Анна, яка дала Франції всіх Філіпів

Нещодавно перша столиця французьких королів – Санліс вшанувала пам’ять своєї королеви, київської княжни Анни Ярославни. Про цю подію, про дружбу з Києвом, про те, що французи знають про Україну, розмовляємо з віце-президентом Комітету побратимства Санліс-Печерськ, українкою за походженням Анною Кантер.

Анно, Санліс – це колиска Капетінгів, чи відзначає місто всіх своїх королів?

Санліс — справді колиска багатьох французьких королів, але ми не часто їх вшановуємо. Відзначаємо лише окремі великі дати: такі як 1000-ліття Гуго Капета, власника Санлісу, що був обраний королем Франції у 987 році, чи Генріха (Анрі) І. До минулого року і пам’ять про Анну Київську ми вшановували лише месою в абатстві Святого Венсана, яке вона збудувала.

Як саме виник задум свята Анни Ярославни в Санлісі?

Ми шукали щось цікаве, аби відзначити п’яту річницю побратимства з Печерським районом Києва. Щось яскраве, щоб запросити людей з Парижа (до якого лише 40 км), українську діаспору Франції та наших друзів з Печерська.

Свідчення, що збереглися про королеву Анну, кажуть про неї як про жінку мудру, щиро віруючу, гарну. Ви, мабуть, здивуєтесь, але Анна започаткувала в династії французьких королів нове ім’я — Філіпп, яким назвала свого сина-первістка. До неї цього імені французи не знали. Тому цей символічний образ видався нам переконливим як для святкування ювілею нашого побратимства, так і в ширшому сенсі — для відзначення багатовікових українсько-французьких взаємин. І, як сказав мер міста Жан-Крістоф Кантер на урочистій церемонії, Санліс сьогодні – це єдине місце у Франції, де українці з цілого світу можуть почувати себе як вдома.

У Франції Київська Русь асоціюється з Росією, як Вам вдалося змінити напис під скульптурою Анни в абатстві Сен-Венсен?

- Ця скульптура Анни стоїть в абатстві з XVII століття. І напис, який там був, французькою означав "Анна Руська". Ця назва справді асоціювалася у сучасних людей з Росією, бо по-французьки звучит однаково, хоча в давнину Руссю називали сучасну Україну. Лише з часів Петра І, з його ініціативи, ця назва закріпилася за тією державою, яка до того називалася Московією, а нині її всі знають як Росію. Тож, аби не виникало плутанини, після здобуття Україною незалежності у 1991 році, українська діаспора добилась, щоб напис на пам’ятнику було змінено на "Анна Київська". Тому Дні Анни, які ми відзначаємо в середині травня, є такими важливими і для нашої діаспори, і для посольства України, і для Комітету побратимства Санліс-Печерськ.

У перші роки української незалежності чинилися спроби переписати цей напис на "Анну Руську"...

Дійсно, чинився певний тиск. Але не думаю, що перейменування могло відбутися. Важливо далі привертати увагу до цієї королеви, зокрема, й під час таких святкувань, які щойно відбулися. Можливо, деякі французькі історики почнуть детальніше вивчати той період нашої історії. І заодно зміцнювати акценти в історичних зв’язках між Францією та Україною. Всі добре знають, що дружні стосунки Франції й Росії не припинялися з XVIII століття. Набагато легше вивчати ці виразні, відносно недавні зв’язки, ніж набагато давніші, що існували з Київською Руссю.

А чому в місті два пам’ятники Анні Київській?

Перший, XVII століття, стоїть поряд з ліцеєм “Сен-Венсен”, і доступ до нього обмежений, бо ліцей – це приватний навчальний заклад. Другий, на площі, відразу видно на в’їзді до міста, подарований президентом України Віктором Ющенком у 2005-му. Цього року ми відкрили ще й пам’ятну дошку, яка встановлена на початковій школі. Ця школа сама забажала носити ім’я королеви Анни. І тепер, якщо зателефонуєте до школи, то почуєте "Доброго дня, школа імені Анни Київської". Санліс – зараз єдине місто в Франції, де так багато люди знають про Україну…

Дружні контакти молоді наповнять наші давні зв’язки новим змістом, тому для нас так важливо, що разом із делегацією з Печерського району до нас приїхали й учні київської школи № 51. Вони живуть у родинах простих мешканців Санлісу, знайомляться з нашим життям та вдосконалюють свою дуже добру французьку. Цього року вони зірвали овації залу за чудово поставлену виставу французькою мовою. Тепер і наші учні хочуть відвідати Київ.

Чи такі свята, як Дні Анни Київської, збільшують кількість туристів у місті?

Про туристичний потік говорити ще зарано — ми лише другий рік підряд так гучно святкуємо Дні Анни. Але парижани, які їдуть на уікенд у свої заміські будиночки в Пікардільї, вже знають про нас і радо приїздять. Цього року нам вдалося запросити відомого французького письменника та журналіста Гонзаг Сен-Брі, який є автором понад 30 есе, біографій та романів. Приїхав також священик та хор Української греко-католицької церкви Святої Варвари з Парижа, які відправили Святу літургію українською мовою в абатстві Святого Венсана. Також з кожним роком до нас приїздить все більше гостей з України. Цього року, наприклад, генеральний директор Національного заповідника "Софія Київська" пані Неля Куковальська виступила з дуже цікавою доповіддю про славетний київський собор Святої Софії, де збереглися графіті, написані рукою малої княжни Анни Ярославни.

Анно, яка у вас версія, чому Ярослав Мудрий видав свою дочку за французького короля?

Я притримуюсь версії, що це входило у стратегію збільшення впливу Київської Русі на Європу. У той час Франція ще не була такою могутньою як Київська Русь. Але, як показує історія, Ярослав Мудрий мав рацію. І зараз на нас лежить відповідальність розвивати ці давні відносини Франції та України – наступниці Київської Русі. Нащадки французьких королів до цих пір пам’ятають, що в їхніх жилах тече кров володарів Київської Русі.

Щоб з’ясувати це неоднозначне питання, навіщо київський князь Ярослав Мудрий видавав своїх дочок за іноземних правителів, ми звернулись до генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелі Куковальської.

Ми забуваємо, — розповіла Неля Куковальська, — що Володимир Великий був одружений із Анною Порфірородною — сестрою візантійського імператора Василія ІІ, дочкою імператора Романа II. Тобто названа на її честь дочка Ярослава Мудрого Анна вже була не лише княжого, а й імператорського роду. Тому королі багатьох країн хотіли поріднитись із родом Рюриковичів. А для самого Ярослава це означало широкий вихід Русі на міжнародну арену.

Не забуваймо також, що при Софії Київській була перша на Русі бібліотека, школа, де, звісно, навчалася і Анна. І два графіті, знайдені нещодавно у центральному нефі Софійського собору свідчать про те, що Анна ще малою дівчинкою вміла писати. Княжна двічі розписалася на стіні: "Анна". Ці графіті, розташовані під княжим родинним портретом, написані тим самим почерком, що й підпис королеви Анни на дарованій нею в 1063 р. грамоті Суассонському абатству.

Зараз у Санлісі обговорювалась ініціатива, запропонована головою об’єднання українців в Угорщині Ярославою Хортяні, — створити клуб дочок Ярослава Мудрого і розвивати культурно-освітні зв’язки між Україною, Угорщиною, Норвегією і Францією, королі яких одружилися з дочками Ярослава Мудрого, а також Швецією, звідки походить дружина князя Інґігерда (Ірина) — дочка шведського короля Олафа.

(фото Фредеріка Гниди та НЗ "Софія Київська")