Рубрики
МЕНЮ
1
Журналіст, редактор, лінгвіст, волонтер
Українка у Польщі
Щаслива дівчинка з інвалідністю через порушення голосовимови
Авторка блогу "Українська з Оленкою Клочко"
Працювала журналістом у виданнях "Гіпотеза", "Коментарі", "Коментарі. Харків"
Отримала вищу освіту за напрямком "Прикладна лінгвістика", а також "Видавнича справа та редагування" у Харкові
Здобуваю післядипломну освіту у Польщі в Університеті Адама Міцкевича за напрямком "Журналістика та соціальні комунікації" (докторантура)
Займаюся проєктами із вивчення соціальних комунікацій, розвитку та впливу сучасних медіа
Якщо вірити прислів'ю "як новий рік зустрінеш, так його і проведеш", то рік на нас чекає лякаюче насичений. Передноворічна метушня 29 грудня була віроломно перервана неймовірним за своїми масштабами ракетним обстрілом України. Ракетні удари стали акомпанементом численним хвилям безпілотників, які практично безперервно ворог запускає по наших містах.
Ситуація на фронті, як і раніше, напружена, внаслідок чого по всій країні пішла безпрецедентна хвиля мобілізації. Охочих добровільно піти на захист батьківщини значно поменшало. Уже не злічити кількість відеозаписів, на яких співробітники ТЦК буквально відловлюють чоловіків для відправки на фронт, причому часом використовуючи дуже грубу силу. В Одесі, наприклад, хочуть почати навчати жінок водінню громадського транспорту, оскільки більшість чоловіків-водіїв було мобілізовано. Брак робочих рук почав позначатися на ринку праці. Хочеться вірити, що влада усвідомлює катастрофічні наслідки такого підходу до мобілізації. З людьми потрібно працювати, їм потрібно пояснювати, чому і навіщо необхідно йти на фронт, їх потрібно забезпечити всім необхідним. А поки все йде так, як є зараз, успіхів ми не побачимо.
Добре хоч жінок поки що президент пообіцяв не мобілізувати, як того хотіла скандальна народна депутатка Мар'яна Безугла. Мало того що її ідеї не знайшли підтримки в суспільстві, так вона ще й оголила до тривожності гостру проблему в суспільстві: люди готові відмовлятися від громадянства України, аби не йти на фронт. До речі, судячи з опитування у неї на сторінці, більшість наших співгромадян не вірять, що країна зможе повернутися до кордонів 1991 року. Для чого вона взагалі займається подібною деморалізацією населення, невідомо. Я вже писала раніше, що вона, можливо, є громовідводом суспільного обурення для влади. Однак сьогодні пані Безугла висунула чергову гучну ідею - щоб члени команди "Кварталу 95" зголосилися добровольцями на фронт, тим самим стали б чудовою рольовою моделлю. Пов'язано все це було з невдалим жартом. Таким чином, до сильної любові до соратників Володимира Зеленського її також складно віднести. Судячи з усього, народна депутатка Безугла - лише одіозна особистість, яка намагається набрати очки популярності часом божевільними і шокуючими ідеями.
Тим часом наші партнери нібито охололи у своєму пориві підтримувати нашу країну в боротьбі з агресором. Єврорада відклала рішення про передачу Україні 50 мільярдів євро з січня на 1 лютого 2024 року, вважаючи, що Україна зможе справлятися і без зовнішньої допомоги. Виникає питання: справлятися чи перемогти? Наші союзники хочуть від нас перемоги чи щоб ми продовжували триматися, не маючи значних успіхів і зазнаючи втрат? Де ця горезвісна фраза, що вже набила оскому: "Підтримаємо Україну до кінця"? Наші союзники втомилися або перестали в нас вірити? Ця політична прокрастинація негативно позначається на суспільному настрої.
Зазвичай новий рік починають із думкою, що він точно стане кращим за попередній. Зараз же ситуація абсолютно протилежна: з усіх прасок лунає, що буде тільки гірше. Хочеться вірити в краще, але коли всюди говорять протилежне, чинити опір важко. Хочеться вірити, що 2024 рік принесе нам нарешті спокій, але це навряд чи. Зате після нещодавнього схвалення Радою лігалайзу в медичних цілях можна буде хіба що короткочасно забутися від купи соціальних та економічних проблем у диму медичної марихуани...
Новости партнеров
Другие материалы автора
Новости