Війна на чесність

Цікавинкою страйкболу і його основною відмінністю від пейнтболу й інших подібних ігор є зброя. Основа страйкболу — реалізм: у руках гравців точні копії справжньої зброї, яка максимально наближена до неї за скорострільністю, прицільною дальністю й іншими тактико-технічними параметрами.

На відміну від пейнтболу, де стріляють капсулами з фарбою з маркерів (ручної пневматичної зброї) практично без прицілу, у страйкболі є понад 100 видів зброї: пістолети, автомати, гвинтівки, гранати, міни, ножі. Стріляють у грі з точних пневматичних копій реальної бойової зброї, яка виготовлена з пластику й легкого сплаву, пластмасовими кулями калібру 6 мм і швидкістю польоту кулі 90 м/с. 100 пострілів у середньому коштують 4 грн. (у пейнтболі — 25 грн.).

Гравець вважається вбитим, якщо в нього потрапила хоча б одна куля. Тобто гра йде на чесність.

За словами одного з організаторів "Колумбії" Михайла Савранського, масштабні ігри любителів страйкболу зі стажем можуть тривати до півтори доби. Новачкам же зазвичай пропонують короткі сценарії з подальшим аналізом їхніх дій.

Якщо розглядати страйкбол з точки зору витраченого часу, зусиль і грошей, стає зрозуміло, що левова частина витрат припадає на антураж. А уявлення про останній почерпується з кіно, книг, фотографій, статей. Але згодом, досхочу намилувавшись собою у військовій формі й обвішаним зброєю, багато хто розуміють, що одного антуражу недостатньо — необхідний антураж гри. І тоді на перший план виходить грамотний сценарій.

Сценарії можуть бути різними: "полювання" на групу супротивника, захоплення укріплювального району, знищення диверсійного загону й навіть замах на президента. "Обкатаних у бою" заготовок багато, однак ніхто не перечить гравцям запропонувати свою сюжетну схему.

Київський організатор страйкбольних ігор Богдан розповів, що найпопулярнішими сценаріями в Україні довгий час були В’єтнам і Афганістан. Причому якщо київські гравці віддавали перевагу ситуаціям в Афганістані сучасному (натовському), то, наприклад, в Одесі грали сюжети часів радянської окупації. Останнім часом популярності набуває тема Другої світової війни. Але антураж для таких ігор вимагає серйозних витрат — строгі організатори вимагають історичної відповідності у всіх моментах, аж до онуч.

Щовихідні страйкбольні команди виїжджають у ліси, на полігони й на занедбані об’єкти, щоб розігрувати нові сценарії. Наприклад, улюбленими об’єктами київських гравців став ліс у Биковні, Новояворівський армійський полігон, колишній полігон МНС за Козином, недобудований асфальтовий завод поблизу ТЕЦ-6. Найближчого вікенду на занедбаній фермі за Харківським житломасивом будуть відбивати атаки арабських терористів-камікадзе на машинах.

Пограти в страйкбол сьогодні можна в 15 містах України. Зброю і спорядження пропонують у мережах спеціалізованих магазинів "Мілітарист", "Штурм" і Wehrwolf. Ціни на зброю такі: автомати й гвинтівки — від 1,5 до 3 тис. грн., пістолети — від 0,5 до 1,5 тис. грн., кулемети — від 2,5 до 4 тис. грн. Усього в асортименті понад два десятки позицій: зброя, боєприпаси, одяг, взуття, захисне спорядження, способи маскування, засоби зв’язку й навігації, кемпінгове встаткування, ліхтарі й багато іншого. Загалом, на війні як на війні.

Цікаво

Після Другої світової війни Японія підписала Акт про беззастережну капітуляцію, згідно з яким країні заборонялося мати свої збройні сили й проводити військові навчання з використанням справжньої зброї. Це стимулювало японських інженерів до створення пневматичних копій бойової зброї.

Ці копії були абсолютно безпечні, оскільки стріляли пластиковими кулями діаметром 6 мм, але виглядали доволі реалістично, тому що повністю відтворювали зовнішній вигляд відповідних бойових зразків зброї, мали такий же принцип складання-розбирання, масу й скорострільність.

Японці отримали можливість абсолютно легально займатися вишколом. Природно, що така зброя стала загальнодоступною. Так з’явився новий різновид військової гри.

Пік її популярності у Японії припав на початок 80-х років XX століття. Відтоді гра набула безліч шанувальників по усьому світу. Термін "страйкбол" придумали ентузіасти цієї гри з Росії в 1997 році. На Заході гру називають airsoft або hardball. В Україні Федерація страйкболу була створена 2002 року.

По матеріалам Weekly.ua.