В облозі

Кореспондент Weekly.ua їде на опис майна одного з тих, кого банкіри називають злісним неплатником іпотеки. Склад учасників акції значний: вісім осіб з охорони банку плюс судовий виконавець, колектори й навіть представник Мін’юсту. Позичальник — підприємець, що уже більше року не сплачує кредит, який узяв для придбання будинку під Києвом. "Сума позики — майже півмільйона доларів, клієнт припинив платити на позначці $370 тис. Протягом 90 днів прострочення йому телефонували, пропонували реструктуризувати заборгованість, платити якийсь час тільки відсотки. Усе марно. Він заявив, що не платитиме, бо в нього є зв’язки й банк йому нічого не зробить. Потім ми подали до суду, ще рік тривали суди. Нарешті прийнято остаточне рішення на користь банку", — розповів нам представник кредитора.

Під’їжджаємо до заміського будинку в районі Борисполя, охорона банку відразу оточує будинок. Позичальник не впускає нас на свою територію, перегородивши в’їзд машиною. Годину триває словесна перепалка. Нарешті судовий виконавець потрапляє в будинок і починає опис того, що є невід’ємною частиною будинку (прибудови, гаражі та ін.). Меблі, дорогий джип й інше майно боржника виконавець поки не враховує, вартість застави по ідеї повинна з надлишком покрити заборгованість за кредитом навіть з урахуванням пені.

Позичальник налаштований агресивно, він щоразу заявляє, що банк не має права й він може в будь-який момент викликати загін "Беркута" і нас "усіх тут покладуть". Через кілька годин закінчують описувати майно, акт підписується, і будинок переходить на семиденне зберігання представникам Мін’юсту. Через тиждень, якщо боржник не сплатить борг, застава автоматично відійде банку, який виставить його на продаж.

Увесь цей час позичальник житиме у своєму будинку, бо для його виселення потрібно отримати додаткове рішення суду про виселення. Ми закінчуємо роботу й виходимо на вулицю, хазяїн ще раз погрожує нам "Беркутом", обіцяє розібратися і "всіх посадити".

Будуть бити

По правді, банкам зараз невигідно масово застосовувати суворі заходи до боржників. Ціни на нерухомість суттєво знизилися, що робить реалізацію застав проблематичною. Бум іпотечного кредитування в Україні припав на 2006–2008 роки, тобто позикоодержувачі, які платили за графіком, не встигли погасити навіть п’яту частину від загальної суми позики. Комерційні ж банки виставляють заставні об’єкти на продаж не за їх ринковою вартістю, а за ціною, що відповідає сумі заборгованості за кредитом, що у більшості випадків перевищує їх реальну ринкову ціну", — пояснює директор по роботі з проблемними активами VAB Банку Станіслав Людкевич.

Однак до тих клієнтів, які відмовляються виконувати свої зобов’язання з обслуговування кредиту й не погоджуються навіть на реструктуризацію заборгованості, банки все-таки почали застосовувати процедури стягнення боргу, передбачені українським законодавством. "Банк уже розпочав кілька судових процесів проти несумлінних позичальників", — розповів голова правління OTP Bank Дмитро Зінков.

Зазвичай позов подається після двох-трьох місяців прострочення платежів й ігнорування клієнтом усіх спроб банку змусити його дотримуватися графіка розрахунків. Якщо є докази, що заборгованість безперечна (тобто позичальник не оскаржить цей факт), можна обійтися без суду й стягнути заставу на користь фінустанови на підставі виконавчого запису нотаріуса.

Руки геть від квартири

Щоб не доводити справу до розбірок з банком, краще завчасно подбати про реструктуризацію боргу. Відповідно до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" у країні діє мораторій на відчуження житла позичальників до 2011 року в тому випадку, якщо вони можуть платити хоча б відсотки. Тому спроби банку виселити позичальника, який погодився на кредитні канікули або інший варіант реструктуризації кредиту, незаконні.

Якщо ж момент упущений і утворилося солідне прострочення, що дозволяє кредиторові ініціювати судовий процес, вихід теж є — затягти позов. У цьому допоможе досвідчений юрист, адже оскаржити можна чи не кожний нюанс судового процесу: рішення суду, дії колекторів, державних виконавців і навіть експертну оцінку вартості майна.

Протягом усього часу оскарження (тобто не менше року, а то й двох) позичальник може преспокійно жити у своїй квартирі або будинку. А за цей час, дасть бог, і гроші з’являться, тоді можна буде підписати мирову угоду й знову розраховуватися за кредит.

Затягування справи, звісно, може привести до накопичення штрафів за прострочену заборгованість. Однак, по-перше, суд на настійну вимогу позичальника може зобов’язати банк не нараховувати штрафи й пеню до закінчення розгляду справи. А по-друге, позовна давність вимог про стягнення неустойки, штрафу й пені коротка — рік. Отож банк просто не зможе значно нажитися на позичальнику за рахунок штрафів.

Можна пред’явити й свої претензії до банку-кредитора у вигляді зустрічного позову. Більшість банків не виконували постанову НБУ №168 від 10 травня 2007 року й не інформували позичальників про валютні ризики кредитних угод, а також про ефективну (з урахуванням усіх платежів) ставку по кредиту. Якщо боржник не підписував документ, у якому йшлося, що він ознайомлений з умовами кредитування відповідно до цієї постанови, можна сміло звинувачувати банк у тому, що він не повідомив про всі нюанси кредитної угоди й порушив вимоги центробанку. Оскаржити можна й підвищення кредитної ставки без належних на те підстав.

З дітьми — на вулицю?

Уникнути виселення можна, прописавши в заставній квартирі інваліда, а краще — дітей. За законом неповнолітніх не можуть виселити без згоди органу опіки й піклування і без надання рівноцінного житла взамін. Держава (не банк) зобов’язана виділити позичальникові житло з урахуванням як вимог опікунського органу, так і обов’язкової норми житлоплощі на людину (мінімум 13,65 м2 на кожного члена родини). Якщо таке житло не може бути надане (а де його взяти в період кризи?), виселення відкладається. Формально процес перебігатиме так: державний виконавець складе акт про те, що приміщення не надане, і звернеться до суду з клопотанням про визначення порядку подальшого виконання рішення суду або відстрочки його виконання. До ухвалення рішення судом будь-які виконавчі дії неможливі.

Однак слід зазначити, що в банках теж сидять не простаки, тому на противагу такому маневру позичальника придуманий контрзахід. "Найчастіше банки в судовому порядку визнають прописку дітей у заставній квартирі шахрайством, що підпадає під кримінальну відповідальність, і позичальникові нічого іншого не залишається, як добровільно виписати дітей з кредитної квартири", — каже аналітик ІФ "Інтерфон" Вікторія Кернеш.

КОМЕНТАР

Ірина Скірчук, заступник голови правління банку "Хрещатик"

Найскладніший період як для населення, так і для кредитно-фінансових установ був восени минулого року — тоді на хвилі паніки багато позичальників не могли обслуговувати свої кредити. Банки розробили для своїх клієнтів програми реструктуризації боргу, що дозволяють змінювати валюту позики або йти на кредитні канікули тривалістю до шести місяців. Сьогодні багато позичальників, які тоді втратили роботу, уже знайшли нові джерела доходу. Це по-перше. По-друге, реалізація застав по іпотечних кредитах триває досить довго — від шести до дев’яти місяців. Це невигідно ні позичальникові, ні банку. По-третє, ціни на нерухомість упали, тому, продавши квартиру, придбану рік тому, ту суму, яку вона коштувала тоді, сьогодні не виручиш. Отже, кредит буде погашений частково. По-четверте, зараз нелегко знайти покупця на квартиру, тому що неможливо взяти іпотечний кредит, а саме під такі кредити й укладалася більшість угод. Сьогодні реальних покупок дуже мало, а якщо і є, то їхня вартість до $100 тисяч. Тому я впевнена, що масовий розпродаж заставної нерухомості — це міф.

По матеріалам Weekly.ua.