в ліс, оточили в лісі і на протязі двадцяти хвилин вони уговорювали його здати зброю. В цей час він провів декілька пострілів у їхньому напрямку, але з них ніхто не був ушкоджений. Після півгодинних переговорів уже без нашої участі, ми вже довірили професіоналам озброєним, він був затриманий.

При затриманні начальник міліції отримав колоту рану ножем, в лівій руці у нього залишався ніж, в лівий бік брюшної полості, після цього працівники міліції одягнули на нього наручники, витягли його на поле і визвали "швидку допомогу". "Швидку допомогу" визивав як я, так і працівники міліції. "Швидка допомога" прибула буквально за сім – вісім хвилин, це недалеко було від районного центру. Головний лікар був в складі, медсестра була і водій. Була надана медична допомога: зроблений йому укол, накладена шина на ногу, нога в нього була трішечки неприродно викручена, і він був погружений у карету "швидкої допомоги" і відправлений у районний центр.

Після цього, повернувшись в смт. Голованівськ, ми негайно повідомили правоохоронні органи області, як прокурора області, так і начальника УМВС, про події і на протязі часу провели повний медичний огляд не тільки відносно нашого стану, просто тих ушкоджень, які були нам заподіяні.

Через півтори – дві години прибула слідчо-оперативна група обласної прокуратури і працівники УМВС Кіровоградської області, які опитали абсолютно всіх, весь час ми їх очікували, нікуди не відходили. Тоді провели огляд за участі експерта, який був привезений з Кіровограда, і після цього на протязі двох – трьох діб повністю приймали участь у відтворенні слідчих дій.

Я надав всі можливості слідчій групі провести огляд мого домоволодіння, вилучити любі речі, де показували, що відкрити, все відкривалося, не дивлячись навіть на те, що не було санкції суду на обшук або огляд. Тобто ми зробили всі дії, для того щоб слідство мало максимально достовірну інформацію про те, що сталося.

Це відносно – я розумію, що ви зараз будете інтерпретувати як версію, мою версію, – я хочу зупинитися відносно самого затриманого.

Затриманим… До речі, хочу доповнити. Коли його витягли на поле, то оперативники задали йому питання: "Хто ти такий?". Він представився, що він працівник міліції, ось його фотографія якщо вас цікавить – можу роздати, що ми можемо перевірити це по інформаційному центру. Такі фрази свідчили про наявність у нього спеціальних знань. І по цим документам, які потім до нас надійшли, у нас уже є повна уява про людину на прізвище Олійник Валерій Андрійович.

В мене є документ, зараз вам буде розданий, представление, я мовою оригіналу, якщо дозволите: "Представление об увольнении с органов внутренних дел милиционера отдельного взвода конвойной службы старшего сержанта милиции Олейника Валерия Андреевича".

Про що йде мова? Ця людина має спеціальні навики. Він має вислугу в органах внутрішніх справ, дев’ять років і шість місяців. Крім того, він служив у внутрішніх військах ще при Радянському Союзі. Значить, що в нього трапилось там на службі, коли він звільнився?

"Самовольно оставлял работу, на что имеет взыскание от командира взвода, на замечания товарищей не реагирует, по своему характеру вспыльчив и невыдержан. В быту ведет себя недостойно, склонен к обману, стяжательству. Несмотря на неоднократное запрещение руководством управлять транспортным средством, сбил пешехода. За это он уволен".

Де він знаходився весь цей час, а це з 1987 року по 2009 рік, вже, слава богу, великий термін, нам, мені особисто, це не відомо. Хай встановлює слідство.

Зараз я дуже просив би включити відеозапис і послухати, з вашого дозволу, пояснення матері, які вона дала. А після цього я готовий відповісти на будь-які питання, які ви мені поставите.

Невеликий коментар. Якщо умовно ставити під сумніви покази, наприклад, мої, покази прокурора району, покази начальника районного відділу внутрішніх справ, покази оперативно-слідчої групи в складі чотирьох чоловік, то із розповіді матері ми зрозуміли, що ми маємо справу з ким? З людиною, яка споживала наркотики – раз. З людиною, яка схильна до садизму, що він проявляв відносно власної матері. З людиною, яка бавилася зброєю на протязі багатьох років. Далі давати якусь характеристику чи якусь оцінку я особисто не збираюся, це компетенція правоохоронних органів.

Я готовий відповісти на будь-які ваші запитання.