Ющенко просят выполнить обещания относительно украинского языка

Предоставляем полный текст:

„Державній мові — державний захист!

Ідучи на вибори, В. Ющенко запевняв та й зараз запевняє народ у повній відкритості та прозорості влади. Та, на жаль, ми дедалі частіше стаємо свідками того, як слово розходиться з ділом. Вищі посадовці призначаються здебільшого з числа неукраїнців за відверто клановим принципом, а передвиборча риторика про пріоритет національних інтересів і досі залишається лише риторикою. Натомість з’являються проекти таємних Указів Президента України, і серед них — проект Указу „Про захист прав громадян на використання російської мови та мов інших національностей України”. Цей документ слід розглядати саме в контексті низки заходів нової влади, спрямованих на відверте нищення українського в Україні

Практика застосування російської та інших мов національних меншин України діє в повному обсязі згідно зі статтею 10 Конституції України на всій території держави, а не в окремих населених пунктах, як того домагаються автори антиукраїнського проекту Указу. Виокремлення таких населених пунктів стане підмогою сепаратистським тенденціям і спричинить додаткову етнополітичну напругу. За суттю своєю проект Указу суперечить Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 р. за № 10-рп/99, справа № 1-6/99.

І вже верхом цинізму є пункт цього проекту Указу, що зобов’язує внести до посадових інструкцій держслужбовців вимогу про обов’язкове володіння ними російською мовою. Тобто від чиновників на сході чи півдні України вимагатимуть знання російської мови, якою вони й так постійно послуговуються. І чи буде такий чиновник хоч колись послуговуватися державною українською мовою, якщо знання української мови держава від нього не вимагає? Відповідь самозрозуміла — українській мові загрожує зникнення з офіційного спілкування і втрата статусу державної.

Зважаючи на проблемність етнолінгвістичної ситуації в Україні, зумовленої асиміляційним впливом російської мови, не можна не визнати тієї небезпеки, що поява такого Указу посилить домагання певних політичних сил щодо узаконення двомовності, тобто остаточного панування в Україні російської мови над українською.

За такої ситуації нагальною потребою є прийняття Закону України „Про державний статус української мови” (Закон „Про мови в Українській РСР” від 1989 року вже давно став анахронізмом). Але натомість маємо у Верховній Раді цілих дванадцять законопроектів, кожен із яких тією чи іншою мірою утискує українську мову, і якщо не позбавляє її державницького статусу, то щонайменше урівнює її в цьому статусі з російською. Так законопроекти, подані Морозом, Баграєвим, Горбачовим, Кругловим, передбачають офіційний статус російської мови. І це при тому, що спеціалісти з української мови довели — статус державної та офіційної мови означає одне й те саме. Іншими словами — ці панове домагаються державного статусу для російської мови. Як, зрештою, і депутати Мироненко та Черновецький, які зареєстрували законопроекти, де російську та українську мови зрівняно в усіх правах. Є ще законопроекти Царьова, Порошенка, Шуфрича, в яких пропонується широко залучати до офіційного обігу мови нацменшин, хоч кожен розуміє, що насамперед ідеться про особливий, по суті державний, статус саме російської мови.

Нищення української мови — це нищення української душі, зазіхання на життя цілої нації. Для уникнення цієї загрози та з метою розв’язання мовної проблеми виважено й конструктивно необхідно невідкладно запровадити державний протекціонізм державної української мови як вирішального етноконсолідуючого чинника. Держава повинна взяти під свою опіку розвиток національного книговидання та україномовних ЗМІ (нині складають лише 20%), оскільки саме вони мають фундаментальний вплив на мовну культуру в суспільстві.

В Україні державний протекціонізм державної мови має ще й іншу стратегічну мету — повернення українській мові у власній країні тих прав і можливостей, яких вона була позбавлена. Найбільша за територією європейська держава, яка існує на власних етнічних землях, не може бути маргінальною, а тільки — традиційною і національною.

Українська Консервативна партія та ВО „Свобода”, твердо дотримуючись принципу „Чия мова — того й держава”, категорично вимагають від Президента України виконати свої передвиборчі запевнення щодо забезпечення належного функціонування державної української мови в усіх сферах суспільного життя.

Ми не допустимо політичних спекуляцій навколо мовного питання. Наша позиція: державній мові — державний захист!

Голова Української Консервативної партія Георгій Щокін

Голова ВО „Свобода” Олег Тягнибок”