Гіркі пігулки

Список препаратів, які найчастіше підробляють: Супрастин, Трихопол, Мезим, Віагра, Лінекс, Но-Шпа, Ністатин

Восени до аптек потягнулися навіть ті, хто зазвичай не користується їхніми послугами. Але там їх підстерігає чимало небезпек. П’ята частина всіх препаратів, які знаходяться на аптечних полицях, підроблені. Однак влада на це не реагує: за 2008–2009 роки жодну аптеку або виробника не позбавили ліцензії. Хто зацікавлений у фальсифікації медпрепаратів, як підробки потрапляють до рук пересічного українця і що робити, аби захиститися від ліків, що можуть тільки нашкодити, вивчав Weekly.ua

Увечері Ользі С. зробилося дуже погано: у маршрутці вона зомліла. Діагноз виявився, хоч і не катастрофічним, але й не втішливим. Інтоксикація від прийнятих протягом дня таблеток проти застуди Флюколд — точніше, їхньої підробки. Визначити його склад так і не вдалося — всі чотири таблетки з бластера Ольга випила, а нова упаковка, придбана в тій же аптеці і яка пройшла перевірку в Державній лабораторії контролю якості лікарських засобів, виявилася нормальною. Ольга обійшлася промиванням шлунка, а комусь у критичній ситуації не допомогли ліки. Так було з пацієнтом педіатра з 30-літнім стажем Катерини Лукашенко. "Хорватський антибіотик широкого спектру дії Сумамед насправді виявився "пустушкою", хоча раніше маля вже приймало такі ліки, і лікування було успішним. Останнім часом ми з колегами навіть складаємо списки сумнівних ліків", — розповіла вона Weekly.ua.

Постійно зростає кількість виявлених неякісних препаратів. Так, за весь минулий рік Держлікінспекція вилучила з обігу 20 серій 12 найменувань ліків, оскільки вони виявилися фальсифікованими. А тільки від початку нинішнього року до середини вересня виявлено фальсифікату вже 32 серій 21 найменування. Експерти стверджують, що насправді ситуація ще гірша. У країні сформувалася ціла система імпорту, виробництва й збуту різних нелегальних лікарських препаратів.

Як підробки потрапляють до рук споживача?

Фармацевтичний бізнес знаходиться на третьому місці за прибутковістю після торгівлі зброєю і наркотиками

На частку великих аптечних мереж припадає майже половина продажів нелегальних медикаментів. За твердженням одного з гравців фармринку, фальсифіковані, контрафактні й неліцензовані в Україні ліки реалізують як столичні, так і регіональні аптеки. Їх спокушає нижча ціна, ніж при оптовій закупівлі ліків, завезених законних шляхом, — як мінімум на розмір ПДВ (20%). Як максимум — ціна може відрізнятися в кілька разів, якщо ліки — фальшивка або "пустушка". Так, в одній з донецьких аптечних мереж журналісти Weekly.ua виявили Віагру й Ністатин практично за закупівельною ціною. На прохання прокоментувати цей факт керівництво аптеки запевнило, що це лише маркетинговий хід. Тим часом експерт ринку в приватній розмові засумнівався у такому маркетингу. На його думку, налагодити подібну торгівлю аптеки можуть тільки при заступництві з боку представників місцевої влади, податкових і силових органів. За його даними, відкати чиновникам і силовикам за можливість спокійно продавати нелегітимний лікарський продукт можуть досягати 30–40% від обороту.

Друге джерело надходження на наш ринок фальшивих медикаментів — "чорні" дистриб’ютори, що реалізують товар через Інтернет. Частка медикаментів сумнівної якості у віртуальних продавців як оптових, так і роздрібних досягає 50%. Їхніми послугами користуються, як правило, дрібні аптечні кіоски. "Ми не можемо перевірити кіоски, які тільки-но відкрилися. Як мінімум протягом трьох місяців після відкриття. Увесь цей час вони спокійно продають будь-який товар. А потім просто закриваються і переоформляються на нового власника. І ми їх не дістанемо протягом трьох місяців. Так може тривати дуже довго", — розповіли Weekly.ua у МВС.

Звідки дровенята?

Обсяг нелегального ринку лікарських препаратів в Україні на місяць становить майже $58–60 млн. на місяць, на рік — $720 млн.

Фальсифіковані й контрафактні ліки надходять на український ринок, як правило, з-за кордону. Завдяки глобалізації реалізовувати їх стало набагато легше, ніж ще 10–20 років тому. Та й горезвісна інтеграція у світовий економічний простір зіграла з українцями злий жарт. Ліки можуть вироблятися в одній країні, продаватися в іншій, реекспортуватися до третьої. В Україні приблизно 60% ліків, які продаються, імпортні, 2–3% (вартістю майже $64 млн.) з них — підробки. Надходять вони в основному з Італії й Польщі, США. Торік, коли найбільші оптовики підвищили ціни на ліки на 70–200%, аптеки з легкої руки прем’єр-міністра Юлії Тимошенко потрапили під пильний нагляд податківців. Вони щодня перевіряли до 400 торговельних точок і виявили чимало порушень. З’ясувалося, що понад 50% препаратів було завезено через нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах і зонах з пільговим режимом оподатковування, ще майже 37–40% — із США (водночас задокументовано лише 1% прямих поставок з Америки).

Однак головними світовими виробниками фармпідробок є Індія, ОАЕ та Китай і, хоч як парадоксально, Швейцарія, що кілька років тому потіснила ОАЕ Адміністрація США контролю за продовольством і медикаментами Food and Drug Administration наводить аналогічні дані: приблизно 20% контрафактних медикаментів і 40% фальшивих субстанцій мають індійське й китайське походження.

Більшість з цих підробок потрапляють на полиці аптек від українських виробників, потужності яких простоюють на 20%. Найчастіше на деяких підприємствах, які вдень випускають вітчизняні ліки, вночі ці ж препарати фасують у закордонні, фірмові пакування. І хоча вітчизняні фармацевти в офіційних розмовах кивають на імпортерів, у приватних зізнаються, що, як правило, заводи-виробники відпускають товар за готівку без відповідних документів на 20% дешевше.

Є ще одна схема. Річ у тому, що українське законодавство допускає імпорт медикаментів в "мішках" (тобто оптом) з подальшим фасуванням в Україні. Саме так, у мішках, надходять до нас дешеві китайські або індійські аналоги дорогих ліків, а в ночі їх фасують уже на наших підприємствах у фірмові пакування. Якість речовин, які використовуються при виробництві, часто буває дуже близькою до аналога. Тому й виходить, що іноді підробку не побачить навіть фахівець, її може виявити тільки спеціальна хімічна лабораторія. З огляду на те, що в Україні приблизно 140 фармпідприємств, з яких вимогам GMP відповідають тільки 24 виробничі ділянки й 12 виробників, це здається дуже імовірним.

Кілька місяців тому СБУ припинила діяльність такого "виробника" здоров’я. Злочинці виготовляли субстанцію, яка використовується в лікуванні серцевих захворювань. Протягом кількох років, починаючи з 2005-го, вони налагодили не тільки промислове виробництво, але й реалізацію фальсифікату через аптечні мережі Києва, Чернігова й Харкова. А вже 2009 року на одному з провідних фармацевтичних підприємств Києва кримінальні фармацевти виготовили 2,2 тис. л такого фальсифікату. Далі субстанція реалізовувалася на підприємства фармацевтичної галузі для виготовлення неврахованих партій ліків..

Що, фальшуємо?

За оцінками Об’єднання виробників медичних препаратів, на світовому ринку приблизно 7% ліків є фальшивими. Можливий щорічний збиток від продукції "чорного" ринку оцінюється від $3,4 млрд. до $25 млрд.

Підробляють не найдешевші (зрозуміло, яка з них користь), але й не найдорожчі препарати (оскільки продаються мало). Серед препаратів, що найчастіше підробляються, — ліки середньої цінової категорії й, як правило, дуже популярні серед лікарів і хворих. Можна навіть стверджувати, чим більше рекламуються ті чи ті ліки на телебаченні, тим більше в них шансів бути підробленими. Найчастіше зустрічаються підробки антибіотиків — до 42%. За ними йдуть гормональні (до 20%) і протигрибкові препарати (7%). Підробляють переважно імпортні ліки. Генеральний директор вітчизняного підприємства "Лекхім" Тетяна Печаєва стверджує, що українські ліки не підробляють, бо вони, як правило, належать до низької цінової категорії.

Але ми можемо "пишатися" своєю країною. На відміну від загальносвітового ринку, на якому, за даними ВООЗ, понад 60% підроблених ліків не містять активних інгредієнтів, в Україні більшість фальсифікатів за складом в основному відповідають справжнім препаратам. Тобто рівень підробок у нас дуже високий, і вони становлять трохи меншу небезпеку для пацієнтів. У всякому разі, за даними Держлікінспекції, "на території України не було зафіксовано інформації про летальні випадки через уживання фальсифікованих лікарських засобів". Але за оцінками експертів, потенційно небезпечні для здоров’я абсолютно всі фальсифікати — "пустушки", копії, контрафактні препарати. Усі вони не проходять належний контроль якості.

Хто відповідатиме

У потерпілого від фальшивих ліків, якщо він, звісно, залишився живим, дуже мало шансів притягти до відповідальності несумлінного продавця, дистриб’ютора чи виробника. Єдине, що вони можуть втратити, — це ліцензії. Дмитро Моргун, генеральний директор ЮК "Юрістстронг" розповідає: "Цивільно-правова відповідальність наступає тільки тоді, коли прийом фальшивих ліків зумовив важкі тілесні наслідки, кримінальна — тільки за фактом смерті". Показово, що за останні роки жодну вітчизняну аптеку не позбавили ліцензії за торгівлю підробленими або контрафактними медикаментами.

Тим часом світовий досвід показує, що єдиним ефективним способом боротьби з контрафактними ліками є жорсткість контролю і покарання. Наприклад, у Франції виробництво й імпорт фальсифікованих лікувальних засобів за законом карається позбавленням волі на термін чотири роки або штрафом у розмірі 400 тис. євро, а організація незаконної мережі збуту — строком п’ять років або штрафом у розмірі 500 тис. євро. Проблема в тому, що не завжди навіть фахівцям вдається відрізнити фальсифікат від оригіналу — настільки досконалі технології виробництва підроблених ліків. Тому щоб не страждали невинні, карати треба, насамперед, за виробництво, а не за збут. В Україні ж проект змін до закону України про лікарські засоби, що передбачає кримінальну відповідальність за виготовлення підробок і адміністративну — за їхнє поширення, тільки готується. Коли його приймуть, з огляду на повну недієздатність парламенту, прогнозувати складно. Тому пересічний українець, як завжди, — наодинці зі своїми проблемами. Що йому залишається? Піклуватися про себе й своє здоров’я самому.

ВАЖЛИВО

Як не наразитися на фальшивку

1. Купуйте ліки тільки в аптеках.

2. Запитуйте сертифікат відповідності.

3. Завжди зберігайте упаковку й чек.

4. Якщо ви купуєте ліки не вперше, прихопіть із собою старе пакування. Порівняйте їх. Зверніть увагу колір пакування зовні й усередині. Картон пухкий сірий? Це ознака неякісних ліків! Порівняйте інструкції із застосування — вони повинні бути ідентичні. Згадаєте, яким був колір, форма й гравірування на старих перевірених таблетках

5. Зверніть увагу на розмір шрифту, спосіб нанесення терміну придатності й номер серії ліків. У одного й того ж виробника все має збігатися аж до дрібничок.

6. І останнє, якщо з’явилися сумніви, проконсультуйтеся, можливо, це виробник змінив зовнішній вигляд препарату — саме для захисту від підпільних виробників ліків.

КОМЕНТАР

Євген Кулинич, генеральний директор ТОВ "Фармастор" (мережа аптек "Аптека доброго дня")

Основна ознака фальсифікованого або контрафактного товару — продавець не видає покупцеві чек. Це красномовне свідчення того, що аптека продає невраховані, сумнівного походження медикаменти. Крім цього, без чека можуть продаватися й не ліцензовані в Україні, а отже, заборонені до продажу, препарати іноземного виробництва. Вони можуть бути зовсім непідробними, але завезені до країни нелегально. Покупець у всіх цих випадках ризикує своїм здоров’ям. До того ж, без чека, який підтверджує факт придбання даного препарату в конкретній торговельній точці, він не зможе відстоювати свої законні права. Таким чином, покупців повинна насторожити порівняно низька ціна препарату й відсутність чека.

ЦІКАВО

Усі нелегальні ліки діляться на три категорії:

1. Фальсифіковані (підроблені).

2. Забраковані (втратили якість при транспортуванні й зберіганні, минув термін придатності) — деякі заповзятливі "фармацевти" купують партію медикаментів з простроченим терміном придатності, після чого просто переклеюють етикетки, вказуючи на них новий термін реалізації ліків).

3. Контрафактні (випущені з порушенням прав на торговельну марку).

Фальсифікати бувають:

• плацебо ("пустушки", не містить оригінальної діючої речовини й, звісно, на 100% складаються з наповнювача — крейда, вода та ін.);

• імітація;

• змінені ліки.

По матеріалам Weekly.ua.