Дигери мимоволі

Щодня сотні тисяч людей спускаються в підземне місто під назвою "метро" і проводять там частину свого життя. Від того, у якому настрої і з яким самопочуттям вийде з підземки людина, найчастіше залежить, як складеться весь її подальший день. Weekly.ua з’ясовував, наскільки столичний метрополітен небезпечний для фізичного й психічного здоров’я пасажирів

ПІДЗЕМНІ РИЗИКИ

Заходячи в метро, ми потрапляємо в зону підвищеного ризику, де потрібно бути максимально обережним.

Медики вважають, що шум потягів, які прибувають на станцію, а також гул у вагонах, коли потяг несеться тунелем, небезпечні для здоров’я.

Крім того, негативно впливає на організм людини вібрація під час руху потяга. Це, за твердженням лікарів, сильно шкодить нервовій системі.

Крім впливу на слух і нервову систему, є ще одна серйозна проблема для пасажирів: через постійний рух поїздів у замкнутому просторі концентрується багато пилу.

До підземних ризиків для здоров’я медики відносять також електромагнітні поля, які створює електроустаткування в метро.

І дуже небезпечний фактор — мікроби, яких ми "ловимо" руками, торкаючись перил, а також вірусні інфекції, особливо небезпечні в холодну пору року.

Також не завжди відповідає нормам температура повітря у метро й вологість.

І нарешті, стрес пасажирів — тиснява, духота й часто невисока культура поведінки в метрополітені не сприяють оптимістичному настрою.

Стрес

Головною загрозою для пасажирів метро медики називають стрес.

"Щоденні поїздки в тісноті, думки про те, що можете спізнитися на роботу, змушують людину напружуватися і дратуватися, — розповідає психолог Олександр Прокопенко. — Культурні люди тримають весь негатив у собі, у підсумку отримуючи стрес. До того ж у тисняві, серед величезної кількості людей, у багатьох розвиваються фобії. Дуже добре, що в нашому метро є монітори, яскраві рекламні банери, які відволікають нас від негативних думок. Непогано було б розвісити й підбадьорливі написи, які відвернуть вашу увагу від щоденної суєти".

Шум

"Мабуть, найбільш небезпечний фактор, який впливає на здоров’я пасажирів метро, — це шум, — переконана лікар-профпатолог київського метрополітену Ірина Думка. — Він може спровокувати гіпертонічну хворобу й глухоту. Найбільше від нього страждають, звісно, машиністи. Однак і пасажири, що довгий час перебувають у метро, теж у зоні ризику".

За словами старшого наукового співробітника Інституту медицини праці й профзахворювань Сергія Палійчука, у київському метрополітені експлуатують вісім типів вагонів, і в кожного різна шумоізоляція. Але в цілому рівень шуму в нас все-таки нижчий, ніж, наприклад, у московському метрополітені.

За санітарними нормами рівень шуму не має перевищувати 80 децибелів — це той максимум, безпечний для людського вуха.

Середній рівень шуму в столичній підземці — 72–77 дБ, тобто практично допустимий максимум. А коли до платформи під’їжджає потяг, рівень шуму досягає 90 дБ! Добре, що це триває лише три-чотири секунди.

Пилюка

"Від пилу в метро розвиваються респіраторні захворювання і навіть хронічні бронхіти", — запевняє Ірина Думка. А найбільше шкоди здоров’ю завдає металевий пил, який утворюється в результаті тертя коліс вагонів об рейки. Але в підземці багато й іншого пилу.

За словами Ірини Думки, найнебезпечніший дуже дрібний пил, який проникає всюди. Щоночі на станціях проводять генеральні прибирання, протягом дня протирають перони вологими щітками й ганчірками, не даючи пилу підніматися у повітря.

На кожній станції столичного метро концентрація пилу різна. "Але в цілому наше метро не найпильніше у світі. Середній рівень пилу в ньому — 2–3 мг/м3 при нормі 6 мг/м3. А, наприклад, у московському метрополітені пилюки в півтора разу більше норми, — каже Сергій Палійчук. — Але як розподіляється пил по станціях, ніхто в нас не вимірював, отож на деяких з них можливе перевищення норми".

Мікроби й віруси

Задушливе тепле й вологе повітря у вагонах сприяє поширенню вірусів. За інформацією медиків, найчастіше в метро "ловлять" ГРЗ і грип, однак відомі випадки зараження найтяжчою менінгококовою інфекцією і туберкульозом.

Крім вірусів, на кожному кроці в підземці нас атакують бактерії й цвілеві грибки. Найбільше їх на ручках дверей у вестибюлі, на поручнях у вагоні, на бильцях переходів між станціями. Однак максимальна концентрація мікробів — на гумових поручнях ескалаторів!

"Намагайтеся не доторкатися до них без необхідності, інакше бактерії регулярно отруюватимуть ваш організм, а цвілеві грибки можуть призвести до розвитку алергії", — радить Сергій Палійчук.

Вібрація

Вібрація у вагонах відносно невисока, але при тривалих поїздках негативно позначається на здоров’ї. Навіть може спровокувати приступ у гіпертоніків. Різкі гальмування, прискорення і розгойдування потягу, який рухається, разом з шумовим ефектом створюють додаткове навантаження на вестибулярний апарат і нервову систему.

Температура й вологість

Циркуляцію повітря у метрополітені забезпечують вентиляційні шахти, які підтримують комфортну для пасажирів вологість і температуру.

"У кожну пору року температура повітря визначається відповідно до погоди на поверхні", — розповіли Weekly.ua у прес-службі київського метрополітену.

Правда, медики кажуть, що температура в нашому метро часто сильно відрізняється від температури на поверхні. І хоча у літню спеку спускання у прохолодну підземку — насолода, для організму різкий контраст температур не корисний.

Електромагнітні поля

Метро напхане силовими електричними установками: на станціях, у тунелях, у вагонах. Однак, як пояснили Weekly.ua в Інституті прикладних проблем фізики й біофізики НАН України, всупереч поширеній думці про небезпеку електромагнітного випромінювання у підземці в нашому метро воно приблизно вдесятеро нижче від так званих шведських стандартів — прийнятих у західних країнах гранично допустимих норм електромагнітного випромінювання. Річ у тім, що в метрополітені всі кабелі екрановані броньованою захисною оболонкою, а магнітні поля струмоведучих рейок невеликі.

Однак, як стверджують біофізики, у метро небезпечні не самі електричні й магнітні поля, а їх різка зміна, що спостерігається на платформах станцій, коли прибуває або відправляється потяг, а потім різко набирає хід. У ці секунди відбувається перевищення "шведських стандартів". Правда, для пасажирів метро воно занадто короткочасне, щоб завдати шкоди здоров’ю.

Інша річ — працівники метрополітену, які перебувають під землею весь робочий день. "Електромагнітне випромінювання в поїзді дуже серйозне, — розповіли нам по секрету машиністи столичної підземки. — Це одне з головних навантажень на організм машиніста нарівні зі стресом, шумом і пилом. Адже не просто так нас відправляють на пенсію в сорок років".

Отож щоденний спуск у метро — це щоденний стрес для організму. Хоча й на поверхні нас підстерігає не менше небезпек. Тому універсальна порада мешканцям мегаполіса може бути тільки одна: при можливості намагайтеся перебувати подалі від винаходів цивілізації, спрямованих на масові зручності, прагніть до індивідуального комфорту — здоровіші будете.

КОМЕНТАР

Ігор Бройде, еколог

Пилюка становить приблизно третю частину всіх викидів в атмосферу. Основні параметри, за якими варто розрізняти пил, — це його розміри. Якщо він занадто дрібний і розміри його часток не перевищують 10 мікронів, це дуже небезпечно для людського організму. А от якщо пил більший, то й і шкідливий його вплив знижується у багато разів. Висока концентрація дрібнодисперсного пилу в повітрі може обернутися респіраторними хворобами й алергіями.

КОРИСНО

Як захиститися від підземки

1. Не перебувайте в підземці більше години на день.

2. Уникайте поїздок у метро у вихідні дні.

3. Намагайтеся сідати у вагони, що знаходяться у середині потяга.

4. Під час руху потяга корисно робити дихальну гімнастику: повільно вдихнути — різко видихнути.

5. Перед спуском у метро прийміть препарати валеріани або пустирника.

За матеріалами: "Weekly.ua"