Чи зможе комісія Рудика розрубати Китаївський вузол?

Сьогодні, 14 грудня, виповнюється 9 років із дня захоплення ченцями Китаївського монастиря (УПЦ МП) навчальних та адміністративних корпусів Київського державного науково-виробничого комбінату, а також рівно рік від дня загибелі мешканки будинку по вул. Китаївській 32/5 Ірини Калашникової.

Гадається, що це буде не останнім "ювілеєм" у протистоянні "кияни-ченці". Оскільки вирішити проблему може лише держава. Держава ж "грається у комісії".

"proUA" спробував з’ясувати ефективність роботи державних мужів на прикладі китаєвського конфлікту. Тим паче, що свої висновки вони мали дати вже давно. Отож.

Нагадаємо, що для врегулювання проблемних питань, пов’язаних з діяльністю Свято-Троїцького чоловічого монастиря міста Києва Кабмін на початку жовтня доручив КМДА створити робочу групу, і в місячний термін проінформувати про результати.

Одразу зазначимо, що голова робочої групи – заступник мера Сергій Рудик повідомив пресі, що він вже просив Кабмін продовжити цей термін. "Я не хочу формально підійти до цієї проблеми", — сказав він.

Ми ж в вирішили підійти до справи навпаки: суто формально. Спираючись на протоколи №1 і №2 двох перших засідань та диктофонних записів із третього, виїзного, засідання робочої групи. Щоби читачі відчули ритм життя влади.

Питання, якими займалась комісія:

1. Кримінальні справи

У протоколі №1 від 28.10.2009р.

Доручено Головному управлінню у справах національностей та релігій (Власенко О.І.) підготувати запит до Головного слідчого управління МВС України з проханням надати інформацію щодо кримінальної справи № 01-13604.

Нам не вдалося з’ясувати, яка саме справа схована під № 01-13604. Мусимо, однак зауважити, що комісія мала би цікавитись не лише однією справою. Адже їх, незакритих, є принаймні дві:

- за фактом захоплення ченцями монастиря "Китаївський пустинницький скит" (тепер Свято-Троїцький чоловічий монастир міста Києва УПЦ ) навчальних та адміністративних корпусів Київського державного науково-виробничого комбінату

- за фактом захоплення монастирем частини ділянки, площею 0,3 га, що рішенням Київської міськради відведена СВАТ "Київська овочева фабрика".

Межі монастиря

У Протоколі № 2 від 09.11.2009 записано:

Управлінню земельних ресурсів, Голосіїській РДА надати інформацію щодо меж земельної ділянки, яка відведена Свято-Троїцькому чоловічому монастирю.

Термін 17.11.2009

Через місяць. На виїздному засіданні 09.12.009 р.

Начальник Головного управління у справах національностей та релігій Ольга Власенко сказала пресі: "Невизначені і межі монастиря".

Хоча ще 17 вересня на сесії Київради депутат Олександр Незнал (БЮТ) , заст. голови Голосіївської РДА озвучив запит до міського голови, у якому запропонував створити Київрадою комісію для остаточного вирішення проблеми і зняття напруги в районі.

"По — перше, не визначені межі земельної ділянки монастиря. Священнослужителі, отримавши у використання монастир, не довели до кінця справу землевідведення. Державного акту на землю у них не має, про це свідчить лист Управління земельних ресурсів".

Як бачило Голосіївська РДА володіє інформацією з цього питання. Тому незрозуміло – навіщо робоча група Рудика витрачає час на його з’ясування... І скільки місяців для цього потрібно?

Межі охоронної зони

Це питання є одним із найважливіших, оскільки саме через те, що на цій території знаходить Китаєвський археологічний комплекс, українські закони не дозволяють приватизовувати будинки, що знаходяться у зонах заповідників.

У протоколі №1 від 28.10.2009р. сказано

Головному управлінню культурної спадщини (Кухаренко Р.І.) надати обгрунтовану схему меж заповідника у мікрорайоні "Китаїв" та описове пояснення по кожному будинку.

У Протоколі № 2 від 09.11.2009 записано

Головному управлінню земельних ресурсів (Кулаковський Ю.П.), Голосіївській РДА ( Садовой С.М.) для визначення статусу будинків на території Свято-Троїцького чоловічого монастиря, приведення їх у відповідність з поштовими адресами та підготовки схеми меж заповідника у мікрорайоні "Китаїв" надати Головному управлінню культурної спадщини кадастровий план розташування будинків з позначенням відповідних номерів.

На виїзному засіданні 09.12.009 р.

Після закінчення роботи комісії Рудик повідомив пресі: "Ми на сьогодні не маємо документів про підтвердження меж заповідника. Мешканці хочуть приватизувати житло — їм відмовляють оскільки це заповідна зона. Ми просимо як державна комісія у конкретних державних органів – надайте нам документи, що покажуть де є охоронна зона. Протягом останнього місяця ми не можемо отримати цей документ. Сьогодні прийняли рішення і звертаємось до мера, і до Кабміну – щоб ці служби це з’ясували: чи має право конкретний мешканець на приватизацію чи ні".

Гуртожитки на території монастиря

У протоколі №1 від 28.10.2009р. доручено Голосіївській РДА спільно із юридичним управлінням КМДА (Бабіч А.О.) та ГУ комунальної власності

(Чуб. А.В.) вивчити рішення судових інстанцій з майнових та земельних питань, які склалися у мікрорайоні Китаєво, надати висновок про фактичного власника майна, земельних ділянок та житлового фонду.

У Протоколі № 2 від 09.11.2009

ГУ комунальної власності ( Чуб. А.В.) та Голосіївській РДА з’ясувати та письмово поінформувати робочу групу щодо форми власності трьох гуртожитків, які знаходяться у мікрорайоні Китаєво.

На виїзному засіданні 09.12.009 р.

Єдиним чиновником у якого було робоче питання, став заступник голови КМДА, начальник Головного управління житлового забезпечення Михайло Голиця:

Михайло Голиця — Ми хочемо з’ясувати власника. Просте питання.

Владика Павєл: — У власності держави

Михайло Голиця: – Ні-ні. Такого не буває. Є документ…

Владика Павєл: — Все находиться у власності держави, а ми являємося довговічними орендарями. Ну то я може лучше знаю.

Довелося Сергію Рудику представити, хто задає питання: — Голиця – заступник мера з житлових питань

Владика Павєл: — Ми музей, всі керівники знаходяться в управлінні міністерства культури, а вся Лавра — в управлінні міста Києва.

Голоси членів комісії : – Але ми не про Лавру говоримо...

Владика Павєл: — Я думаю що тут так само.

Михайло Голиця: — Ми з’ясували, що житлові будинки є у комунальній власності Голосіївського району.

Владика Павєл: — Не можу сказати.

Михайло Голиця: — Зараз виникло питання, що невідома доля 3 об’єктів, у чиїй вони власності. У когось може є правовстановлюючий документ, міна, купча?

Владика Павєл, який знов відчув неладне: — А тепер я вам задаю питання: скажіть будь ласка, ми зібралися за ці будинки, що знаходяться у монастирі чи ті, що є спірними із громадянами. Там вже передано.

Мешканець: – А чому не треба

Владика Павєл: — Я поки що відстоюю ваші інтереси, а не монастиря…

Після закінчення роботи Рудик повідомив пресі: "Житло вилучене з цього комплексу за рішенням суду і належить Голосіївській райраді. Вона має прийняти рішення – чи має вона можливість відселити людей".

Про те, що Голосіївська райрада такої можливості немає, ще у 1999 році – до передання цілісного майнового комплексу Китаєвський пустинницький скит міністра Агропромислового комплекса Супіханова повідомляв перший заступник Московської (нині Голосіїївської РДА) П.Копил.

Голова Голосіївської РДА Сергій Садовой теж не має жодних можливостей для відселення мешканців, для цього ще влітку просив мера Черновецького створити комісію.

Пам’ятки Китаєва

У протоколі №1 від 28.10.2009р.

ГУ охорони культурної спадщини вивчити питання щодо додержання норм і правил у сфері охорони культурної спадщини Свято-Троїцьким чоловічим монастирем.

У Протоколі № 2 від 09.11.2009

ГУ охорони культ спадщини у звязку з руйнацією будівлі церкви Серафима Саровського терміново переглянути охоронні договори, укладені із Свято-Троїцьким чоловічим монастирем та вжити вичерпних заходів щодо порушення вимог чинного законодавства у сфері охорони культ спадщини.

На виїзному засіданні 09.12.009 р.

Церква Св. Серафима Саровського (1904 р.), яка розташована за адресою Китаївська 32/1. Зараз на місці дерев’яної церкви-пам’ятки національного зачення — незакінчена будова храму Андрея Боголюбського, що зводиться монахами без жодного дозволу на будівництво.

Сергій Кобрин, головний реставратор ГУ охорони культурної спадщини КМДА:

- Про цю памятку національного значення з нашим управлінням було укладено охоронний договір. Охоронний договір не дотримувався. Ми зараз бачимо нове будівництво.

Владика Павєл: — Не зовсім нове.

Сергій Кобрин: — Моя пропозиція – привести все у відповідність до чинного пам’яткоохоронного законодавства. Це вже не пам’ятка. Фахівці повинні дати свій висновок, чи можна це будівництво залишати, і чи можна його вважати пам’яткою національного значення.

Рудик – пресі: "У частині пам’яток національного значення –Управління охорони культурної спадщини, на мою думку, опікується неналежним чином в одному конкретному випадку ( церква Серафима Саровського – ред.). Нам має дати роз’яснення – державна служба охорони культурної спадщини. Я хочу бачити документ".

Кладовище

Кладовищем у нашому випадку є ділянка 0,3 га, яка прилягає до стін Китаївського пустинницького скиту. Монахи вважають цю землю своєю.

У протоколі №1 від 28.10.2009р. засідання міжвідомчої робочої групи з врегулювання проблемних питань, пов’язаних з діяльністю "Свято-Троїцького чоловічого монастиря міста Києва УПЦ"

Доручено Головному управлінню ритуальних послуг (Кутіщев М.О.) перевірити відповідність розміщення кладовища поблизу житлових будинків до вимог чинного законодавства – термін 04.11.2009

У Протоколі № 2 від 09.11.2009

Голосіївській районній у м.Києві державній адміністрації (Садовой С.М.) та Головному управлінню ритуальних послуг (Кутіщев М.О.) терміново вирішити питання щодо перепоховання останків з території, прилеглої до житлових будинків у мікрорайоні "Китаїв" — термін 12.12.2009

Тим самим спільно з правоохоронними органами вжити заходів щодо недопущення у подальшому поховань поблизу житлових будинків у мікрорайоні "Китаїв"

На виїздному засіданні 09.12.009 р.

Комісія покинула територію монастиря і підійшла до земельної ділянки, що передана рішенням Київради "Київській овочевій фабриці" (КОФ). Цю ділянку монастир без жодних законних підстав почав використовувати під своє кладовище.

Юрист КОФ: — Так це земля КОФ.

Владика Павєл: — Цю землю віддали зовсім іншим людям (59 га), з якими ми зараз воюємо, які хотіли тут зробити розважальний комплекс.

Юрист КОФ: — Не було тут ніякого комплексу.

Владика Павєл: — Я краще знаю, що тут хотіли зробити. Через те піднімалось питання.

Монах: – Цій же структурі віддали городи всіх людей.

Мешканець: – Хто дав дозвіл похоронити тут трьох людей?

Владика Павєл: — А я вам відповідаю – той самий, що дав дозвіл загарбати ці території. Я вам задаю питання…

Рудик: – Читаємо протокол попереднього засідання комісії. Інформація про перепоховання останків. Відповідь Голосіївській РДА зі слів благочинного отця Іллі: на перепоховання є дозволи. Я сам як голова робочої групи хотів би їх побачити…

Після закінчення роботи Рудик повідомив пресі: "Ми на власні очі подивились місця поховання. В одному випадку ми отримали документ, у двох інших — ні. До кінця тижня нам обіцяють надати ці документи".

...Скоро четверте засідання комісії. Можливо, нарешті їм почнуть відповідати?